Ухвала суду № 51980824, 11.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 року м. Київ К/800/24220/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В. , Леонтович К. Г.,

провівши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Залів Шіп Дизайн" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 814/992/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Залів Шіп Дизайн" до Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

В березні 2013 року ТОВ "Залів Шіп Дизайн" звернулося до адміністративного суду з позовом до Виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до якого просило визнати неправомірними дії відповідача та скасувати його рішення № 77 від 28 лютого 2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму в розмірі 9366, 15 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, позов задоволено частково, а саме, скасовано оскаржуване рішення відповідача в частині повернення коштів в розмірі 6961, 85 грн.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційних скарг, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 15 лютого 2013 року відповідачем проведено планову перевірку позивача на предмет порядку фінансування, отримання, використання та повернення невикористаних коштів Фонду за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, про що складено відповідний акт від 15 лютого 2013 року.

Згідно зазначеного акту при перевірці встановлено, що кошти Фонду на суму 6244,10 грн. використані з порушенням чинного законодавства, яке полягає у наступному.

Позивачем була надана відповідачу заява-розрахунок для надання матеріального забезпечення застрахованим особам по листах непрацездатності за І квартал 2011 року від 25 березня 2011 року № 20/s на суму 7277, 58 грн., згідно якої Центральна МРВД профінансувала страхувальника в сумі 7277,58 грн.

Кошти в сумі 7277, 58 грн. надійшли на окремий поточний рахунок підприємства 04 квітня 2011року, з яких 1033, 48 грн. - сума нарахована по допомозі по вагітності та пологах (листок непрацездатності № 100285 за період з 25 квітня 2011 року по 09 травня 2011 року) була виплачена працівнику ОСОБА_2 згідно прибуткового касового ордеру ПКО - 00024 від 05 квітня 2011 року.

Згідно банківських виписок, страхувальником здійснено перерахування на зарплатні платіжні карткові рахунки найманих працівників суми матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності в розмірі 6244,10 грн. (за січень, лютий 2011 року), за рахунок власних коштів ТОВ «Залів Шіп Дизайн».

Різниця профінансованих Фондом коштів у сумі 6244,10 грн. (7277,58 - 1033,48 = 6244,10) з окремого поточного рахунку підприємства була перерахована на поточний рахунок підприємства, чим порушено вимоги частини 2 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-Ш (далі - Закон № 2240-Ш) в частині використання страхувальником страхових коштів Фонду, зарахованих на окремий поточний рахунок, не на надання матеріального забезпечення застрахованим особам.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону № 2240-Ш, страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач перерахував страхові кошти на суму в розмірі 4107, 90 грн. на власний рахунок, оскільки саме таку суму ним було виплачено застрахованій особі в січні 2011 року. Таким чином, позивач фактично відшкодував понесені витрати по здійсненій виплаті, що дозволялось Фондом виходячи зі змісту його листа № 01-16-371 від 03 березня 2011 року.

Так, відповідно листа Фонду № 01-16-371 від 03 березня 2011 року на питання № 4: «До затвердження Порядку відшкодування органами Фонду страхувальникам матеріального забезпечення для застрахованих осіб, на виконання абз. 1 част. 2 статті 52 Закону № 2240, у січні 2011 р. страхувальники виплачували за рахунок власних коштів допомоги, які мали б виплачуватись ними після отримання коштів від робочого органу Фонду. Чи буде правомірним заявлення виплачених страхувальником самостійно сум допомоги до робочих органів Фонду, а у разі отримання коштів від Фонду, чи може страхувальник відшкодувати собі суму виплаченої ним допомоги із окремого рахунку, відкритого для зарахування страхових коштів?», - надано відповідь, що: «Частиною другою статті 21 Закону № 2240 передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок у банку можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Виплата страхувальниками-роботодавцями матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням (погашенням цих витрат) Фондом, Законом № 2240 та Законом "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464 (далі - Закон № 2464) не передбачена. Разом з тим, враховуючи перехідний період та зміни, які відбулися в порядку оплати допомоги, вважаємо за можливе, як виняток, здійснювати фінансування Фондом сум, які вже виплачені страхувальником за власний рахунок і відображені в заяві-розрахунку. Ці суми можуть бути повернуті з окремого рахунку на розрахунковий рахунок страхувальника.»

04 лютого 2011 року набрав чинності Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою Фонду від 22 грудня 2010 року № 26 (далі - Порядок).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, суми виплат, які мав профінансувати Фонд за січень 2011 року, позивачем фактично виплачено 1 березня 2011 року, тобто після того, як набрав чинності Порядок.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач не мав відповідних правових підстав для відшкодування понесених станом на 1 березня 2011 року витрат по здійсненню виплат, які підлягали фінансуванню за рахунок Фонду, за рахунок коштів, що надійшли від Фонду на рахунок передбачений положеннями частини 2 статті 21 Закону № 2240-Ш.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що виходячи з положень абзацу четвертого частини 2 статті 21 Закону № 2240-Ш, страхові кошти, що надійшли від Фонду, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Будь-якого відшкодування за рахунок зазначених коштів не передбачено, а тому має вважатись забороненим та не може врегульовуватись листами - роз'ясненнями, які не мають силу закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційний суд на підставі повного та всебічно дослідження обставин справи, вірного застосування норм матеріального права, дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог у цій справі та правильно вирішив спір відмовивши у задоволенні позову.

Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Залів Шіп Дизайн" відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 814/992/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: