Ухвала суду № 51980893, 09.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/26095/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К. Г.,

провівши попередній розгляд касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі № 803/653/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міндоходів України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови та стягнення надмірно сплачених платежів, -

в с т а н о в и л а:

В березні 2013 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Ягодинської митниці Міндоходів України щодо визнання протиправними та скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару від 17 грудня 2012 року № 205070000/2012/000882/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 17 грудня 2012 року № 205070000/2012/00878, а також щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених митних платежів в сумі 40200, 32 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із ухваленими по справі рішеннями судів попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення судів в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення та картки відмови й в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову. В решті оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційних скарг, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 07 лютого 2012 року позивач, як покупець та фірма «Elefant Owoce Agnieszka Strach» Польща, як продавець, уклали контракт № 13/2012/РL, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - яблука свіжі, згідно з інвойсами.

17 грудня 2012 року позивач через представника-декларанта подала для митного оформлення зазначений товар в картонних коробках, врожаю 2012 року, сорт II, клас якості II вагою нетто 20280 кг, за ціною 0,45 доларів США/кг на загальну суму 9126 доларів США, що надійшли згідно з контрактом та фактурою (інвойсом).

Для митного оформлення товару декларант подав контракт від 07 лютого 2012 року № 13/2012/PL з додатком № 1 від 26 березня 2012 року, фактуру (інвойс) від 14 грудня 2012 року № 5/12/2012, вантажну митну декларацію (ВМД) від 17 грудня 2012 року № 205070000/2012/071346, попередню митну декларацію від 14 грудня 2012 року № 205070000/2012/070726, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR від 15 грудня 2012 року № 0343294, декларацію митної вартості від 17 грудня 2012 року № 205070000/2012/071346, сертифікат походження товару від 14 грудня 2012 року № PL/MF/AF 0002773, сертифікат відповідності європейським нормам від 14 грудня 2012 року № КО 823133555201211, фітосанітарне свідоцтво від 14 грудня 2012 року № 0359444, копію ВМД країни відправлення від 15 грудня 2012 року № 12PL302020Е0077002, прайс-лист від 15 грудня 2012 року № 821, інформацію про вартість ідентичного товару в Польщі від 15 грудня 2012 року, калькуляцію виробника яблук урожаю 2012 року від 15 грудня 2012 року № 820, лист про нестрахування товару від 17 грудня 2012 року № 368, пояснення до калькуляції виробника товару від 15 грудня 2012 року № 822, лист про надання оригіналів документів та відомостей від 17 грудня 2012 року № 369 та інші документи вказані в графі 44 ВМД.

В графах 12 та 45 ВМД № 205070000/2012/071346 декларант вказав митну вартість товару у розмірі 9126 доларів США за основним (першим) методом - ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), передбаченим статтею 58 Митного кодексу України.

17 грудня 2012 року Ягодинська митниця відмовила у митному оформленні товару та видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 205070000/2012/00878, а також винесла рішення про визначення митної вартості товару № 205070000/2012/000882/1, яким визначила митну вартість партії товару у розмірі 34273,20 доларів США, тобто за ціною 1,69 долара США за 1 кг.

Різниця між митною вартістю, визначеною митним органом та декларантом за першим методом склала 1, 24 долара США за 1 кг, на загальну суму 25147, 20 доларів США.

18 грудня 2012 року позивач через декларанта подала нову вантажно-митну декларацію № 205070000/2012/071517, в якій у графах 12 та 45 вказала митну вартість, визначену митним органом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Під час здійснення перевірки документів, поданих декларантом до митного оформлення, працівник Ягодинської митниці, що здійснював митне оформлення товару, встановив, що у прайс - листі від 15 грудня 2012 року № 821 та калькуляції яблук від 15 грудня 2012 року № 820 зазначено вартість двох сортів яблук. Зокрема, собівартість яблук свіжих І сорту становить 0, 65 доларів США/кг, яблук свіжих II сорту 0,45 доларів США/кг.

Відповідно до розділу II сума зазначеного вище контракту становить 1000000 доларів США, а в п. 2.1 контракту зазначено кількість товару - 1000 тонн.

Враховуючи кількість товару та його загальну вартість, ціна яблук повинна становити приблизно 1 дол. США/кг.

Також у контракті були відсутні відомості щодо сорту яблук, які є предметом контракту.

Як вбачається з калькуляції собівартості виробництва товару від 15 грудня 2012 року № 820, загальна сума затрат на вирощення та зберігання 1200 тон яблук склала 998460 дол. США.

За таких обставин середня вартість однієї тони яблук повинна становити 832, 05 доларів США, що не відповідає розрахунку яблук І і II сортів за тону, вказаного в калькуляції собівартості виробництва та листі від відправника.

Лист фірми «Gospodarstwo Sadownicze Dsniel Strach», яка вирощує яблука різних сортів (Джонагоред, Джонагольд, Лиголь, Глостер, Чемпіон, Єліза, Айдаред) від 15 грудня 2012 року, не містить інформації щодо формування вартості яблук цих сортів.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визначення заявленої митної вартості.

За таких обставин, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, на підставі перевірки відомостей зазначених у контракті та фактурі (інвойсі), прайс-листі та калькуляції яблук, відповідно до яких вартість яблук залежить в тому числі від їх сорту, Ягодинська митниця правомірно та обґрунтовано дійшла висновку про необхідність витребування у позивача додаткових документів для встановлення факту подання для митного оформлення саме яблук свіжих II сорту, що має важливе значення для правильного визначення митної вартості імпортованого товару.

На запит митного органу (лист від 15 грудня 2012 року № 822) щодо надання відомостей про помологічний сорт яблук, пояснення вартості та найменування товарів, позивач належних документів не надала.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень частини 1, 6-8 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не надано витребуваних митним органом відомостей, останній дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості за ціною контракту.

Листом від 19 лютого 2013 року № 46 про надання документів для підтвердження заявленої вартості товару, оформленої за ВМД від 18 грудня 2012 року № 205070000/2012/071517, позивач надала митному органу лист фірми «Owoce Agnieszka Strach» від 18 лютого 2013 року № 35. Проте, ні лист позивача, ні лист фірми виробника пояснень щодо формування вартості яблук різних сортів (згідно калькуляції собівартості виробництва) не містили.

Листом Ягодинської митниці від 04 березня 2013 року № 1/1.2-6/1496, позивача проінформовано, що митницею були розглянуті документи, надані для підтвердження заявленої вартості товару, однак в них жодних пояснень щодо формування вартості яблук різних сортів згідно з калькуляцією собівартості виробництва не надано.

Ненадання позивачем на запит митного органу додаткових документів унеможливило застосування митної вартості визначеної позивачем, а також застосування інших методів визначення митної вартості (другого-п'ятого), тому у відповідача були законні підстави для визначення митної вартості товарів за шостим (резервним) методом оцінки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що приймаючи рішення про коригування митної вартості, Ягодинська митниця діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства. Правові підстави для скасування оскаржуваних рішень митниці відсутні.

Судом першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно досліджено обставини справи, вірно встановлено характер спірних правовідносин. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, не вбачається.

Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі № 803/653/13-а залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: