Ухвала суду № 51981236, 27.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ К/9991/67391/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Олендера І.Я.

Островича С.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Люкс»

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року

у справі № 2а-1103/09/2470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Люкс»

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль-Люкс» (далі - ТОВ «Стиль-Люкс»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - ДПІ у м. Чернівці; відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 000006350/2 від 18 травня 2009 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ТОВ «Стиль-Люкс», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Крім того, ДПІ у м. Чернівці заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - ДПІ у м. Чернівці на Державну податкову інспекцію у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Стиль-Люкс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт № 421/23-2/31289826 від 04 лютого 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 000006350/2 від 18 травня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 131 911,40 грн. (95 178,00 грн. - основний платіж, 36 733,40 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) з огляду на неправомірне віднесення до складу валових витрат вартості придбаних у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 посередницьких та логістичних послуг, фактичне надання та зв'язок яких з господарською діяльністю позивача не підтверджено належним чином оформленими документами.

Відмовляючи в позові повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податку.

В свою чергу, умовою достовірності доказів щодо посередницьких та логістичних послуг, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльністю платника є, перш за все, конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг.

Як з'ясовано судами, на обґрунтування правомірності включення вартості придбаних у ФОП ОСОБА_3 послуг до складу валових витрат позивач посилався на наявність у нього відповідних актів здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), актів виконаних робіт та платіжних доручень.

Разом з тим, судовими інстанціями встановлено, що долучені товариством до матеріалів справи акти здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та акти виконаних робіт не деталізовані, містять узагальнену інформацію щодо змісту спірних послуг, а будь-яких інших документів, які б достеменно підтверджували зв'язок наданих контрагентом посередницьких та логістичних послуг з господарською діяльністю позивача, зокрема, у вигляді звітів, висновків, інших документів, які б дозволяли встановити виробничий характер результатів розглядуваних послуг для ТОВ «Стиль-Люкс», останнім не подано.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Чернівці її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Люкс» залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Олендер І.Я.

Острович С.Е.