Постанова № 51987971, 30.09.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3177/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Вітічак О.Р.,

за участю:

представників позивача - Копилової О.М., Авер"янової С.Б.,

представника відповідача - Белінської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Біопаливна Компанія" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000962200 та № 0000952200 від 03.04.2015 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна Біопаливна Компанія" (далі - позивач, ТОВ "Південна Біопаливна Компанія") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.04.2015 р. № 0000962200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 762547,50 грн., з яких за основним платежем на 508365 грн., за штрафними санкціями на 254182,50 грн., № 0000952200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 846870 грн., з яких за основним платежем на 564580 грн., за штрафними санкціями на 282290 грн.

Свої вимоги мотивує протиправністю висновків відповідача про нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ "НВП "Еко-Сервіс", оскільки такі твердження спростовуються первинними бухгалтерськими документами, на підставі яких позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит. Зазначає про те, що юридична відповідальність має індивідуальних характер, а тому позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, допущені іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з вказаних підстав. Також просять стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що позивачем протиправно сформовані витрати та податковий кредит по відносинах з ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" внаслідок документування безтоварних операцій, оскільки ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" не має необхідних матеріальних і трудових ресурсів для поставки позивачу мазуту. Крім того, позивачем не надано актів приймання продукції за якістю, журналу реєстрації випробувань нафтопродуктів із застосуванням експрес-методів, журналу реєстрації довіреностей, а надані товарно-транспортні накладні, видаткові накладні мають дефекти, що не дає можливості ідентифікувати сутність господарських операцій. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 04.03.2015 р. по 05.03.2015 р. відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 рік та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з платником податків контрагентом-постачальником ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" за період жовтень 2014 року, подальшого використання, реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 13.03.2015 р. № 53/21-03-22-04/37354036.

У висновку акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1. п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.186.1, п.186.2 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201. ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25) на загальну суму ПДВ 564580 грн., в т.ч.: жовтень 2014 року - у сумі ПДВ 492518 грн., листопад 2014 року - у сумі ПДВ 72332 грн.;

2. п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті підприємством занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 508365 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 03.04.2015 р. № 0000962200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 762547,50 грн., з яких за основним платежем на 508365 грн., за штрафними санкціями на 254182,50 грн., № 0000952200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 846870 грн., з яких за основним платежем на 564580 грн., за штрафними санкціями на 282290 грн.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача слідує, що підставою для збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість стали висновки відповідача про завищення ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" витрат та податкового кредиту внаслідок документування безтоварних господарських операцій з ТОВ "НВП "Еко-Сервіс", які ґрунтуються на тому, що дане підприємство не має необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення поставок мазуту. Також ДПІ у м.Херсоні зазначає про відсутність належного документального підтвердження цих відносин, оскільки позивачем не надано актів приймання продукції за якістю, журналу реєстрації випробувань нафтопродуктів із застосуванням експрес-методів, журналу реєстрації довіреностей, а надані документи складені з порушенням законодавства: у товарно-транспортних накладних відсутня інформація, яка б підтверджувала факт відпуску та отримання мазуту паливного (не вказано об'єм нафтопродукту, густину та температуру мазуту, відсутні номери подорожніх листів, не вказано дата та час прибуття до ТОВ "Південна Біопаливна Компанія", не вказано дату і час виїзду від ТОВ "Південна Біопаливна Компанія"), у видаткових накладних не зазначено прізвище, ім'я по батькові чи ініціали осіб, які передавали мазут як зі сторони ТОВ "НВП "Еко-Сервіс", так і осіб, які його отримували зі сторони ТОВ "Південна Біопаливна Компанія".

Надаючи оцінку правовірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених у судовому засіданні фактичних обставин.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Приписами п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону № 996 первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписами п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбані товари (послуги, роботи) до складу податкового кредиту, а понесених витрат до валових витрат підприємства необхідно мати первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Судом встановлено, що основним видів діяльності ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" є виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у (код ВЕД 20.59).

03.04.2014 р. між ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" та ДП "Гайсинський спиртовий завод" укладено договір на надання послуг промислової переробки сировини та збереження готової продукції № 002, згідно п.1.1 якого Виконавець (ДП "Гайсинський спиртовий завод") зобов'язується на власних виробничих потужностях надати послуги з переробки сировини Замовника (ТОВ "Південна Біопаливна Компанія") в продукцію - компонент моторного палива альтернативний (код ТН ЗЕД 3811190000) згідно з ТУ У 24.6 - 30219014 - 009 : 2007 зберігати та передавати Замовнику, а Замовник зобов'язується надавати сировину, оплатити вартість послуг, забезпечити виконавця паливом на технологічні цілі (крім природного газу), прийняти та вивезти продукцію на умовах цього договору.

Пунктом 1.4 договору визначено, що паливом на технологічні цілі в розумінні цього договору є рідке паливо, а саме: пічне паливо, мазут, коксохімічне паливо, синтетичне хімічне паливо, тощо.

З метою здійснення господарської діяльності позивач 06.10.2014 р. укладав з ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" договір купівлі-продажу мазуту паливного № 06/10. Згідно п.п.3.1, 3.2 договору товар поставляється Покупцю частково (товарними партіями) або в повному об'ємі автомобільним транспортом на умовах - СРТ франко-склад ТОВ "Південна Біопаливна Компанія": 23700, Вінницька обл., м.Гайсин, вул.Плєханова, 28, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс-2010". Для виконання зобов'язань по поставці товару Покупцю, Продавець має право залучати третіх осіб (вантажовідправників).

На виконання умов даного договору ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" поставило позивачу у жовтні 2014 року мазут паливний на загальну суму 3389100 грн., в т.ч. ПДВ - 564850 грн., що підтверджується видатковими накладними від 16.10.2014 р. № 1, від 18.10.2014 р. № 2, від 19.10.2014 р. № 3, від 20.10.2014 р. № 4, від 21.10.2014 р. № 5, від 22.10.2014 р. № 6, від 25.10.2014 р. №№ 7, 8, 9, від 26.10.2014 р. № 10, від 28.10.2014 р. №№ 11, 12, від 29.10.2014 р. № 13, від 30.10.2014 р. № 14, від 31.10.2014 р. № 15, податковими накладними від 16.10.2014 р. № 1, від 18.10.2014 р. № 2, від 19.10.2014 р. № 3, від 20.10.2014 р. № 4, від 21.10.2014 р. № 6, від 22.10.2014 р. № 7, від 25.10.2014 р. №№ 8, 9, 10, від 26.10.2014 р. № 11, від 28.10.2014 р. №№ 12, 13, від 29.10.2014 р. № 14, від 30.10.2014 р. № 15, від 31.10.2014 р. № 16.

Розрахунки проведено у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 21.10.2014 р. № 195, від 23.10.2014 р. № 205, від 27.10.2014 р. № 233, від 06.11.2014 р. № 278, від 23.12.2014 р. №№ 510, 511, від 24.12.2014 р. № 516, від 30.12.2014 р. № 546, від 28.01.2015 р. № 642, від 10.02.2015 р. № 716.

Перевезення мазуту здійснювалося ТОВ "Статусінвестбуд", що узгоджується з вимогами п.3.2 договору купівлі-продажу від 06.10.2014 р. № 06/10, та підтверджується товарно-транспортними накладними від 16.10.2014 р. № 16/1, від 18.10.2014 р. № 18/1, від 19.10.2014 р. № 19/1, від 20.10.2014 р. № 20/1, від 21.10.2014 р. № 21/1, від 22.10.2014 р. № 22/1, від 25.10.2014 р. №№ 25/1, 25/2, 25/3, від 26.10.2014 р. № 26/1, від 28.10.2014 р. №№ 28/1, 28/2, від 29.10.2014 р. № 29/1, від 30.10.2014 р. № 30/1, від 31.10.2014 р. № 31/1.

Отриманий від ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" мазут паливний використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме як сировину, яка заподіяна в технологічному процесі по виробництву моторного палива альтернативного згідно договору на надання послуг промислової переробки сировини та збереження готової продукції від 03.04.2014 р. № 002, на підтвердження чого надано акти прийому-передачі від 16.10.2014 р. № 59, від 18.10.2014 р. № 60, від 19.10.2014 р. № 61, від 20.10.2014 р. № 62, від 21.10.2014 р. № 63, від 22.10.2014 р. № 65, від 25.10.2014 р. № 74, від 26.10.2014 р. № 75, від 28.10.2014 р. № 93, від 29.10.2014 р. № 94, від 31.10.2014 р., видаткові накладні від 16.10.2014 р. № 138, від 18.10.2014 р. № 139, від 19.10.2014 р. № 140, від 20.10.2014 р. № 141, від 21.10.2014 р. № 142, від 22.10.2014 р. № 144, від 25.10.2014 р. № 154, від 26.10.2014 р. № 155, від 28.10.2014 р. № 174, від 29.10.2014 р. № 175, від 30.10.2014 р. № 189, від 31.10.2014 р. № 190.

Аналіз наданих ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" первинних документів свідчить про реальність отримання мазуту від ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" у жовтні 2014 року, внаслідок чого відбулися зміни в майновому стані позивача.

Вказуючи на документальне не підтвердження цих господарських операцій, ДПІ у м.Херсоні зазначає про дефекти товарно-транспортних накладних (відсутня інформація, яка б підтверджувала факт відпуску та отримання мазуту паливного (не вказано об'єм нафтопродукту, густину та температуру мазуту, відсутні номери подорожніх листів, не вказано дата та час прибуття до ТОВ "Південна Біопаливна Компанія", не вказано дату і час виїзду від ТОВ "Південна Біопаливна Компанія")), видаткових накладних (не зазначено прізвище, ім'я по батькові чи ініціали осіб, які передавали мазут як зі сторони ТОВ "НВП "Еко-Сервіс", так і осіб, які його отримували зі сторони ТОВ "Південна Біопаливна Компанія") та відсутність актів приймання продукції за якістю, журналу реєстрації випробувань нафтопродуктів із застосуванням експрес-методів, журналу реєстрації довіреностей.

Суд критично відноситься до цих тверджень відповідача, оскільки, по-перше, товарно-транспортна накладна не є документом суворої звітності і законодавець не ставить в залежність правильність оформлення транспортних документів на перевезення товару з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, по-друге, акти приймання продукції за якістю, журнал реєстрації випробувань нафтопродуктів із застосуванням експрес-методів, журнал реєстрації довіреностей не відносяться до первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено ст.44 ПК України.

Таким чином сторонами у повному обсязі виконано умови договору купівлі-продажу: ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" продало позивачу мазут, а ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" оплатило їх вартість. Зазначені первинні документи підтверджують реальність поставки ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" мазуту, його рух від ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" до позивача, використання отриманого мазуту у господарській діяльності ТОВ "Південна Біопаливна Компанія".

На підставі складених за результатами цих взаємовідносин документів, позивачем сформовано витрати у сумі 2842250 грн. та податковий кредит у сумі 564850 грн.

Надані позивачем документи - договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні мають всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та на підставі даних первинних документів можливо ідентифікувати контрагентів, зміст та обсяг проведених господарських операцій.

Також суд зазначає, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

У той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у м.Херсоні повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання мазуту у ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагента мазуту. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак ДПІ у м.Херсоні не посилається на факти вчинення представниками позивача чи ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" таких дій і не надала докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Окремо суд зазначає, що правовими наслідками здійснення фіктивного підприємництва є наявність відповідного судового рішення про скасування державної реєстрації такого підприємства, визнання його установчих та статутних документів недійсними. Між тим, ДПІ у м.Херсоні не надала такого судового рішення стосовно ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" та не посилається на його наявність.

На час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, що не заперечується ДПІ у м.Херсоні та підтверджується довідкою від 03.02.2015 р. № 3/22-10/34672648 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від ПП "Альфа-Віп", ТОВ "Статусінвестбуд" та ПП "ВКФ "Укрпромбуд", які мали правові відносини з платником податків за період жовтень 2014 року", а тому мало право на виписку податкових накладних.

Згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ станом на дату розгляду даної адміністративної справи відсутні записи про скасування державної реєстрації ТОВ "НВП "Еко-Сервіс", визнання його банкрутом чи припинення підприємницької діяльності даного підприємства, а відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Тобто, у судовому засіданні підтверджено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" мало належну правосуб'єктність.

Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" суд зазначає, що діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування витрат та податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування витрат та податкового кредиту по операціях з такими контрагентами. Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства іншими особами по ланцюгу постачання. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Крім того, доводи відповідача про відсутність у ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" матеріальних та трудових ресурсів ґрунтуються на довідці від 03.02.2015 р. № 3/22-10/34672648 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від ПП "Альфа-Віп", ТОВ "Статусінвестбуд" та ПП "ВКФ "Укрпромбуд", які мали правові відносини з платником податків за період жовтень 2014 року". Між тим з даної довідки слідує, що видами діяльності ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" є виробництво продуктів нафтоперероблення, роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, підприємство орендує нежитлові приміщення, має основні фонди. Стосовно доводів відповідача про відсутність у ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" необхідної чисельності працівників (1 особа), то ці дані наведено станом на 01.10.2014 р., в той час як відносини позивача з цим постачальником мали місце з 16 по 31 жовтня 2014 року, а тому не стосуються періоду здійснення господарських операцій з постачання мазуту.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ТОВ "НВП "Еко-Сервіс" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з придбання мазуту у цього постачальника, висновок ДПІ у м.Херсоні про завищення позивачем витрат та податкового кредиту за такими операціями є протиправним.

Тому ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" правомірно сформувало витрати у сумі 2842250 грн. та податковий кредит у сумі 564850 грн. по відносинах з ТОВ "НВП "Еко-Сервіс", у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 03.04.2015 р. №№ 0000962200, 0000952200 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" судовий збір у розмірі 24141,26 коп. підлягає стягненню на користь позивача з Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 03.04.2015 р. №№ 0000962200, 0000952200.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Біопаливна Компанія" (код ЄДРПОУ 37354036) судовий збір у сумі 24141 (двадцять чотири тисячі сто сорок одну) грн. 26 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 жовтня 2015 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.3