Рішення № 51977793, 01.10.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/7033/15-ц

Провадження №2/751/1400/15

Рішення

Іменем України

01 жовтня 2015 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

при секретарі Дасюк Н. В.

за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 ОСОБА_4, представника відповідача приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про визнання незаконними дій, відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія», в подальшому уточнила вимоги, остаточно просить визнати незаконними дії приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, стягнути з ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія» 170 100 грн матеріальної шкоди та стягнути з приватного нотаріуса ОСОБА_3 321 674 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди (а.с.3-4,123).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 24.09.2009 року на її імя померлою ОСОБА_7 складено заповіт. Вказує, що після багато чисельних судових спорів рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 11.03.2013 року було встановлено порушення нормативних актів при посвідченні заповіту нотаріусом ОСОБА_3 Таким чином, вважає, що з вини приватного нотаріуса ОСОБА_3 їй спричинено матеріальну шкоду, оскільки вона втратила право на спадкування 4/5 частин будинку по вул. Радіо, 6 у м. Чернігові. Вартість вказаного майна становить 491 774 грн. У звязку з тим, що приватним нотаріусом ОСОБА_3 укладено договір страхування цивільно - правової відповідальності, тому заподіяну шкоду слід стягнути з ОСОБА_6 «УПСК» в межах договору, а різницю з нотаріуса ОСОБА_3

В судовому засіданні позивач та її представник уточнені вимоги підтримали, просили задовольнити повністю, при цьому посилалися на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити повністю. Від нотаріуса ОСОБА_3 надійшли письмові заперечення, які долучено до матеріалів справи (а.с.60-63), у відповідності до яких просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача ОСОБА_6 «УПСК» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити повністю у відповідності до заперечень (а.с.126-128), які приєднано до матеріалів справи.

Представник третьої особи Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, в судове засідання не зявився, надіслав факсимільне повідомлення про розгляд справи без участі представника та при вирішенні розгляду справи по суті посилався на розсуд суду (а.с.122).

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, заперечення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали цивільної справи №751/4586/14, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст.16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи №751/4586/14, 24 вересня 2009 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 був посвідчений заповіт ОСОБА_7, згідно якого вона заповіла усе своє майно ОСОБА_1 У зв'язку з хворобою ОСОБА_7, за місцем її проживання, при свідках ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на її прохання текст заповіту підписано ОСОБА_10 Заповіт в той же день зареєстрований в реєстрі за № 1050 (а.с.108 справа №751/4586/14).

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 11 березня 2013 року, заповіт, складений від імені ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1, посвідчений 24.09.2009 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 визнано нікчемним з тих підстав, що виправлення в заповіт вносились не під час вчинення нотаріальної дії, що є порушенням п.23 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п.5.4.12 Правил ведення нотаріального діловодства (а.с.5-7).

Діяльність приватного нотаріуса регламентована Законом України „Про нотаріат.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1, крім стягнення матеріальної шкоди, просила визнати дії приватного нотаріуса незаконними. Проте, ні ч.2 ст.16 ЦК України, ні Закон України „Про нотаріат не містить такого способу захисту порушеного права або інтересу як визнання дій приватного нотаріуса незаконними.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню підлягають: наявність майнової шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою й протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, саме при розгляді справ даної категорії необхідно встановлювати протиправність діяння її заподіювача.

За вказаних обставин, відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання дій приватного нотаріуса незаконними.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги на предмет заподіяння шкоди нотаріусом, позивач зазначає, що у звязку з порушенням приватним нотаріусом вимог законодавства, останній обмежив її у праві на спадкування, чим завдав шкоду в розмірі 491 774 грн., оскільки саме таку вартість 4/5 частин будинку по вул. Радіо, 6 у м. Чернігові визначено висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи (а.с.75-80).

Так, згідно зі ст.28 Закону України «Про нотаріат» для забезпечення відшкодування заподіяної внаслідок вчинення нотаріальної дії шкоди приватний нотаріус зобов'язаний до початку зайняття приватною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Встановлено, що на момент посвідчення заповіту цивільно-правова відповідальність приватного нотаріуса ОСОБА_3 була застрахована, що підтверджується договором від 17 червня 2009 року №050/34/09/ЧД укладеного з АТ «Українська пожежно страхова компанія» (а.с.84-86). Відповідно до умов договору предметом вказаного правочину є страхування відповідальності нотаріуса на випадок заподіяння ним прямих матеріальних збитків третім особам внаслідок здійснення своєї професійної діяльності.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що заповіт був визнаний нікчемним в 2013 році, а тому слід враховувати дію договору № 042/34/12/ЧД добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватних нотаріусів від 22.06.2012 року (а.с.130-131), оскільки виправлення в заповіт вносились в 2009 році, тобто в період дії договору від 17 червня 2009 року №050/34/09/ЧД.

Згідно зі ст.ст.16,22 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістом закону, якщо порушення прав не відбулося, захист такого права не можливий, у захисті права, яке не порушено може бути відмовлено.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Встановлено, що заповіт ОСОБА_7 рішенням суду був визнаний нікчемним на підставі ч.1 ст.1257 ЦК України.

За правилами статей 215,216 ЦК України за нікчемним правочином не виникають права та обов'язки його сторін, що випливають зі змісту цього правочину, а настають лише наслідки недійсності нікчемного правочину. Нікчемний заповіт не породжує наслідки дійсного правочину, тобто не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, які зазначені в такому правочині. Саме тому, у спадкоємця за заповітом, який є нікчемним, не виникає прав та обов'язків за заповітом, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про нотаріат» шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

За змістом зазначених норм матеріального права незаконні дії нотаріуса або недбалість нотаріуса при посвідченні заповіту порушує право на заповіт фізичної особи, а не право на спадщину певних осіб. Отже особа, на користь якої був складений нікчемний заповіт, не набуває права на відшкодування збитків нотаріусом, який посвідчив заповіт, у зв'язку з тим, що у такому разі порушено не його право на спадщину, а право спадкодавця на заповіт.

Відповідно до ст.ст.1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди.

Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови від 27 березня 1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, та є вина зазначеної особи.

Таким чином статтею 1166 ЦК України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

З цих положень закону слідує, що право на відшкодування шкоди має особа, яка на момент вчинення відповідних дій мала певні права, які вона вважає порушеними, і такі права були порушені неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю іншої особи.

Відповідальність приватного нотаріуса можлива тільки за умови, якщо буде доведено, що права позивача порушені.

Однак під час укладення заповіту ОСОБА_7 права позивача ОСОБА_1 не були порушені, оскільки спадщина ще не відкрилася, так як ОСОБА_7 померла 23.10.2009 року.

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Вирішуючи спір на засадах диспозитивності цивільного судочинства суд вважає, що позивач не зазначив будь-яких обставин або фактів, що б свідчили про існування у нього будь-якої шкоди в розумінні ст. 1166 ЦК України, оскільки майно по вул. Радіо, 6 у м. Чернігові не є та ніколи не було майном ОСОБА_1, остання не може бути потерпілою у розумінні договору страхування, відсутні докази, що підтверджують заподіяння шкоди саме майну позивачки.

Також, щодо вимог про стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» страхового відшкодування, у позивача відсутні підстави для його отримання.

У відповідності до п.2.2.5 Договору страхування страхувальник зобовязаний при виникненні страхового випадку в письмовій формі повідомити про це страховика не пізніше ніж через одну добу.

У відповідності до п.4.1 вказаного договору, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є недотримання страхувальником вимог законодавства України при здійсненні професійної діяльності. Факт недотримання приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вимог законодавства України при здійсненні професійної діяльності встановлений рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 11.03.2013 року.

Таким чином, оскільки судом не встановлено незаконності дій приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_1, доказів протилежного суду позивачем не подано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 88 ЦПК України у звязку з відмовою в позові, не підлягають задоволенню і вимоги позивача в частині стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 213-215, 218, 292 ЦПК України, ст..ст.15, 16, 22, 1166, 1194, ЦК України, ст..ст.27, 28 Законом України «Про нотаріат», суд,

Вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про визнання незаконними дій, відшкодування матеріальної шкоди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. В. Маслюк