Постанова № 51986653, 30.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року 810/3941/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом правління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за страховими внесками,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі - ПФУ) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.), в якому просить стягнути заборгованість щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 404,34 грн.

31.08.2015 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення справи до судового розгляду і запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень.

Зазначену вище ухвалу суду разом з витягом про процесуальні права та обов'язки вручено представнику ПФУ 07.09.2015, а для ФОП ОСОБА_1 надіслано за адресою її місця проживання (09100, АДРЕСА_1), яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.08.2015, проте, дане поштове відправлення не було їй вручене та повернулось до суду із довідкою Укрпошти у зв'язку з закінченням терміну зберігання (том 1, а.с. 23, 24, 25).

Положеннями абзацу другого частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

22.09.2015 Київським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив те, що ФОП ОСОБА_1 є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, проте, станом на 01.07.2011 за нею рахується заборгованість, щодо сплати зазначених внесків за третій та четвертий квартал 2010 року, у розмірі 404,34 грн. Звернув увагу на те, що заборгованість підтверджується корінцями вимог про сплату боргу, повідомленням-розрахунком та розрахунком боргу. Просив позов задовольнити.

ФОП ОСОБА_1 не подала заперечення проти позову або заяви про визнання позову.

Оцінивши повідомлені ПФУ обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення виходячи з наступного.

Із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-пібприємців від 28.08.2015 судом встановлено, що 03.07.2002 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (том 1, а.с. 17-18).

Судом встановлено, що ПФУ за адресою місця проживання ФОП ОСОБА_1 надіслано вимогу про сплату боргу від 13.07.2011 №Ф6115, у якій зазначено, що загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 01.07.2011 становить 404,34 грн., у тому числі недоїмки із внесків 404,34 грн. Вказану вимогу ФОП ОСОБА_1 отримала 19.07.2011, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0911201654574 (том 1, а.с. 8).

Із повідомлення розрахунку судом встановлено, що мінімальний страховий внесок, який необхідно сплатити ФОП ОСОБА_1 становить 1792,80 грн., із цієї суми нею сплачено 1388,46 грн., а 404,34 грн. - належить до сплати (том 1, а.с. 8).

Згідно картки особового рахунку за період з 01.01.2011 по 07.08.2015, загальний борг ФОП ОСОБА_1 становить 404,34 грн. (том 1, а.с. 7).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) (редакція, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Положеннями статті 1 Закону №1058-ІV встановлено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону №1058-ІV визначено групу осіб, які є страхувальниками, зокрема, застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону (п.5 ст.14 Закону №1058-ІV). А саме, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:

фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності (абз.1 п.3, п.4 ст. 11 Закону №1058-ІV).

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 17 Закону №1058-ІV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11, у статті 12 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску (пп.2 п.8 р.XV Закону №1058-ІV)

Згідно підпункту 4 пункту 8 розділу XV Закону №1058-ІV, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Положеннями статті 1 Закону №1058-ІV встановлено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону №1058-ІV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство (ч.4 ст.18 Закону №1058-ІV).

Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ч.6 ст.18 Закону №1058-ІV).

Згідно частини шостої статті 20 Закону №1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону №1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058-ІV).

Положеннями абзацу 8 частини третьої статті 106 Закону №1058-ІV передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Отже, сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 404,34 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: корінцем вимоги від 13.07.2011 №Ф6115, повідомленням-розрахунком доплати до мінімального страхового внеску за 2010 рік, карткою особового рахунку та розрахунком боргу.

На день розгляду справи доказів сплати заборгованості суду не надано.

Статтею 11 КАС встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення справи до судового розгляду, або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.

Ураховуючи вищенаведене, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області (09113, Київська область, місто Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23, ідентифікаційний код 22200584) заборгованість щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 404,34 грн. (чотириста чотири грн. 34 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.