Ухвала суду № 51980874, 04.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2014 року м. Київ К/800/31860/14

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Логвиненко А.О., Мороз Л.Л.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі № 826/2298/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гап-Будсервіс» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, —

в с т а н о в и л а:

В лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гап-Будсервіс» звернулося до суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення про повернення надмірно сплачених митних платежів на суму у розмірі 8 200,28 грн. у формі висновку та його направлення Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві для здійснення повернення цієї суми коштів з бюджету на поточний рахунок ТОВ «Гап-Будсервіс» в установі банку у встановлений чинним законодавством строк; стягнення на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві суму надмірно сплачених до бюджету митних платежів у розмірі 8 200,28 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність щодо неприйняття Київською міжрегіональною митницею Міністерства доходів і зборів України рішення про повернення надмірно сплачених митних платежів на суму у розмірі 8 200,28 грн. у формі висновку та його направлення Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві для здійснення повернення цієї суми коштів з бюджету на поточний рахунок ТОВ «Гап-Будсервіс» в установі банку у встановлений чинним законодавством строк. Зобов'язано Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів і зборів України підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів ТОВ «Гап-Будсервіс» та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів, Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів і зборів України звернулась із касаційною скаргою, в які просила ці рішення скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Київською регіональною митницею за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, прийнято рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів № 100260000/2013/200340/2.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до відповідача шляхом подання вантажної митної декларації № 100260000/2013/104372 від 01 червня 2013 року та оскаржив вказане рішення до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2013 року у справі № 826/10240/13-а за адміністративним позовом ТОВ «Гап-Будсервіс» до Київської регіональної митниці, Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування картки відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260000/2013/00321 від 31 травня 2013 року, визнання протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці № 100260000/2013/200340/2 від 31 травня 2013 року, зобов'язання вчинити дії - позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Київської регіональної митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої у вантажній митній декларації № 100260000/2013/104038 від 27 травня 2013 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260000/2013/00321 від 31 травня 2013 року. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці № 100260000/2013/200340/2 від 31 травня 2013 року про коригування митної вартості товару. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

11 листопада 2013 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/10240/13-а у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2013 року - відмовлено.

08 січня 2014 року митний орган отримав заяву позивача № 25/12/2013-1 від 25 грудня 2013 року про повернення суми надмірно сплачених митних платежів в розмірі 8 200,28 грн.

Листом № 831/1/26-70-52-04 від 22 січня 2014 року відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для повернення грошових коштів.

Не погоджуючись з такими діяннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у митного органу були всі передбачені законом підстави для надання висновку про повернення надміру сплачених до бюджету сум, у зв’язку з чим відмова в наданні такого висновку призвела до порушення законних прав позивача.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із наведеною позицією судів попередніх інстанцій, вважаючи при цьому за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 43.1, 43.3 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України, визначається Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби від 20.07.2007 року № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364 (далі - Порядок № 618).

Відповідно до положень пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 618 повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом ДМСУ від 20 липня 2007 р. № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява Товариства подана в строк та у повній відповідності до вимог Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про неправомірність спірної відмови митного органу у наданні відповідного висновку, оскільки позивачем дотримано усіх передбачених законодавством процедур для повернення Митницею надмірно сплачених коштів.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій в повному обсязі встановили обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначили правове регулювання спірних правовідносин, постановили правосудні судові рішення.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, —

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі № 826/2298/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 – 238, 239-1 КАС України.

Судді: