Ухвала суду № 51981373, 03.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2015 року м. Київ К/800/49237/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Голубєвої Г.К., Юрченко В.П.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП» до Виконавчої дирекції Чернігівського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Слов'янські шпалери - КФТП» (далі - позивач, ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП») звернулося до суду першої інстанції із позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач, Фонд) №132 від 23.06.2014 року в частині повернення коштів в розмірі 19 929,60 грн. та фінансових санкцій в розмірі 9964,80 грн. у зв'язку з порушенням порядку використання путівок на санаторно-курортне лікування.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2014 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийняла рішення відповідно до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм процесуального права, і ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що нарахування, облік та використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивачем було здійснено у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Слов'янські шпалери - КФТП» перебуває на обліку в якості страхувальника в Корюківській міжрайонній виконавчій дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду.

Контрольно-ревізійним відділом виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду проведена планова перевірка страхувальника з питань правильності нарахування, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2012 року по 31.03.2014 року, внаслідок якого складений акт від 04.06.2014 року про наступні порушення порядку використання страхових коштів Фонду:

- путівка №527с, видана прибиральнику території ОСОБА_4 до санаторію «Київ», термін заїзду по який становить 21 день використана не в період відпустки. Згідно зворотнього талону ОСОБА_4 перебував в санаторії з 03.12.2012 року по 23.12.2012 року. Згідно табелю використання робочого часу за грудень 2012 року з 02.12.2012 року по 24.12.2012 року стоїть відмітка про перебування ОСОБА_4 на лікарняному листу № 929540. Отже, дана путівка була використана не в період відпустки, що призвело до протиправного використання страхових коштів на суму - 4116,00 грн.

- путівка № 102210, видана електромонтеру ОСОБА_5 до санаторію ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський», термін заїзду по який становить 21 день використана не в період відпустки. Згідно зворотнього талону ОСОБА_5 перебував в санаторії з 05.09.2013 року по 25.09.2013 року. Згідно табелю використання робочого часу за вересень 2013 року з 04.09.2013 року по 26.09.2013 року стоїть відмітка про перебування ОСОБА_5 на лікарняному листу № 930252. Отже, дана путівка була використана не в період відпустки, що призвело до протиправного використання страхових коштів на суму - 4956,00 грн.

- путівка №112127, видана електромонтеру ОСОБА_6 до санаторію ДП «Очаківське об'єднання санаторно-курортних закладів» Санаторій «Очаків», термін заїзду по який становить 21 день використана не в період відпустки. Згідно зворотнього талону ОСОБА_6 перебував в санаторії з 10.09.2013 року по 30.09.2013 року. Згідно табелю використання робочого часу за вересень 2013 року з 09.09.2013 року по 01.10.2013 року стоїть відмітка про перебування ОСОБА_6 на лікарняному листу №930277. Отже, дана путівка була використана не в період відпустки, що призвело до протиправного використання страхових коштів на суму - 4956,00 грн.

- путівка № 001105, видана майстру ОСОБА_7 до санаторію «Конча-Заспа», термін заїзду по який становить 21 день використана не в період відпустки. Згідно зворотнього талону ОСОБА_7 перебував в санаторії з 15.10.2013 року по 04.11.2013 року. Згідно табелів використання робочого часу за жовтень-листопад 2013 року з 14.10.2013 року по 05.11.2013 року стоїть відмітка про перебування ОСОБА_7 на лікарняному листу № 930658. Отже, дана путівка була використана не в період відпустки, що призвело до протиправного використання страхових коштів на суму - 4989,60 грн.

- путівка №2466, видана бухгалтеру ОСОБА_8 до Менського санаторію «Остреч», термін заїзду по який становить 21 день використана не в період відпустки. Згідно зворотнього талону ОСОБА_8 перебувала в санаторії з 03.09.2013 року по 23.09.2013 року. З 20.09.2013 року по 25.09.2013 року ОСОБА_8 перебувала в стаціонарі, що підтверджується листком непрацездатності № 930422, виданим Корюківською центральною районною лікарнею. Зазначене, призвело до протиправного використання страхових коштів на суму - 912,00 грн.

На підставі акту від 04.06.2014 року відповідачем прийнято рішення від 23.06 2014 року № 132 про повернення коштів Фонду у розмірі 21184,98 грн. та застосування фінансових санкцій у розмірі 10592,49 грн.

Позивачем оскаржено вказане рішення в частині повернення коштів в розмірі 19 929,60 грн. та фінансових санкцій в розмірі 9964,80 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються, серед іншого, на фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей.

Згідно з ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.

Пунктом 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року №12 (далі - Порядок №12) встановлено, що рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки.

Згідно з п. 4.2 Порядку №12 відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація, яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки.

Відповідно до положень п.п. 6.1, 6.2 Порядку №12 контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках здійснюють правління Фонду та його відділення, Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) із соціального страхування. Сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності рішення виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №132 від 23.06.2014 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП» відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2014 року у справі № 825/2275/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер Г.К. Голубєва

В.П. Юрченко