Постанова № 51988862, 05.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 жовтня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/15611/15

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії Суддя: Кротюк О.В.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва (далі - відповідач) та просить суд:

1. Визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при укладені Договору купівлі-продажу квартири від « 03» листопада 2014 р. в сумі 8 417,50 грн. (вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 50 коп.), перерахованого відповідно до квитанції від « 04» листопада 2014 р. №ПН217;

2. Зобов'язати Відповідача надати ОСОБА_1 оригінал подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1, помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при укладені Договору купівлі-продажу квартири від « 03» листопада 2014 р. в сумі 8 417,50 грн. (вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 50 коп.), перерахованого відповідно до квитанції від « 04» листопада 2014 р. № ПН217;

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати останнього на правову допомогу у розмірі 2 250,00 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят гривень 00 коп.), яка була йому надана відповідно до умов Договору про надання правової допомоги № 29/07/15-1 від 29.07.2015 p.;

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений ним за подання даного позову судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в зв'язку з тим, що ним придбавалося житло вперше, кошти, сплачені як збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у розмірі 1% - 8 417, 50 грн. підлягають повернення платнику.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

03.11.2014 при реєстрації Договору купівлі-продажу квартири №2296 ОСОБА_1 здійснено сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості квартири на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України.

17.01.2015 позивачем подано заяву до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про надання подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Як стверджує відповідач, жодної відповіді на вказану заяву відповідачем не надано.

Позивач вважає вказані дії протиправними та такими, що порушують її права та інтереси та просить суд зобов'язати відповідача надати позивачу оригінал подання про повернення помилково сплачених коштів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1994 №400/97-ВР (далі - Закону №400/97-ВР) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз вказаної норми дає суду підстави дійти висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, зокрема, громадянами, які придбавають житло вперше.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено 1% - 6056,50 грн. збору на обов'язкове пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 N 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за N 1650/24182 (далі - Порядок №787).

Пунктом 5 вказаного порядку визначено, зокрема, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів:

- заяви платника;

- подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету;

- платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

В той же час, як стверджує позивач, станом на час подання адміністративного позову, відповіді на заяву від 17.01.2015 Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва надано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані обставини спростовуються наданим відповідачем листом №2269/02 від 11.02.2015 (направлено позивачу 13.02.2015), зі змісту якого слідує, що підставою для відмови у повернення коштів у розмірі 8 417, 50 грн. слугувало відсутність документів, які підтверджують придбання житла вперше.

Згідно пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні 28.09.2015, документального підтвердження щодо придбання житла вперше у останнього не має. На думку, представника докази того, що позивач придбав житло не вперше має надавати органи пенсійного фонду, в даному випадку Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва. В той же час, надати оригінал платіжного доручення, що підтверджує сплату ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості квартири на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України представник позивача у судовому засідання не зміг (з огляду на відсутність останнього на момент проведення судового засідання).

Суд оцінивши викладені доводи та наявні матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 №28-2 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 за №41/26486 (далі - Положення) Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).Так, вказаним положенням визначено основні завдання та функції управлінь Пенсійного фонду, до яких надання довідки громадянам, що підтверджує придбання ними житла вперше не входить.

Пунктом 2 Положення встановлено, що Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.

Слід наголосити, що частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поряд з цим, суд зазначить, що документи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 придбавалося вперше, апріорі не можуть бути наявні в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва, оскільки останній не здійснює ані реєстрацію договорів купівлі - продажу, ані реєстрацію право власності на житло.

Окрім того, слід відмітити, що доведення Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва обставин щодо придбання житла не вперше є по своїй сутті абстрактними та неможливим, оскільки останній, як зазначалося вище не є суб'єктом владних повноважень, що здійснює реєстрацію договорів купівлі-продажу та реєстрацію права власності.

В той же час, згідно Положення, до функцій і повноважень органів ПФУ не віднесено збір та перевірка інформації про факт придбання житла вперше. А відтак вказаний суб'єкт не наділений повноваженнями на це. За таких обставин, будь-які документи щодо придбання житла, в тому числі вперше, у відповідача відсутні. А тому він аналізує ті, документи, які йому подаються громадянином. Відтак тягар доказування не може бути покладений виключно лише на відповідача, оскільки його функціональні обов'язки та повноваження надані чинним законодавством не дозволяють останньому збирати відомості і перевіряти інформацію про факти придбання житла вперше.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В той же час, судом враховується п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, згідно якого всі учасники адміністративного процесу рівні перед законом та судом.

Також слід зауважити, що надані позивачем документи беззаперечно не свідчать про те, що придбання вказаного житла було дійсно здійснено позивачкою вперше.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем в підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% - 8 417, 50 грн. - надано квитанцію №ПН217 від 04.11.2014, у той час коли, договір купівлі-продажу укладений та посвідчений 03.11.2014 року.

Відповідно до п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону України

"Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" 15 липня 1999 року N 967-XIV (далі - Закон N 967-XIV) нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору, який справляється у разі купівлі-продажу нерухомого майна.

За таких обставин, судом не приймається до уваги подана квитанція №ПН217 від 04.11.2014 про сплату ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% - 8 417, 50 грн. за договором купівлі продажу №2296 від 03.11.2014, оскільки дата квитанції є пізнішою ніж дата укладення договору купівлі-продажу, що в силу приписів Закону N 967-XIV є неможливим.

Поряд з цим, суд зазначає, що в Україні відсутній як такий механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, однак враховуючи приписи чинного законодавства, зокрема ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд вважає, що органи пенсійного фонду (за відсутності на те повноважень) не можуть встановити і реалізувати право громадянина визначене п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1994 №400/97-ВР.

Додатково суд вважає за необхідне наголосити, що у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративній суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Таким чином, в контексті вищевикладеного з урахуванням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 2 Положення, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України при прийняті оскаржуваного рішення діяло в порядку, в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Вказане в сукупності обумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цілому.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати відповідачу не відшкодовуються.

Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163, 183-2 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст. 183-2, 186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк