Ухвала суду № 51976384, 01.10.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/25910/13-ц

Провадження № 22-ц/792/1519/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Грох Л.М.,

суддів: Костенка А.М., Гринчука Р.С.,

при секретарі: Гриньовій А.М.,

з участю представників сторін,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2015 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2013 року ОСОБА_1, звертаючись до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, посилався на те, що 03 вересня 2010 року відповідач позичив у нього 60000 доларів США, що станом на 18.05.2015 року еквівалентно згідно курсу НБУ 1242000 грн., та зобов'язався повернути на першу вимогу позивача, яка була направлена відповідачу 02 грудня 2013 року. Відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання, тому ОСОБА_1 просив стягнути з нього на його користь 1242000 грн. за договором позики.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 позику в сумі 1242000 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим у зв'язку з тим, що судом було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, порушено норми процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові. Суд безпідставно проігнорував клопотання про допит позивача в судовому засіданні, чим позбавив відповідача права на захист. Позивач не навів обґрунтованого розрахунку сум, які просив стягнути. Також було порушено право апелянта на надання доказів, неправильно застосовано ст.ст. 1046, 1047 ЦК України.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Представник позивача просив її відхилити як безпідставну.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, в силу ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 вересня 2010 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 60000 дол. США, які зобов'язався повернути на першу вимогу позивача. ОСОБА_1 направив письмову вимогу відповідачу про повернення позики 02.12.2013 року, проте останній не повернув кошти.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

За змістом ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст. 1047 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи зі змісту наведених норм, укладений між сторонами договір позики, оформлений з дотримання простої письмової форми, внаслідок його реального характеру є допустимим та достатнім доказом на підтвердження як факту укладення договору позики та його умов, так і факту передачі відповідачу позивачем 60000 доларів США.

Давши належну оцінку доказам по справі, суд обґрунтовано прийшов до висновку про наявність невиконаних зобов'язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики та стягнув борг.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, не задовольнивши клопотання про допит в судовому засіданні позивача, позбавив відповідача права на захист, є безпідставними.

Так, за змістом ч.1 ст. 27 ЦПК України участь у судових засіданнях, дача усних та письмових пояснень судові є не обов'язком, а правом сторони, яким вона розпоряджається на власний розсуд, виходячи із принципу диспозитивності цивільного процесу (ст.11 ЦПК).

Водночас в силу ч.ч.1-2 ст. 38 ЦПК сторона має право брати участь у справі як особисто, так і через представника, цим повноваженням і скористався позивач у справі.

Посилання апелянта на відсутність обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум також є безпідставними, оскільки позивач в уточненій позовній заяві просив стягнути лише борг за договором позики (без нарахування процентів, неустойки, грошових сум відповідно до ст. 625 ч.2 ЦК України) у національній грошовій одиниці України (гривні) згідно з офіційним курсом гривні до долара США станом на 18.05.2015 року, що не потребує складання письмового розрахунку.

Інші доводи апеляційної скарги також не ґрунтуються на доказах та не спростовують висновків суду.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.М.Грох

______________

Головуючий у першій інстанції: Палінчак О.М. Провадження № 22-ц/792/1519/15

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 27