Ухвала суду № 51989720, 29.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/ 12458 /2015 Головуючий у І інстанції Парамонов М.Л.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Слюсар Т.А., Ящук Т.І.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2015 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування своїх вимог зазначало, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, загальної площі 116,1 кв.м.

Зазначений будинок знаходиться на обслуговуванні у Житлово-експлуатаційній організації ТОВ "Рада". Нарахування плати за надані відповідачем послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території нараховується згідно тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.04.2012 № 579 зі змінами,які були внесені розпорядженням № 2216 від 11.12.2012 виконавчого органу Київської міської Ради ( Київської міської державної адміністрації ).

Оскільки відповідачі є споживачами послуг з утримання будинку та прибудинкової території, але вони не сплачували кошти за надані послуги, а тому за період з 01 травня 2014 року по 31 грудня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 3793, 05 грн., яку ТОВ "Рада" просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь з урахуванням інфляційної складової боргу 340, 89 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 41, 71 грн. на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України та вирішити питання судового збору.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" ( код 30300272) 4175, 65 грн., судові витрати в сумі 243, 60 грн., а всього 4419, 25 грн.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_5 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явилася і причину неявки суду не повідомила, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у її відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав , викладених у ній, представника позивача ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те, що суд обгрунтовано задовольнив вимоги , перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи, на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи, на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідачі відповідно до свідоцтва про право власності є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , в якій зареєстровані та проживають згідно довідки ТОВ "Рада" від 27.05.2015 та є споживачами житлово-комунальних послуг(а.с. 42, 45).

Указаний будинок знаходиться на обслуговуванні Житлово- експлуатаційної організації ТОВ "Рада ".

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

21 червня 2002 року між ТОВ "Рада" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено Договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території ( далі - Договір) та Додаток до цього Договору від 18.03.2004 предметом якого є забезпечення підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території,де знаходиться квартира, що належить співвласнику на праві приватної власності за адресою : АДРЕСА_1 ( а.с. 7-10).

Згідно п. 1.2. Договору мета договору - забезпечення кваліфікованого , якісного та гарантованого обслуговування та поточного ремонту житлового будинку, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкової території для створення мешканцями будинку належних умов проживання.

Підприємство зобов'язується забезпечити: виконання всього комплексу робіт по утриманню будинку, прибудинкової території та створення необхідних умов мешкання у будинку, в тому числі співвласнику та мешкаючим з ним особам, згідно з вимогами " Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій" ( п.п. 2.1.1. п. 2.1. Договору).

Відповідно до п.п. 2.2.4. п. 2.2. співвласник зобов'язується не пізніше 1-го числа наступного місяця вносити плату на рахунок Підприємства пропорційно його частині власності в будинку і в розмірах , визначених чинним законодавством, за надані послуги, а саме : диспетчеризацію і технічне обслуговування ліфтів, вивід побутових відходів, обслуговування будинкових вузлів обліку, їх стандартизацію і метрологію, обслуговування водостоків, люків, димовентиляційних каналів, протипожежної автоматики, внутрішніх та зовнішніх тепло- та електропроводів будинку, дезінфекцію, дератизацію, послуги аварійної служби, підготовку будинку до експлуатації у зимовий період, електроенергію на роботу ліфтів, на освітлення сходових кліток, опалення місць загального користування, воду на миття та полив прибудинкової території, податок на землю, матеріальні витати, витрати на утримання адміністративного приміщення та апарату управління Підприємства, санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування, комунальні та інші платежі, передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради ( Київська міська державна адміністрація) від 11.12.2012 року № 2216 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2012 року №579, затверджено Зміни до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються виконавцями цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами і в цьому розпорядженні ТОВ " Рада - 4 " зазначена як виконавець послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Розділу 2 Розпорядження "Дарницький район" внесено зміни до Тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються виконавцями цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами, в залежності від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, встановлених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2012 р. N579, зареєстрованим в Головному управлінні юстиції у місті Києві 25 квітня 2012 р. за N 26/943 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 липня 2012 р. N 1191), на підставі чого затверджено для ТОВ "Рада" тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою : АДРЕСА_1 на рівні 3, 50 грн. за кв.м загальної площі квартири.

Житлово-експлуатаційна організація ТОВ" Рада" нараховувала щомісяця з 01 червня 2014 по 31грудня 2014року відповідачам плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, виходячи з тарифу 3,50 грн. за кв.м загальної площі квартири, тобто, щомісячно в сумі 406,35 грн.( 3.50 грн. х 116,1 кв.м ).

Однак, відповідачі не сплачували кошти за вказані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 3 793, 05 грн.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України " Про житлово -комунальні послуги " споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.( п.10 ч.3 ст. 20 названого Закону).

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Встановивши , що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання , суд обгрунтовано стягнув з них на користь позивача заборгованість в сумі 3 793,05 грн. та 340,89 грн. інфляційних втрат і 3 % річних від суми заборгованості - 41,71 грн.(с.6).

Докази звернення відповідачів в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

При нарахуванні плати за надані послуги, наданий позивачем розрахунок заборгованості в повній мірі відображає перелік наданих відповідачу житлово - комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території та застосовані при цьому тарифи, встановлені для ТОВ "Рада" розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Посилання в апеляційній скарзі на те , що позивач невірно нарахував заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території , оскільки пп. 2.2.12 п.2 Договору передбачено , що споживачі послуг сплачують на надані послуги, виходячи з тарифу 0,5 грн. щомісячно за квадратний метр загальної площі квартири є необґрунтованими, оскільки пп. 2.1.2 Договору передбачено , що підприємство зобов'язується забезпечити надання співвласнику комунальних та інших послуг згідно діючим розцінкам і тарифам та ведення особистого рахунку Співвласника.

У пп. 2.2.12 Договору встановлено тариф за додаткові послуги , які може надавати Підприємство для поліпшення комфортного мешкання та проведення комплексу робіт , направлених на підтримання в належному стані конструкцій та систем інженерного обладнання будинку і прибудинкової території.

Доводи апеляційної скарги про те, що про зміну тарифів відповідачі не були повідомлені та відповідно не вносилися зміни до Договору, не заслуговують на увагу, оскільки п. 2.1.3 Договору зобов'язано Підприємство забезпечити доведення до відома Співвласника змін витрат на утримання будинку та прибудинкової території і тарифів на послуги, а співвласник зобов'язаний щомісячно вносити плату в розмірах , визначених чинним законодавством , за надані послуги.

Умовами договору передбачено, зокрема, п 2.1.2, що Підприємство надає послуги згідно діючих розцінок і тарифів, а тому необхідність у внесені змін до Договору в частині тарифів не має, оскільки при укладенні договору сторони передбачили, що послуги надаються згідно діючих на час надання послуг тарифів і розцінок і додаткового врегулювання це питання не потребує.

Представник позивача пояснив, що позивач доводив до відома мешканців будинку про зміну тарифів шляхом вивішування об'яв.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Рішення суду в частині солідарного стягнення заборгованості не оскаржувалося.

За таких обставин, підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегією суддів не встановлено .

Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_5 відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: