Ухвала суду № 51989465, 29.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7614/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлолюкс плюс» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлолюкс плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 квітня 2015 року №0002942201,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 липня 2015 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлолюкс Плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 квітня 2015 року №0002942201 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що здійснення ним господарських операцій підтверджується належним чином оформленими документами, порушення іншими суб'єктами господарювання податкового законодавства не впливають на право позивача на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту, а обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути достатніми доказами неможливості фактичного здійснення господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві в період з 10 березня 2015 року по 16 березня 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Акрос Груп Буд» (податковий номер 39285310) за період: з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року та ТОВ «Теслабуд» (податковий номер 39077273) за період: з 01 жовтня 2014 року по 30 листопада 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 805726,45 грн., в тому числі: за жовтень 2014 року в розмірі 319883,45 грн. та за листопад 2014 року 485843,00 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23 березня 2015 року №108/26-59-22-01/36856859, на підставі якого ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17 квітня 2015 року №0002942201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1208589,00 грн., в тому числі сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 805726,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 402863,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки за відсутності факту придбання товару, робіт або в разі якщо придбані товари, роботи не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту, навіть, за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В силу вимог ч.1-2 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.1 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу вимог п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що порушення ТОВ «Житлолюкс Плюс» норм податкового законодавства відповідач пов'язує з відсутністю господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Акрос Груп Буд» та ТОВ «Теслабуд», первинні документи оформлювались з метою формування позивачем податкового кредиту і не засвідчують реальної зміни в структурі активів та зобов'язань ТОВ «Житлолюкс Плюс».

На підтвердження реальності господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту позивачем подано до суду наступні документи:

Договір підряду №29/09-14СП, укладеного 29 вересня 2014 року між ТОВ «Житлолюкс Плюс» (Замовник) та ТОВ «Акрос Груп Буд» (Підрядник), відповідно до умов якого Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, у відповідності до даного Договору, Проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт по улаштуванню монолітного залізобетонного каркасу, монтажу збірних залізобетонних конструкцій та супутніх робіт на будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями при будівництві багатоквартирної житлової забудови на території 3-го мікрорайону IV житлового району в м.Бровари Київської області, вул.Київська, 243. Перша черга будівництва.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано: довідки про вартість виконаних робіт /та витрат/ за жовтень 2014 року від 22 жовтня 2014 року, від 24 жовтня 2014 року, від 31 жовтня 2014 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року від 22 жовтня 2014 року №1, від 24 жовтня 2014 року №2, від 31 жовтня 2014 року №3; податкові накладні від 22 жовтня 2014 року №2203 на загальну суму 57300,00 грн., в тому числі ПДВ - 9550,00 грн., від 24 жовтня 2014 року №2405 на загальну суму 58000,00 грн., в тому числі ПДВ - 9666,67 грн., від 31 жовтня 2014 року №3116 на загальну суму 54700,00 грн., в тому числі ПДВ - 9116,67 грн.

Також позивачем надано договір підряду №02/10-14СП, укладений 02 жовтня 2014 року між ТОВ «Житлолюкс Плюс» (Замовник) та ТОВ «Теслабуд» (Підрядник), відповідно до умов якого Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, у відповідності до даного Договору, Проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт по улаштуванню монолітного залізобетонного каркасу, монтажу збірних залізобетонних конструкцій та супутніх робіт на будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями при будівництві багатоквартирної житлової забудови на території 3-го мікрорайону IV житлового району в м.Бровари Київської області. Друга черга будівництва.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано: довідки про вартість виконаних робіт /та витрат/ за жовтень 2014 року від 31 жовтня 2014 року, за листопад 2014 від 28 листопада 2014 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року від 31 жовтня 2014 року №1, за листопад 2014 року від 28 листопада 2014 року №1, від 28 листопада 2014 року №2; податкові накладні від 31 жовтня 2014 року №399 на загальну суму 795117,45 грн., в тому числі ПДВ - 132519,57 грн., від 28 листопада 2014 року №399 на загальну суму 2084900,00 грн., в тому числі ПДВ - 347483,33 грн.

Позивачем надано договір підряду №01/10-14СП, укладений 01 жовтня 2014 року між ТОВ «Житлолюкс Плюс» (Замовник) та ТОВ «Акрос Груп Буд» (Підрядник), відповідно до умов якого Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, у відповідності до даного Договору, Проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт по улаштуванню монолітного залізобетонного каркасу, монтажу збірних залізобетонних конструкцій та супутніх робіт на будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями при будівництві багатоквартирної житлової забудови на території 3-го мікрорайону IV житлового району в м.Бровари Київської області. Друга черга будівництва.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано: довідки про вартість виконаних робіт /та витрат/ за жовтень 2014 року від 18 жовтня 2014 року, від 22 жовтня 2014 року, від 24 жовтня 2014 року, від 31 жовтня 2014 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року від 18 жовтня 2014 року №1, від 22 жовтня 2014 року №2, від 24 жовтня 2014 року №3, від 31 жовтня 2014 року №4; податкові накладні від 17 жовтня 2014 року №1701 на загальну суму 65000,00 грн., в тому числі ПДВ - 10833,33 грн., від 18 жовтня 2014 року №1801 на загальну суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ - 5000,00 грн., від 22 жовтня 2014 року №2202 на загальну суму 56400,00 грн., в тому числі ПДВ - 9400,00 грн., від 24 жовтня 2014 року №2404 на загальну суму 58700,00 грн., в тому числі ПДВ - 9783,33 грн., від 31 жовтня 2014 року №3115 на загальну суму 58900,00 грн., в тому числі ПДВ - 9816,67 грн.

Також позивачем надано договір підряду №01/1/10-14СП, укладений 01 жовтня 2014 року між ТОВ «Житлолюкс Плюс» (Замовник) та ТОВ «Теслабуд» (Підрядник), відповідно до умов якого Замовник доручає та оплачує, а Підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, у відповідності до даного Договору, Проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс робіт по улаштуванню монолітних залізобетонних конструкцій, монтажу збірних з/б конструкцій будівлі з супутніми роботами на будівництві житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: бульвар Івана Лепсе, 7-г (літера «А») у Солом'янському районі м.Києва.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано: довідки про вартість виконаних робіт /та витрат/ за жовтень 2014 року від 31 жовтня 2014 року, за листопад 2014 року від 28 листопада 2014 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року від 31 жовтня 2014 року №1, за листопад 2014 року від 28 листопада 2014 року №1, від 28 листопада 2014 року №2; податкові накладні від 31 жовтня 2014 року №398 на загальну суму 685183,20 грн., в тому числі ПДВ - 114197,20 грн., від 28 листопада 2014 року №398 на загальну суму 830158,00 грн., в тому числі ПДВ - 138359,67 грн.

В силу вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На доведення правомірності своїх дій, відповідачем зазначається, що в ході перевірки ТОВ «Житлолюкс Плюс» встановлено, що підприємство здійснювало фінансово-господарські правовідносини з ТОВ «Теслабуд» шляхом укладання договорів підряду від 01 жовтня 2014 року №01/1/10-14СП та від 02 жовтня 2014 року №02/10-14СП, згідно умов яких підрядник гарантує, що має всі ліцензії та дозволи, необхідні для виконання робіт, і несе відповідальність за їх відсутність, а також зобов'язується надати протягом п'яти календарних днів з дати підписання Договору копії наступних документів (завірені печаткою та підписом уповноваженої особи Підрядника): ліцензія, свідоцтво про державну реєстрацію (або виписка з державного реєстру), свідоцтво платника ПДВ, документи що підтверджують повноваження особи, яка підписує Договір (рішення засновника, протокол загальних зборів, витяг зі статуту з визначенням меж компетенції керівника Підрядника), проте, до перевірки не були надані копії ліцензій та дозволи, необхідні для виконання робіт, свідоцтво про державну реєстрацію (або виписка з державного реєстру), свідоцтво платника ПДВ, документи що підтверджують повноваження особи, яка підписує Договір (рішення засновника, протокол загальних зборів, витяг зі статуту з визначенням меж компетенції керівника Підрядника) по ТОВ «Теслабуд», наявність яких передбачені відповідними договорами. Окрім того, перевіркою позивача не встановлено фактів ввезення майна Підрядника на Об'єкт та фактів надання Підряднику в роботу власних ресурсів, в зв'язку з відсутністю відповідних актів приймання-передачі в монтаж матеріальних ресурсів і відповідних документів за підписами уповноважених осіб Замовника та Підрядника, відповідно до умов укладених договорів, а також до перевірки не надавались паспорта та сертифікати якості (відповідності) на матеріали, у випадку їх постачання на об'єкт підрядником.

Відповідно до податкової інформації по ТОВ «Теслабуд», що надійшла від ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві, підприємство зареєстровано Краматорським МУЮ від 03 лютого 2014 року №12661020000051603, місцезнаходження підприємства згідно з АС «Податковий блок»: 84301, Донецька обл., м.Краматорськ, б-р Машинобудівників, 30 та згідно довідки ВПМ ДПІ у м.Краматорську №4/7/05-15-07-03 фактичне місцезнаходження ТОВ «Теслабуд» не встановлено. Згідно проведених заходів у ТОВ «Теслабуд» відсутні первинні бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської діяльності, відсутнє виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, відсутня будь-яка інформація про наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не встановлено отримання ТОВ «Теслабуд» дозвільних документів на проведення діяльності, яка їх потребує та при проведенні аналізу податкової звітності з ПДВ за вересень-грудень 2014 року, поданої ТОВ «Теслабуд», встановлено формування податкового зобов'язання за рахунок маніпулювання звітними даними при формуванні податкового кредиту у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту суми ПДВ менше 10000,00 грн. за податковими накладними, що унеможливлює дослідження номенклатури товару, згідно додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ, внаслідок чого вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за вересень-грудень 2014 року, які підпадають під визначення ст.185, 187, 188, 198 ПК України.

Окрім того, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Акрос Груп Буд» позивачем укладено договори від 29 вересня 2014 року №29/09-14СП та від 01 жовтня 2014 року №01/10-14СП, умовами яких також передбачено, що підрядник гарантує, що має всі ліцензії та дозволи, необхідні для виконання робіт, і несе відповідальність за їх відсутність, а також зобов'язується надати протягом п'яти календарних днів з дати підписання Договору копії наступних документів (завірені печаткою та підписом уповноваженої особи Підрядника): ліцензія, свідоцтво про державну реєстрацію (або виписка з державного реєстру), свідоцтво платника ПДВ, документи що підтверджують повноваження особи, яка підписує Договір (рішення засновника, протокол загальних зборів, витяг зі статуту з визначенням меж компетенції керівника Підрядника), однак, до перевірки не були надані копії ліцензій та дозволи, необхідні для виконання робіт, свідоцтво про державну реєстрацію (або виписка з державного реєстру), свідоцтво платника ПДВ, документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписує Договір (рішення засновника, протокол загальних зборів, витяг зі статуту з визначенням меж компетенції керівника Підрядника) по ТОВ «Акрос Груп Буд», наявність яких передбачені відповідними договорами. Окрім того, перевіркою позивача не встановлено фактів ввезення майна Підрядника на Об'єкт та фактів надання Підряднику в роботу власних ресурсів, в зв'язку з відсутністю відповідних актів приймання-передачі в монтаж матеріальних ресурсів і відповідних документів за підписами уповноважених осіб Замовника та Підрядника, відповідно до умов укладених договорів, а також до перевірки не надавались паспорта та сертифікати якості (відповідності) на матеріали, у випадку їх постачання на об'єкт підрядником.

Також, податковим органом встановлено, що на ТОВ «Акрос Груп Буд», згідно із даними звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за формою №Д4, що був поданий ТОВ «Акрос Груп Буд» до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві 10 листопада 2014 року №1413668544 за жовтень 2014 року - працює одна людина та відповідно до даних декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік №9079455373 від 29 січня 2015 року - основні засоби на балансі підприємства відсутні.

Однак, колегія суддів зазначає, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством, а за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на його формування.

Враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», для підтвердження правомірності включення податку на додану вартість до податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем робіт у ТОВ «Акрос Груп Буд» та ТОВ «Теслабуд», оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме роботи були виконані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак позивачем не надано до суду податкові накладні із зазначенням, які саме роботи виконувались, їх видів та опису, конкретних об'ємів та напрямків, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їх вартості, що включена до вартості робіт, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості робіт та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача і правомірність формування податкового кредиту. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення причинного зв'язку між придбаними роботами та отриманням економічної вигоди, а також наміру придбання позивачем робіт для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Матеріали справи не містять доказів факту виконання комплексу підрядних робіт по улаштуванню монолітного залізобетонного каркасу, монтажу збірних залізобетонних конструкцій та супутніх робіт та виконання таких робіт безпосередньо ТОВ «Акрос Груп Буд» та ТОВ «Теслабуд», зокрема, доказів, які б дозволили ідентифікувати участь вказаних підприємств при виконанні будь-яких робіт, позивач не надав доказів збільшення вартості основних фондів у зв'язку із виконанням підрядних робіт, не надав доказів безпосереднього впливу придбаних робіт на результати господарської діяльності, а також доказів належності йому об'єктів будівництва, в яких проводились роботи. Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Акрос Груп Буд» та ТОВ «Теслабуд» носять реальний характер, а придбані роботи використані в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 17 квітня 2015 року №0002942201, яке прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, натомість, позивачем не доведено реального виконання господарських зобов'язань за договорами з ТОВ «Акрос Груп Буд» та ТОВ «Теслабуд» та використання їх в господарській діяльності позивача, внаслідок чого відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлолюкс плюс» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 05 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.