Ухвала суду № 51981657, 09.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2015 року м. Київ К/800/62781/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бухтіярової І.О.,

Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 рокута ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 рокуу справі№820/6647/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель»до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській областіпростягнення бюджетного відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Завод «Південкабель» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Завод «Південкабель») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач 1, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові) та Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУДКСУ в Харківській області), в якому просило стягнути з держбюджету в особі ГУДКСУ у Харківській області на користь Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3241677,00 грн. за квітень 2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач 1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких зауважив на законності та обґрунтованості оскаржуваних відповідачем 1 рішень. Додатково зазначив про надання судами першої та апеляційної інстанції належної правової оцінки доводам податкового органу, викладеним у касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ «Завод «Південкабель» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2013 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування суму 3241677,00 грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3241677,00 грн.

За результатами проведеної податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Завод «Південкабель» з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 року в сумі 1748906,00 грн. та достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень в сумі 3241677,00 грн. відповідачем складено акт № 44/40.0-14/00214534 від 19 липня 2013 року.

Зазначеним актом перевірки СДПІ встановлено, що до податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ПАТ «Завод «Південкабель» постачальникам, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування і не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів, складає 3241677,00 грн.

Таким чином, суди дійшли висновку, що відповідачем в ході перевірки підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 3241677,00 грн., проти чого не заперечував і представник податкового органу під час розгляду справи.

На обґрунтування правомірності непроведення відшкодування зазначеної суми представник відповідача 1посилався на існування певної процедури для підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Завод «Південкабель», суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що під час розгляду справи було встановлено, що позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, перерахування якого не здійснено останньому. При цьому суди дійшли висновку, що, оскільки право платника податку порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, належним способом захисту такого порушеного права має бути стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь позивача.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 Податкового кодексу України в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України). Саме нормами зазначеної статті регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України закріплено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено та матеріалами справи підтверджується правомірність задекларованого позивачем розміру бюджетного відшкодування та наявність заборгованості перед позивачем у сумі 3241677,00 грн.

Водночас, у разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість чи безпідставного невідшкодування бюджетної заборгованості з цього податку, право платника податку фактично порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту такого порушеного права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (бюджетне відшкодування), яку позивачем і було заявлено до суду першої інстанції.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про непроведення погашення суми бюджетної заборгованості позивачу, а тому вимоги ПАТ «Завод «Південкабель» про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 3241677,00 грн. є належним способом захисту його порушеного права та підлягають задоволенню.

Посилання відповідач 1 на положення Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України № 68/23 від 03 лютого 2011 року колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такий врегульовує питання взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, що жодним чином не має впливати на реалізацію права платника податку на отримання відповідного відкшодування.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про задоволення позову, а доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі №820/6647/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько