Вирок № 51970162, 05.10.2015, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4923/13-к

1-кп/583/12/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Плотникової Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

з участю прокурора Глядчишина О.С.

потерпілого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

обвинуваченого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42013200000000150 від 30.10.2013 р., по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого

за ч. 1 ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 наказом № 179 о/с від 12.09.2011 року був призначений на посаду інспектора з дізнання відділення Державтоінспекції Охтирського МВ (з обслуговування м. Охтирки та Охтирського району) УМВС України в Сумській області (далі ВДАІ Охтирського МВ).

Згідно з наказом № 56 о/с від 08.04.2010 р. по особовому складу УМВС України в Сумській області ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання «старший лейтенант міліції».

У відповідності до положень пункту 1, ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХІІ від 23.12.1993 (в редакції Закону № 3610-VІ від 07.07.2011 р.) органи внутрішніх справ віднесено до правоохоронних органів.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 (в редакції Закону № 4025-VІ від 15.11.2011 р.) визначено, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоровя, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Виходячи із змісту вимог Законів України «Про міліцію», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст. 18 КК України, примітки 1, до ст. 364 КК України, функціональних обовязків ОСОБА_3, останній, обіймаючи посаду інспектора дізнання ВДАІ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, маючи спеціальне звання «старший лейтенант міліції» і являючись, таким чином, працівником органу внутрішніх справ, тобто працівником правоохоронного органу, та у відповідності до вимог Закону і в межах своєї компетенції, наділений повноваженнями постійно здійснювати функції представника влади, тобто мав право предявляти вимоги та приймати рішення, обовязкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності, застосовувати примусові заходи, складати юридично-значимі документи, є службовою особою правоохоронного органу та службовою особою, яка має владні повноваження.

Також, відповідно до п.п. д), п. 1), ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI від 07.04.2011 р. ОСОБА_3, обіймаючи вищевказану посаду, є субєктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Окрім цього, у відповідності до положень статті 6 зазначеного вище Закону, якою визначено «Обмеження щодо використання службового становища», особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», забороняється використовувати свої службові повноваження та повязані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у звязку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

ОСОБА_3, маючи достатній досвід роботи в органах внутрішніх справ, знаючи та розуміючи порядок дій працівника міліції при несенні служби із нагляду за дорожнім рухом, вчинив умисний злочин середньої тяжкості та умисний тяжкий злочин за наступних обставин.

Так, будучи працівником міліції, ОСОБА_3 знав надані йому відповідними нормативно-правовими актами права та знав і мав дотримуватись відповідних обовязків. Зокрема, статтею 2 Закону встановлено, що основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень…, статтею 10 цього ж Закону на міліцію, у відповідності до її завдань, покладено, з поміж іншого наступні обовязки: забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; приймати і реєструвати заяви й повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення; брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством ; виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ; приймати рішення про накладення адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання у випадках, передбачених законом; забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері.

Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції .

Статтею 11 Закону передбачені права міліції, зокрема, вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу; перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію; викликати громадян і службових осіб у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в їх провадженні; проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 Закону, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю; у випадках, передбачених законом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів ; за дорученням слідчого органу досудового розслідування, прокурора проводити або брати участь у проведенні процесуальних дій у кримінальному провадженні та виконувати ухвали слідчого судді, суду про привід учасників кримінального провадження у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам, наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб ; організовувати у разі необхідності медичний огляд водіїв, затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб, тимчасово вилучати посвідчення водія, ліцензійну картку на транспортний засіб; зупиняти транспортні засоби лише в разі порушення правил дорожнього руху водіями, відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів; проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб. Працівник підрозділу міліції повинен повідомити водія про причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення; вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку.

Також, Главою 20 КУпАП передбачені заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, у ст. 260 КУпАП передбачено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Зокрема, ст. 265 КУпАП передбачений порядок вилучення речей і документів. Так, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

Також відповідно до ч. 5, ст. 237 КПК України передбачено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального правопорушення, та речей вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Відповідно до вимог ч. 5, ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до функціональних обовязків інспектора дізнання ВДАІ Охтирського МВ ОСОБА_3, останній, з поміж іншого, приймає участь у підготовці аналізу аварійності на території обслуговування, здійснює облік ДТП, вносить пропозиції начальнику відділення щодо профілактики аварійності (п. 1); спільно з СОГ територіального ОВС або самостійно виїжджає на місця дорожньо-транспортних пригод, приймає учать в огляді цих місць. Забезпечує охорону місця ДТП, присутність учасників пригоди, надання першої медичної допомоги потерпілим та їх відправку до медичних закладів (п.2); зясовує обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, встановлює свідків, прикмети транспортних засобів та водіїв, якщо вони з місця пригоди зникли, ймовірні шляхи їх зникнення, вживає заходи щодо їх затримання по «гарячих слідах» (п. 3); за вказівкою начальника СОГ організовує доставку транспортних засобів, причетних до ДТП, до міськрайвідділу (п. 4); оформляє самостійно дорожньо-транспортні пригоди, які не мають ознак злочину, збирає необхідні матеріли перевірки та приймає відповідне процесуальне рішення або складає адміністративний протокол (п. 5).

ОСОБА_3, будучи представником влади та являючись службовою особою правоохоронного органу, повинен був суворо дотримуватись вимог Конституції України, КУпАП, Законів України «Про міліцію», «Про засади запобігання і протидії корупції», КПК України та інших нормативно-правових та відомчих документів.

В той же час, ОСОБА_3 приблизно в середині жовтня 2013 року несучи службу з нагляду за дорожнім рухом, у м. Охтирці близько 14:00 год. в районі вулиці Леніна зупинив автомобіль БМВ 530І із державним номером АЕ 0600 ЕХ під керуванням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7.

Під час перевірки документів вищевказаного водія (свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля САО №314037, видане Дніпропетровським ВРЕР-1 УДАІ Головного УМВС України в Дніпропетровській області 07.12.2012 р., посвідчення водія), та номеру складової частини зазначеного транспортного засобу (номер кузова, зазначений під лобовим склом автомобіля), ОСОБА_3 вказав ОСОБА_1 про те, що у нього підроблене вказане вище свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та що він не має права керувати транспортним засобом, оскільки згідно відповідної бази даних така машина в Україну не заїжджала та на обліку не перебуває.

Після виявлення вищевказаного порушення, ОСОБА_3, перевищуючи надані йому, як працівнику міліції владні та службові повноваження, в порушення вимог ст. 10 Закону України «Про міліцію», не повідомив про виявлення ним кримінального правопорушення підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чергову частину Охтирського МВ УМВС України в Сумській області та надалі в особистих корисних інтересах, порушуючи вимоги Закону України «Про міліцію», КУпАП, КПК України, не маючи на те передбачених чинним законодавством підстав, явно виходячи за межі наданих йому владних та службових повноважень, розуміючи протиправність своїх дій, залишив собі раніше передане йому ОСОБА_1 для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, при цьому будь-який процесуальний документ не склав. Вказаними діями заподіяна істотна шкода охоронюваним правам, свободам та законним інтересам ОСОБА_1, яка полягала у порушенні його Конституційних прав, передбачених ст. 41, згідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності та ст. 68 Конституції України - кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а також його права та свободи, які полягають у справедливому та законному оформлення факту вилучення у нього вказаного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і вирішення його долі, а також на справедливе і законне подальше вирішення питання, повязаного із керуванням та розпорядженням згаданим вище автомобілем.

При цьому, ОСОБА_3 знав, що його дії не відповідають чинному законодавству та, розуміючи їх протиправність, діючи із прямим умислом, почав вимагати у ОСОБА_1 неправомірну вигоду грошові кошти у сумі 1 000 доларів США за повернення незаконно вилученого документа та не повідомлення про виявлення ним порушення підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та відповідно можливого проведення у звязку із цим досудового розслідування, в ході якого може відбуватись арешт автомобіля і обмеження прав та свобод ОСОБА_1 Також ОСОБА_3 повідомив, що у разі не надання йому вказаної неправомірної вигоди, вилучений документ він не поверне ОСОБА_1 та викине його.

У свою чергу, ОСОБА_1, розуміючи, що ОСОБА_3 вимагає у нього не 1 000 доларів США, а 1 000 гривень, через деякий час, в цей же день в середині жовтня 2013 року на вимогу ОСОБА_3, будучи впевненим, що користується справжнім свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, через третю особу, на яку вказав ОСОБА_3 таксиста на автомобілі «Мерседес» білого кольору, як пізніше стало відомо ОСОБА_4, привіз грошові кошти в сумі 1000 гривень до автомобільної мийки по вул. Батюка у м. Охтирка та надав їх ОСОБА_4 Надалі біля приміщення ВДАІ Охтирського МВ ОСОБА_4 передав грошові кошти ОСОБА_3, які останній перерахував, після чого, підізвав ОСОБА_1, який був неподалік, та зазначив про необхідність передачі не 1000 гривень, а 1000 доларів США і відразу через ОСОБА_4 повернув вказані грошові кошти у сумі 1000 гривень ОСОБА_1

30.10.2013 р. в телефонній розмові із ОСОБА_3 ОСОБА_1 повідомив, що зможе передати не 1000 доларів США, а 6000 гривень.

01.11.2013 р. близько 15:00 год. ОСОБА_1 зустрівся із ОСОБА_3 неподалік приміщення ВДАІ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області у м. Охтирка по площі Леніна, 1, в ході розмови останній повідомив, про необхідність передачі грошових коштів неправомірної вигоди через свого знайомого таксиста ОСОБА_4, який підїде до ОСОБА_1 на білому автомобілі марки «Мерседес». При цьому ОСОБА_1 має віддати грошові кошти вказаній особі, а останній має віддати відповідно свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, який перебуває у розпорядженні ОСОБА_1 Під час розмови, ОСОБА_3 самостійно за допомогою мобільного телефону передзвонив ОСОБА_4 із вимогою підїхати на пл. Леніна до Пожежної частини.

Цього ж дня, близько 15 години 01.11.2013 року, перебуваючи на площі Леніна, у м. Охтирка, в районі Пожежної частини, ОСОБА_1 передав грошові кошти у сумі 6000 (шість тисяч гривень) 00 копійок вказаній ОСОБА_3 особі ОСОБА_4, а останній передав йому вилучене ОСОБА_5 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи службовою особою, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які виразились у не повідомленні про виявлення кримінального правопорушення та незаконному вилученні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам потерпілого ОСОБА_1, тобто вчинив перевищення влади та службових повноважень.

Також, ОСОБА_3, будучи службовою особою, вимагав та одержав неправомірну вигоду у розмірі 6000 (шість тисяч гривень) 00 копійок від ОСОБА_6 за повернення незаконно вилученого документа та не повідомлення про виявлення ним порушення підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та відповідно можливого проведення у звязку із цим досудового розслідування, в ході якого може відбуватись арешт автомобіля і обмеження прав та свобод ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що кримінальне провадження відносно нього сфальсифіковане прокуратурою та Відділом безпеки МВС в Сумській області. Прокуратурою так і не було надано ні автомобіля, ні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, і чи існували вони взагалі, та чому не були визнані речовими доказами. На всіх слідчих діях були залучені родичі потерпілого в якості понятих, яких сам потерпілий і запрошував. Помітка грошових коштів була сфальсифікована. Його (ОСОБА_3М.) затримали о 15 год., і, виходить, що ОСОБА_1 передавав грошові кошти ОСОБА_4 тоді, коли він (ОСОБА_3М.) вже був затриманий. Прокуратурою не взято до уваги те, що він (ОСОБА_3М.) не має права нести службу по нагляду за дорожнім рухом, так як це не входить до його функціональних обовязків. Крім того, у той час, коли, як йому інкримінують, він вилучав у потерпілого свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, він (ОСОБА_3М.) перебував у іншому місці на оформленні ДТП. Відеозйомки, які є в матеріалах справи, є недопустимими доказами, так як проводились без ухвали слідчого судді та були змонтовані. Від дачі інших показів у судовому засіданні та відповідей на запитання обвинувачений відмовився, посилаючись на ст. 63 Конституції України. Просить суд його виправдати, так як він законів не порушував.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень суд розцінює як його спосіб захисту від предявленого обвинувачення та спосіб уникнути відповідальності за вчинене.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що в середині жовтня 2013 року (точної дати він не памятає) він їхав своїм автомобілем БМВ 530 2001 року випуску державний номер НОМЕР_1 по вул.. Леніна м. Охтирка. При виїзді на трасу Суми-Харків поблизу автозаправки «Маршал» він був зупинений інспектором ДАІ. Через дорогу від місця зупинки стояв автомобіль ДАІ з емблемами ДАІ та проблесковими маяками, а біля автомобіля знаходився ще один працівник ДАІ. Зупинивший його інспектор ДАІ назвав свою посаду та прізвище: «інспектор дорожнього руху ОСОБА_3». На вимогу надати документи для перевірки, він (ОСОБА_1О.) надав інспектору Драгуну Р.М. посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Інспектор Драгун Р.М. подивився документи та сказав, що на свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу відсутня голограма. Він (ОСОБА_1О.) був цим здивований і попросив інспектора подивитись даний документ. Однак інспектор свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу йому (ОСОБА_1О.) не дав, а, тримаючи в своїх руках, показав його. Потім інспектор підійшов до автомобіля БМВ та подивився номер на лобовому склі автомобіля, після чого комусь зателефонував. Через декілька хвилин інспектор підійшов до нього (ОСОБА_1О.) і сказав, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу підроблене, та сказав, що є два варіанти: або він (ОСОБА_3М.) забирає свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль ставить на штрафстоянку і документи подають в суд, або це питання можна вирішити іншим шляхом за гроші. На його запитання ОСОБА_3 відповів, що це буде коштувати "1 рубль" та набрав на своєму мобільному телефоні цифру «1000». Він (ОСОБА_1О.) на мобільному телефоні ОСОБА_3 стер одну цифру ноль і запропонував заплатити стільки та іншого кольору. Проте на це інспектор відповів йому: "Я другого кольору не знаю". Він (ОСОБА_1О.) зрозумів, що інспектор Драгун Р.М. вимагає у нього 1000 грн. за те, щоб повернути йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і не забирати автомобіль на штраф майданчик. Він (ОСОБА_1О.) свій автомобіль БМВ придбав літом 2013 року у раніше незнайомого йому чоловіка в м. Дніпропетровськ за 12 тисяч доларів США, прочитавши оголошення про продаж даного автомобіля в мережі інтернет. Розписки про передачу грошей за автомобіль він (ОСОБА_1О.) у продавця не брав. Перед купівлею даного автомобіля він (ОСОБА_1О.) оглянув його, щоб зясувати його технічний стан, звірив номер на стеклі автомобіля з номером в техпаспорті, номер кузова автомобіля звірив з номером на «стаканах», після чого передав продавцю грошові кошти, а продавець передав йому транспортний засіб, кілючі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Ніяких підозр з приводу підроблення технічного паспорту автомобіля у нього (ОСОБА_1О.) не виникло. В техпаспорті на автомобіль власником значилась ОСОБА_7. Близько трьох місяців він керував даним автомобілем, постійно їздив ним і в м.Суми, і в м. Харків, і в м. Полтаву, і ніде працівники ДАІ його не зупиняли. Тому, коли інспектор Драгун Р.М. сказав йому про те, що техпаспорт на автомобіль підроблений, він не повірив ОСОБА_3 та вирішив, що ОСОБА_3 навмисно так сказав, щоб знайти привід для вимагання з нього (ОСОБА_1О.) грошей. Однак він (ОСОБА_1О.) погодився заплатити інспектору Драгуну Р.М. 1000 грн., яку той вимагав, щоб інспектор Драгун Р.М. повернути йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і не забирав автомобіль на штраф майданчик, так як зрозумів, що, враховуючи службове становище ОСОБА_3, той зробе все, щоб він (ОСОБА_1О.) не міг отримати навіть дублікату техпаспорту в разі, якщо б він (ОСОБА_1О.) вирішив би звернутися з заявою про видачу дублікату. Після того, як він (ОСОБА_1О.) погодився заплатити інспектору Драгуну Р.М. вказану ним суму грошей, ОСОБА_3 зателефонував якомусь чоловіку і домовився з цим чоловіком про те, щоб той чоловік передав йому (ОСОБА_3М.) гроші, які йому привезуть. Потім ОСОБА_3 підійшов до нього (ОСОБА_1О.) і сказав, щоб через 15 хвилин він (ОСОБА_1О.) підїхав на мийку по вул.. Батюка м. Охтирка та передав грошові кошти водію білого «Мерседесу» з фішкою «Таксі», а після цього щоб підїхав до будівлі ДАІ по техпаспорт. Він (ОСОБА_1О.) взяв вдома гроші в сумі 1000 грн. та передав їх водію автомобіля «Мерседес» білого кольору, який чекав на мийці по вул.. Батюка м. Охтирка. Водієм виявився молодий хлопець віком 25-27 років. Отримавши гроші, цей хлопець сів в автомобіль Мерседес і поїхав, а він (ОСОБА_1О.) поїхав слідом за Мерседесом на площу Леніна до будівлі ДАІ. Біля будівлі ДАІ він побачив ОСОБА_3, до якого підійшов водій з Мерседеса і передав ОСОБА_3 гроші. ОСОБА_3 подивився на гроші, а потім махнув рукою, щоб він (ОСОБА_1О.) підійшов. Він (ОСОБА_8О.) підійшов до ОСОБА_3 і той йому сказав, що він (ОСОБА_1О.) невірно його зрозумів, так як треба було привезти не 1000 грн., а 1000 доларів США. Він (ОСОБА_1О.) сказав ОСОБА_3, що у нього таких грошей немає, на це ОСОБА_3 відповів, що якщо він (ОСОБА_1О.) не привезе йому ще 7000 грн., то він викине техпаспорт. Після цього ОСОБА_3 через водія Мерседеса повернув йому раніше передані гроші в сумі 1000 грн. Потім він (ОСОБА_1О.) та ОСОБА_3 обмінялись номерами мобільних телефонів і розійшлись. Близько тижня він (ОСОБА_1О.) чекав, що можливо ОСОБА_3 поверне йому техпаспорт на автомобіль, однак цього не відбулося. За порадою свого тестя він (ОСОБА_1О.) звернувся до прокуратури з заявою про неправомірні дії співробітника ДАІ ОСОБА_3, що вимагав у нього гроші. Потім в кінці місяця він зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що унього є 6000 грн., і чи хвате цієї суми. ОСОБА_3 сказав: «Так», - і вони домовились про зустріч. Про це він (ОСОБА_1О.) повідомив працівників прокуратури. 31.10.2013 року чи 01.11.2013 року (точної дати він не памятає) в м. Суми він (ОСОБА_1О.) передав працівникам правоохоронних органів його особисті грошові кошти в сумі 6000 грн. Ці працівники переписали номери грошових купюр, обробили грошові купюри засобом з балончика, перевірили, чи вони світяться, і вручили ці грошові кошти йому (ОСОБА_1О.). Все це було знято на відеокамеру. Після цього автомобілем він разом з співробітниками правоохоронних органів з м. Суми поїхали в м. Охтирку.

Приїхавши в м. Охтирку, він (ОСОБА_1О.) зателефонував ОСОБА_3 Той сказав, щоб він передзвонив через півгодини. Коли він (ОСОБА_1О.) знову зателефонував ОСОБА_3, той запитав, чи з собою у нього гроші. Він (ОСОБА_1О.) підтвердив, що гроші у нього і ОСОБА_3 сказав, щоб він (ОСОБА_1О.) підійшов до відділення ДАІ на площу Леніна м. Охтирка. Коли він (ОСОБА_1О.) підійшов до приміщення ДАІ, ОСОБА_3 вийшов з приміщення та ще раз запитав: «Кошти при тобі?». Почувши ствердну відповідь, ОСОБА_3 зателефонував комусь та попросив підїхати до приміщення пожежної частини. Після цього ОСОБА_3 сказав йому, щоб гроші він передав водію білого Мерседесу, який зараз підїде, і що цей водій поверне йому (ОСОБА_1О.) техпаспорт на автомобіль. Коли автомобіль Мерседес підїхав до приміщення пожежної частини, він (ОСОБА_1О.) сів в салон автомобіля і передав водію грошові кошти в сумі 6000 грн., а водій передав йому його техпаспорт, який лежав в автомобілі біля коробки передач. Він (ОСОБА_1О.) вийшов з машини і водій Мерседеса поїхав. Про те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу підроблене, він (ОСОБА_1О.) дізнався від працівників правоохоронних органів в процесі розслідування справи, а тому продав транспортний засіб на «розборку», а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу викинув.

Показами свідка ОСОБА_9, яка показала, що у ОСОБА_1 був легковий автомобіль БМВ сріблястого кольору, який він придбав літом 2013 р. у м. Дніпропетровськ. Вона знає, що інспектор Драгун Р.М. зупинив ОСОБА_1 та повідомив, що документи на автомобіль несправжні.

Показами свідка ОСОБА_10, яка показала, що у її сина ОСОБА_1 був автомобіль БМВ сріблястого кольору. Їй відомо, що автомобіль син купив у м. Дніпропетровську літом 2013 року, вона дала йому частину грошей на покупку цього автомобіля. Син машину на себе не оформив, користувався нею на підставі техпаспорту. В техпаспорті було зазначено прізвище власниці автомобіля. Від сина вона дізналася, що його зупинив працівник ДАІ та забрав техпаспорт на автомобіль, сказавши, що в машині не співпадають номери, а потім за повернення техпаспорта вимагав з сина 1000 доларів США. Працівник ДАІ сказав сину, що поки той не привезе «штуку», техпаспорт на автомобіль буде у нього. Спочатку син зрозумів, що працівник ДАІ мав на увазі 1000 грн., а потім зясувалося, що 1000 доларів США.

Показами свідка ОСОБА_11, який показав, що у жовтні 2013 року (точної дати він не памятає) в післяобідній час приблизно після 14 год. він, будучи в.о.начальника ДАІ Охтирського МВ, в наряді з інспектором ДАІ ОСОБА_3 на службовому автомобілі ДАІ ВАЗ 21102 спеціальний номерний знак 07-81 несли службу по нагляду за дорожнім рухом на маршруті №1 поблизу автозаправки «Маршал». Він (ОСОБА_11М.) бачив, як ОСОБА_3 стояв і розмовляв з ОСОБА_1, розмова між ними відбувалась бизько 5 хвилин, поблизу них стояв автомобіль БМВ сріблястого кольору. Крім того, свідок ОСОБА_11 пояснив, що в цей день до обід він (ОСОБА_11М.) ніс службу в наряді з працівником ДАІ Абдульяновим, однак потім той написав рапорт та відпросився з роботи за сімейними обставинами, і за його (ОСОБА_11М.) розпорядженням в цей день подальше несення служби разом з ним в наряді здійснював ОСОБА_3 Склад нарядів визначається постовою відомостю. В разі зміни складу наряду до постової відомості вносяться відповідні зміни. Однак про зміну складу наряду, а саме про те, що замість Абдульянова в наряді з ним після обід ніс службу ОСОБА_3, він (ОСОБА_11М.) змін до постової відомості не вніс.

Показами свідка ОСОБА_12, який показав, що працює старшим інспектором відділу організації роботи дорожньо-патрульної служби та адміністративної практики УДАІ УМВС України в Сумській обл. Працівник ДАІ, який несе службу на маршруті, має право і можливість перевірити транспортний засіб по інформаційним базам даних, перезвонивши по телефону або в чергову частину УДАІ в Сумській області, або на стаціонарний пост ДАІ, або у відділ ДАІ м. Охтирка, для цієї перевірки потрібно 3-5 хвилин. По інформаційним національним базам даних можна отримати інформацію про транспортний засіб та його власника, а також встановити, чи є цей транспортний засіб належним чином зареєстрований на території України. Якщо працівник ДАІ встановить, що транспортний засіб належним чином не зареєстрований на території України, або якщо у працівника ДАІ виникає сумнів щодо дійсності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, то він повинен викликати слідчо-оперативну групу, а вилучати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу працівник ДАІ не має права.

Протоколом огляду автомобіля марки «БМВ» модель 530і д.н. НОМЕР_2 від 07.11.2013 р., згідно якого під час огляду було встановлено, що автомобіль сірого кольору, без будь-яких пошкоджень, на лівому стакані під капотом мається номер кузова WBADТ62040СЕ66134, аналогічний номер нанесено і в нижньому куту лобового скла (а.с. 18-25 т. 2).

Протоколом огляду свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО №314037 від 15.11.2013 р. за участю спеціаліста співробітника НДЕКЦ при УМВС України в Сумській обл. ОСОБА_13, та доданою до нього ксерокопією зазначеного свідоцтва, згідно якого під час огляду з використанням прибору «Регула» модель 5001 м виявлено, що виготовлення бланку свідоцтва не відповідає технічним вимогам, що предявляються до даного виду продукції: бланк свідоцтва виготовлено за допомогою множильної техніки, свідоцтво візуально не відповідає вимогам, зокрема за кольором (якість відображення реквізитів бланку, товщиною пластику, захисної плівки). Згідно ксерокопії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО №314037 номер кузова - WBADТ62040СЕ66134(а.с. 26-35 т. 2).

Твердження обвинуваченого та його захисника про те, що автомобіля марки «БМВ» модель 530і д.н. НОМЕР_2 номер кузова WBADТ62040СЕ66134 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО №314037 взагалі не існувало, спростовуються дослідженими в суді доказами: показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9, які підтвердили факт придбання потерпілим ОСОБА_1 даного транспортного засобу літом 2013 року, а також вказаними вище протоколом огляду автомобіля марки «БМВ» модель 530і д.н. НОМЕР_2 від 07.11.2013 р., протоколом огляду свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО №314037 від 15.11.2013 р., заявою ОСОБА_1 про надання слідчому для огляду свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 36-37 т.2).

Доводи захисту про недопустимість як доказів протоколу огляду свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, так як ні стороні захисту, ні суду не було надано для огляду оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та сам автомобіль, які були знищені потерпілим ОСОБА_1, - суд не бере до уваги з наступних підстав. Обгрунтовуючи свою позицію, обвинувачений та його захисник посилаються на зміст ч.3 ст.99 КПК України, відповідно до якої сторона кримінального провадження, потерпілий зобовязані надати суду оригінал документа. Однак свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу було оглянуто як речовий доказ на предмет відповідності його вимогам, які предявляються цим документам, та виявлені невідповідності: бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу був виготовлений на струменевому принтері, колір, товщина пластику, захисна плівка не відповідали вимогам, що випливає зі змісту протоколу огляду та підтверджується показами свідка ОСОБА_13 А тому вимоги ч.3 ст.99 КПК України про обовязок сторони кримінального провадження, потерпілого надати суду оригінал документа, - речових доказів не стосуються. Крім того, суд не погоджується із твердженням сторони захисту про неналежність протоколу огляду свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу як доказу по справі через незалучення понятих, оскільки згідно ч. 7 ст. 223 КПК України залучення понятих під час даної слідчої дії не є обовязковим.

Показами свідка ОСОБА_13, який показав, що працює старшим експертом сектору технічної експертизи документів та почерків відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ УМВС України в Сумській обл. Він разом зі слідчим прокуратури в приміщенні кабінету № 38 експертної установи НДЕКЦ при УМВС в Сумській області оглядав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль БМВ. Даний документ був оглянутий на предмет відповідності його вимогам, які предявляються цим документам, та виявлені такі невідповідності: бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу був виготовлений на струменевому принтері, колір, товщина пластику, захисна плівка не відповідали вимогам. Огляд проводився візуально і за допомогою мікроскопу. Слідчим було складено відповідний протокол, була зроблена ксерокопія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та долучена до протоколу. Вважає, що працівник ДАІ візуально міг виявити невідповідність свідоцтва, тому що має відповідні знання, інспекторам постійно надаються методичні рекомендації щодо вимог до документів.

Довідкою УДАІ в Сумській області від 18.11.2013 р. (т. 2 а.с. 138), відповідно якої згідно облікових даних національної бази даних «Автомобіль» автомобіль БМВ 530і 2001 року випуску, д.н. НОМЕР_1 номер кузова WBADТ510Х0СЕ71639 зареєстрований за гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_9.

Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО №314037 , наданого ОСОБА_7 (а.с. 125-128 т.3), згідно якого номер кузова транспортого засобу - автомобіля марки «БМВ» модель 530і д.н. НОМЕР_2 - зазначено WBADТ510Х0СЕ71639.

Таким чином, номер кузова автомобіля, зазаначений в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, яке було видано ОСОБА_1, не відповідає номеру кузова автомобіля БМВ 530і 2001 року випуску д.н. НОМЕР_1, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО №314037 є ОСОБА_7, інформація про який міститься в національній базі даних «Автомобіль».

Вказані вище докази підтверджують той факт, що потерпілий користувався транспортним засобом, який в Україні зареєстрований не був, і передане йому при придбанні зазначеного автомобіля свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на імя ОСОБА_7, де зазначений інший номер кузова автомобіля WBADТ62040СЕ66134, - є підробленим.

Копією журналу № 2538 обліку матеріалів про порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ВДАІ Охтирського МВ, складених за жовтень 2013 року, витягом з інформаційної бази АРМОР, копією журналу вихідної кореспонденції ВДАІ Охтирського МВ за жовтень 2013 року, довідкою Охтирського МВ УМВС України в Сумській області від 13.11.2013р. ( а.с. 53, 55-64, 48-52, 215 т.2), згідно яких відносно потерпілого ОСОБА_1 матеріали про порушення правил дорожнього руху не складались.

Зазначене свідчить, що ОСОБА_3 після виявлення підробленого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та його незаконного вилучення у потерпілого ОСОБА_1 будь-яких заходів по фіксації правопорушення не вчиняв.

Також вина обвинуваченого підтверджується протоколом відбору зразків спеціальної обробки, огляду, помітки та вручення грошей від 01.11.2013 р. та картою памяті INTEGRAL SD Card 4 GB інв. № 101т (зберігається у справі а.с.195 т.3) з відеозаписом зазначеної слідчої дії, який був переглянутий в судовому засіданні, згідно яких в службовому кабінеті співробітниками ВВБ в Сумській області ДВБ МВС України на виконання доручення прокурора прокуратури Сумської області було проведено відбір зразків спеціальної обробки, огляд, помітка та вручення грошових коштів в сумі 6000 грн.: 5 купюр номіналом 200 грн. та 10 купюр номіналом 500 грн., які передав ОСОБА_1 ОСОБА_12 та номери зазначених купюр були занесені до протоколу. Після предявлення ОСОБА_1 даних грошових купюр, вони були оглянуті під ультрафіолетовим випромінюванням за допомогою приладу «детектор валют МD-01» та лампи «254», при цьому купюри сторонніх ознак помітки не мали. Після чого предявлені грошові знаки були помічені, а саме оброблені за допомогою спеціального препарату «Світлячок М». За результатами помітки при освітленні їх ультрафіолетовими променями «254» зазначені купюри дають випромінювання зеленого кольору. Із предявлених грошових купюр було знято ксерокопії та долучено до протоколу. Предявлені ОСОБА_1 грошові кошти після огляду та спеціальної обробки були йому повернуті. Зразки спеціальної обробки поміщені в конверти та опечатані (а.с. 66-74 т. 2).

Суд не погоджується із доводами сторони захисту про недопустимість даного доказу, оскільки участь понятих при вчиненні даної слідчої дії не є обовязковою. Відсутність ознак світіння купюр під час перегляду в судовому засіданні відеозапису зазначеної слідчої дії, на що звертає увагу сторона захисту, не свідчить про недопустимість даного доказу, так як зі змісту протоколу та з відозапису даної негласної слідчої дії вбачається, що грошові купюри були оглянуті, їх серії та номери занесені до протоколу, зроблена їх ксерокопія, грошові кошти були помічені спеціальним засобом, вказана назва даного засобу, грошові кошти перевірені за результатами їх помітки на предмет випромінювання. Крім того, ідентифікувати дані грошові кошти можливо по серіям та номерам купюр, зазначеним в протоколі.

Протоколом огляду місця події від 01.11.2013 р. (а.с. 4-6 т.2) та відеозаписом зазначеної слідчої дії (диск DVD-R (а.с. 8 т. 2), який переглянуто в судовому засіданні, під час якого було оглянуто частину дороги по пров. Спортивному м. Охтирка, Сумської області між будинками за №3 та №6. У зазначеному місці знаходиться легковий автомобіль Мерседес білого кольору д.н. НОМЕР_3, за кермом якого перебував ОСОБА_4 ОСОБА_4 в присутності понятих добровільно видав працівникам міліції грошові кошти на загальну суму 6000 грн., які, з його слів, йому передав невідомий чоловік для подальшої передачі працівнику Охтирського ДАІ ОСОБА_3 взамін на технічний паспорт на автомобіль. Серії та номери даних грошових купюр були занесені до протоколу: 5 купюр номіналом по 200 грн. та 10 купюр номіналом по 500 грн., які збігаються з серіями та номерами грошових купюр, вказаних в протоколі відбору зразків спеціальної обробки, огляду, помітки та вручення грошей від 01.11.2013 р. Грошові купюри було належним чином упаковано та опечатано з пояснювальними написами та підписами понятих та особи, яка їх видала ОСОБА_4 Під час огляду за добровільною згодою ОСОБА_4 у нього було відібрано змиви з долонь рук. Змиви було належним чином упаковано та опечатано з пояснювальними написами та підписами понятих.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 не надавав згоди на проведення його особистого огляду та огляду автомобіля, а також те, що грошові кошти та вилучені змиви з рук не опечатувались, - спростовується переглянутим у судовому засіданні відеозаписом зазначеної слідчої дії та особистою письмовою заявою ОСОБА_4. про добровільну видачу ним грошових коштів та згоду на відібрання змивів з долоней (а.с. 7 т.2).

Доводи захисту про недопустимість протоколу огляду місця події, так як понятими під час огляду місця події були близькі родичі потерпілого ОСОБА_1, які були запрошені для участі в слідчій дії самим потерпілим, суд не бере до уваги, так як відповідно до вимог ч.7 ст. 223 КПК України залучення понятих для проведення саме даної слідчої дії не є обовязковим, крім того, при огляді місця події проводилась безперервна відео фіксація ходу проведення зазначеної слідчої дії, що надає право проводити її без участі понятих.

Огляд місця події проведено відповідно до вимог ст. 237 КПК України, про що свідчить протокол огляду місця події від 01.11.2013 р. та відеозапис зазначеної слідчої дії, доводи захисту про змонтованість відеозапису не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для визнання даного доказу недопустимим відсутні.

На грошові кошти в сумі 6000 грн., вилучені при огляді місця події 01.11.2013 р., ухвалою слідчого судді від 06.11.2013 р. накладено арешт (а.с. 126 т.2) та відповідно до постанови слідчого від 27.12.2013 року дані грошові кошти поміщені на зберігання до банківської установи (а.с. 18-22 т.3).

Вказані грошові кошти на загальну суму 6000 грн.: 5 купюр номіналом по 200 грн. та 10 купюр номіналом по 500 грн. - прокурором були отримані з банківської установи для їх дослідження в судовому засіданні та оглянуті в судовому засіданні за допомогою спеціального приладу, при цьому серії та номери зазначених купюр є ідентичними тим, що вручались ОСОБА_1 та зазначені в протоколі відбору зразків спеціальної обробки, огляду, помітки та вручення грошей від 01.11.2013 р., а потім були добровільно видані ОСОБА_4 та зазначені в протоколі огляду місця події від 01.11.2013 р. При освітленні спеціальним освітлювальним приладом зазначені купюри дають випромінювання зеленого кольору.

Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 04.11.2013 р.(а.с. 78-79 т. 2), згідно якого ОСОБА_1 із грошовими коштами, врученими йому згідно протоколу відбору зразків спеціальної обробки, огляду, помітки та вручення грошей від 01.11.2013 р., близько 12:30 год. від приміщення ВВБ в Сумській області на автомобілі поїхав до м. Охтирки через м. Лебедин. Близько 14:00 год. потерпілий приїхав до м. Охтирки та зупинився біля буд. № 1 по вул. Ярославській. В подальшому ОСОБА_1 після декількох телефонних розмов пішки пішов до приміщення ВДАІ у м. Охтирці на пл. Леніна, 1. Близько 14:54 год. ОСОБА_1 біля приміщення ВДАІ мав розмову із обвинуваченим ОСОБА_3, яка тривала близько 5 хв., після цього ОСОБА_1 пішов в бік приміщення пожежної частини, де до нього підїхав автомобіль марки Мерседес білого кольору, ОСОБА_1 сів в даний автомобіль та знаходився там 1 хвилину.

Обвинувачений та його захисник заявили про визнання недопустимим даного доказу, так як дана слідча дія проводилась на підставі постанови прокурора, а повинна була проводитись на підставі ухвали слідчого судді, так як відбувалось відеоспостереження за обвинуваченим ОСОБА_3, що підтверджується відеозаписом, долученим до протоколу. Однак суд не бере до уваги такі твердження, так як дана слідча дія була проведена згідно рішення прокурора відповідно до ч.4 ст. 246 КПК України, крім того, зі змісту протоколу вбачається, що під час проведення даної слідчої дії технічні засоби не застосовувались.

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо-, відеоконтроль особи від 04.11.2013 р., згідно якого у період з 14:55:29 год. по 15:03:20 год. 01.11.2013 року у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій було зафіксовано розмову потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_3. біля приміщення ВДАІ у м. Охтирці, що на пл. Леніна, 1, та подальшу розмову біля приміщення пожежної частини потерпілого ОСОБА_1 з водієм таксі автомобіля Мерседес ОСОБА_4 Зі змісту розмови встановлено, що саме ОСОБА_3 забрав у ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу під час його зупинки, що обвинувачений ОСОБА_3 залучив водія автомобіля Мерседес ОСОБА_14 для отримання від потерпілого ОСОБА_1 неправомірної грошової винагороди, яку він вимагав у потерпілого в обмін на повернення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «БМВ», д.н. НОМЕР_2 та невжиття заходів по фіксації виявленого порушення підробленого свідоцтва. При цьому із змісту розмови безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що він був обізнаний із тим, що зазначене свідоцтво є підробленим, що на ньому відсутня голограма, і що такий автомобіль не зареєстрований в Україні. Про зазначені обставини ОСОБА_3 сам у ході розмови повідомив потерпілого. Зі слів ОСОБА_3 вбачається, що будь-яких гарантій того, що ОСОБА_1 матиме змогу після повернення йому зазначеного свідоцтва використовувати зазначений автомобіль, він не давав. Із змісту подальшої розмови потерпілого із водієм таксі автомобіля Мерседес встановлено, що потерпілий передав йому гроші та отримав назад раніше вилучене ОСОБА_3 свідоцтво (а.с. 139-147 т. 2).

Картами памяті Micro SD 4 GB інв. №№ 102т, 103т, 104т ,переглянутими в судовому засіданні, на яких в електронному вигляді зберігаються аудіо- та відео фіксація зазначених вище обставин (зберігаються у справі а.с. 195 т.3 ).

Обвинувачений та його захисник заявили про недопустимість як доказу протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо-, відеоконтроль особи від 04.11.2013 р., так як дана слідча дія проводилась без ухвали слідчого судді, були відсутні виняткові невідкладні випадки, які дають право розпочати дану негласну слідчу дію до постановлення ухвали слідчого судді, прокурором ухвала слідчого судді була отримана лише 04.11.2013 року, в той час як сама слідча дія була проведена в 15 год. 01.11.2013 року, чим прокурором була порушена вимога ст. 250 КПК України про невідкладне після початку негласної слідчої дії звернення з клопотанням до слідчого судді та тим самим порушені конституційні права ОСОБА_3, крім того, протокол складено неуповноваженими особами.

Однак суд не бере до уваги такі доводи сторони захисту, так як з протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо-, відеоконтроль особи від 04.11.2013 р. вбачається, що дана негласна слідча (розшукова) дія була розпочата в порядку ст. 250 КПК України до постановлення ухвали слідчого судді за постановою прокурора від 01.11.2013 р., наявність підстав для проведення даної негласної слідчої дії була перевірена слідчим суддею та постановлена ухвала про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що підтверджується листами Апеляційного суду Сумської області від 06.05.2015 р. №01-11, від 08.07.2015 р. №01-11/2015, відповідно до яких 04.11.2013 року слідчим суддею Апеляційного суду Сумської області за результатами розгляду клопотання прокурора Лукяненка була постановлена ухвала за реєстраційним номером 2459 про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порялку ст.250 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42013200000000150 (а.с. 31, 83 т.5).

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням відеозапису та спеціальних технічних засобів від 04.11.2013 р. та відеокасетою Mini DV Panasonic інв. № 105 з відеозаписом, який переглянуто у судовому засіданні (зберігається у справі а.с.195 т.3), згідно яких у ході проведення даної негласної слідчої дії зафіксовано результат спостереження оперативними співробітниками ОВС за обвинуваченим ОСОБА_3, а саме процес його спілкування біля будівлі ВДАІ у м. Охтирці на пл. Леніна, 1 із потерпілим ОСОБА_1 (а.с. 210-213 т. 2).

Доводи обвинуваченого та його захисника про визнання недопустимим протоколу, так як відеозапис даної слідчої дії змонтований, бо на ньому відсутній час і дата, суд не бере до уваги, так як такі твердження нічим не обгрунтовані, слідча дія проведена за ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Сумської області від 31.10.2013р. № 2425т, №2426т, та відповідно до вимог ст. 269 КПК України.

Роздруківкою інформації ПрАТ «МТС Україна» про вхідні та вихідні дзвінки з телефону обвинуваченого ОСОБА_3 - НОМЕР_4 з 10:00 по 16:00 год. 01.11.2013 р. (т. 2 а.с. 41-42), яка підтверджує факт здійснення вхідних дзвінків ОСОБА_1 ОСОБА_3, та вихідного дзвінка ОСОБА_3 до ОСОБА_1

Доводи захисту про недопустимість як доказу роздруківки інформації МТС, суд не бере до уваги, так як за ухвалою слідчого судді від 22.11.2013 р. (а.с.39 т.2) було надано тимчасовий доступ до роздруківки інформації по номеру мобільного телефона, який назвав під час його допиту потерпілий ОСОБА_1, зазначивши, що по даному номеру він звязувався з ОСОБА_3

Висновком судової експертизи по дослідженню речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин №10603 від 19.11.2013 р., згідно якого на поверхні ватних тампонів зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_4 є нашарування спеціальної хімічної речовини. На поверхні грошових купюр загальною сумою 6000 грн., що надані на дослідження, є нашарування спеціальної хімічної речовини. Нашарування спеціальної хімічної речовини, які виявлені на поверхні ватних тампонів зі змивами з лівої та з правої рук ОСОБА_4, а також на поверхні грошових купюр загальною сумою 6000 грн., мають спільну родову належність між собою і зі зразком спеціальної хімічної речовини, наданої для дослідження в якості зразка (а.с. 13-15 т. 2).

Конверти із змивами з рук ОСОБА_4 та із зразком спеціальної хімічної речовини у судовому засіданні були оглянуті (а.с. 75-77 т.2).

Копією особової справи ОСОБА_3, згідно якої на час вчинення інкримінованих йому у вину кримінальних правопорушень старший лейтенант міліції ОСОБА_3 наказом № 179 о/с від 12.09.2011 року був призначений на посаду інспектора з дізнання відділення Державтоінспекції Охтирського МВ (з обслуговування м. Охтирки та Охтирського району) УМВС України в Сумській області. Згідно з наказом № 56 о/с від 08.04.2010 р. по особовому складу УМВС України в Сумській області ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання «старший лейтенант міліції» (а.с. 216-232 т.2).

Функціональними обовязками інспектора дізнання ВДАІ Охтирського МВ, з якими ОСОБА_3 був ознайомлений 07.11.2011 р. (а.с. 224, 244, 245 т. 2).

Доводи обвинуваченого та його захисника про визнання недопустимим протоколу відкриття матеріалів кримінального провадження від 23.12.2013 року та визнання недопустимими усіх доказів, що маються в матеріалах кримінального провадження, крім доказів, які були відкриті 12.12.2013 року, суд не бере до уваги з наступних підстав. Ст. слідчим СВ прокуратури Сумської області ОСОБА_15 було повідомлено підозрюваного ОСОБА_3 та його захисників, зокрема адвоката ОСОБА_2 про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та про їх право на доступ до матеріалів досудового розслідування, та про те, що доступ до матеріалів провадження буде наданий у приміщенні СВ прокуратури Сумської області у кабінеті ст.. слідчого Махортова В.В. Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів кримінального провадження від 12.12.2013 р. ст. слідчим СВ прокуратури Сумської області ОСОБА_15 було надано доступ до частини матеріалів кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_3 та захиснику ОСОБА_2, а саме: відеокасети, флеш носіїв, диску DVD-R. Під час ознайомлення шляхом відтворення відео- та аудіо записів на моніторі компютеру ОСОБА_3 застосовувалась відео зйомка на відеокамеру «Соні», аудіо запис був скопійований ОСОБА_3 на флеш носій (а.с.119-120 т.1, а.с 131 т.2). Відповідно до протоколу від 18.12.2013 року про надання доступу до матеріалів кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_3 було надано для ознайомлення всі матеріали кримінального провадження у двох томах відповідно до опису (а.с.118 т.1). Однак підозрюваний ОСОБА_3 пояснив, що він ознайомився з усіма матеріалами 12.12.2013 р., і на запитання, чи буде знайомитися із наданими матеріалами конкретної відповіді не надав. Відповідно до протоколу від 23.12.2013 року про надання доступу до матеріалів кримінального провадження (а.с.112-117 т.1 ) з відеозаписом (а.с.121-122 т.1) - прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_16 за участю понятих було розяснено стороні захисту підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику адвокату ОСОБА_2 про те, що 12.12.2013 року їм надані не всі матеріали кримінального провадження, і що вони відповідно до вимог ст.. 290 КПК України можуть ознайомитись із рештою матеріалів провадження, які сформовані у два томи, разом із речовими доказами. Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_2 зазначили про незаконність вказаної дії та те, що було вже відкриття матеріалів 12.12.2013 р., і на запитання, чи будуть знайомитися із наданими матеріалами у двох томах та речовими доказами, вказали, що вони 12.12.2013 року ознайомилися в повному обсязі із наданими їм матеріалами кримінального провадження. Таким чином, прокурор та слідчий виконали вимоги, передбачені ст.290 КПК України, повідомили обвинуваченого та його захисника про завершення досудового розслідування та надали обвинуваченому та його захиснику доступ до всіх матеріалів досудового розслідування, однак останні не побажали скористатися своїми правами, а тому в даному випадку права обвинуваченого та його захисника не порушені, і відсутні підстави для визнання доказів недопустимими.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні пояснили, що 14.10.2013 року близько 14 год. ОСОБА_3 був на місці дорожньо-транспортної пригоди на площі Соборній м. Охтирка, де зясовував обсавини ДТП та відбирав пояснення від учасників ДТП, що підтверджується постовою відомостю ВДАІ Охтирського МВ УМВС в Сумській області, згідно якої 14.10.2013 року ОСОБА_3 ніс службу в наряді разом з ОСОБА_17 по маршруту патрулювання № 3, матеріалами перевірки Охтирського МВ УМВС за фактим ДТП на площі Соборній м. Охтирка, показами свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які підтвердили, що 14.10.2013 р. близько 14 год. ОСОБА_17 разом з ОСОБА_3 виїзджали на місце ДТП на площу Соборну, де опитували учасників ДТП. А тому ОСОБА_3 не міг в цей час знаходитись на вул. Леніна біля заправки «Маршал», зупиняти там автомобіль потерпілого ОСОБА_1, забирати у нього техпаспорт на автомобіль і вимагати з нього грошові кошти.

Однак суд не бере до уваги такі доводи обвинуваченого та його захисника з таких підстав. Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що в середині жовтня 2013 року (точної дати він не памятає) він їхав своїм автомобілем БМВ 530і 2001 року випуску державний номер НОМЕР_1 по вул.. Леніна м. Охтирка та при виїзді на трасу Суми-Харків поблизу автозаправки «Маршал» він був зупинений інспектором ДАІ ОСОБА_3, який перевіривши його свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та повідомивши, що воно підроблене, вимагав у нього грошові кошти за те, щоб повернути йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і не забирати автомобіль на штраф майданчик. Покази потерпілого є логічними, послідовними, вони узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому у суда відсутні підстави ставити їх під сумнів, суд їх вважає достовірними. Такі покази потерпілого узгоджуються з показами свідка ОСОБА_11, який пояснив, що він ніс службу по нагляду за дорожнім рухом в наряді разом з ОСОБА_3 і був свідком розмови ОСОБА_3 з ОСОБА_1 біля заправки «Маршал», яка відбувалась в післяобідню пору, розмова тривала близько 5 хвилин, поряд з ОСОБА_1 стояв зупинений автомобіль марки БМВ. Свідок ОСОБА_11 також пояснив, що в той день його напарник Абдульянов написав рапорт і відпросився з роботи за сімейними обставинами, а тому за його (ОСОБА_11 ) розпорядженням в наряд з ним заступив ОСОБА_3, обнак до постової відомості він (ОСОБА_11 ) даних про зміну в складі наряду не вносив. Крім того, ні потерпілий ОСОБА_1, ні свідок ОСОБА_11 не назвали число, місяць, день тижня, в який відбувались ці події, пояснивши це тим, що пройшов тривалий час, і вони не памятають точну дату. Твердження ОСОБА_3 про те, що подія відбувалась саме 14.10.2013 року, нічим не підтверджена. Таким чином, суд вважає доведеним факт незаконного вилучення ОСОБА_3 у потерпілого ОСОБА_1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та факт вимагання обвинуваченим ОСОБА_3 неправомірної вигоди у потерпілого ОСОБА_1 за повернення незаконно вилученого документа та неповідомлення про виявлення ним підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Покази свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18, матеріали перевірки Охтирського МВ УМВС за фактом ДТП, постова відомість ВДАІ Охтирського МВ, на які посилається ОСОБА_3 як на докази підтвердження своєї позиції, ніяким чином не спростовують причетність ОСОБА_3 до вчинення злочинів.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3, виявивши, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу підроблене, керуючись корисливим мотивом і використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, грубо порушуючи вимоги законів, нормативних актів і посадових інструкцій, що регулюють його дії в зазначеній ситуації як службової особи працівника правоохоронного органу, перевищуючи владу та службові повноваження, не повідомив про виявлення кримінального правопорушення, приховавши виявлені відомості, внаслідок чого не проводилась необхідна перевірка з приводу факту підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і не було прийнято рішення відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України, а перевищуючи владу та службові повноваження, незаконно вилучив у потерпілого ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та без належної перевірки факту підроблення свідоцтва, порушуючи права та законні інтереси потерпілого ОСОБА_1, під погрозою проведення досудового розслідування та можливого арешту автомобіля, вимагав у потерпілого ОСОБА_1О та одержав неправомірну вигоду в сумі 6000 грн.00 коп. за повернення незаконно вилученого документа та не повідомлення про виявлення ним порушення підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 365 КК України (у редакції Закону України N 3207-VI від 7 квітня 2011 р.), ч.4 ст.368 КК України (у редакції Закону України N 221-VIІ від 18 квітня 2013 р.), так як він вчинив перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам потерпілого; одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення та невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, розмір одержаної неправомірної вигоди, характер дій, службове становище, яке займав обвинувачений, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в нарко - та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання та служби характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обтяжуючих та помякшуючих покарання обставин судом не встановлено.

З урахуванням всіх цих обставин суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, так як таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_3, будучи представником правоохоронного органу, займав посаду, пов'язану з виконанням функцій представника влади, і за обставинами справи повноваження та можливості цієї посади були використані для вимагання та одержання неправомірної вигоди, то на думку суду, він повинен бути позбавлений права займати саме такі посади.

Крім того, відповідно до вимог ст. 54 КК України, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, який вчинив ОСОБА_3, відноситься до категорії тяжких злочинів. Цей злочин він вчинив при виконанні своїх службових обов'язків, будучи представником влади. За таких обставин, суд, вважає за необхідне на підставі ст. 54 КК України застосувати щодо ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання «старший лейтенант міліції».

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 слід залишити без розгляду, так як потерпілий подав заяву про залишення позовних вимог без розгляду .

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу слід залишити попередній заставу.

Згідно ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи по дослідженню речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин №10603 від 19.11.2013 р. в розмірі 1176,00 грн.

Речові докази конверти із змивами правої та лівої руки ОСОБА_4 та із спеціальною хімічною речовиною, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження (а.с. 75-77 т. 2) залишити при справі; грошові купюри 10 шт. номіналом по 500 грн. та 5 шт. номіналом по 200 грн., які згідно прибуткового касового ордеру №1550 від 08.06.2015 р. перебувають на позабалансовому рахунку філії АТ «Укрексімбанк» в м. Сумах (а.с. 74 т. 5), після вступу вироку у законну силу повернути потерпілому ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 4 ст. 368 КК України та призначити йому за цими законами покарання:

- за ч. 1 ст. 365 КК України (у редакції Закону України N 3207-VI від 7 квітня 2011 р.) 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах повязані із здійсненням владних повноважень строком на 2 (два) роки;

- за ч. 4 ст. 368 КК України (у редакції Закону України №222-VII від 18.04.2013 р.) 5 (пять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах повязані із здійсненням владних повноважень строком на 3 (три) роки із конфіскацією усього належного йому на праві власності майна, окрім житла, та на підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 спеціального звання старший лейтенант міліції.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах повязані із здійсненням владних повноважень строком на 3 (три) роки із конфіскацією усього належного йому на праві власності майна, окрім житла. На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 спеціального звання старший лейтенант міліції.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній заставу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, зарахувавши у строк відбування покарання час затримання ОСОБА_3 з 1 листопада 2013 р. по 22 листопада 2013 р.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 1176,00 грн.

Речові докази конверти із змивами правої та лівої руки ОСОБА_4 та із спеціальною хімічною речовиною, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження (а.с. 75-77 т. 2), - залишити при справі; грошові купюри 10 шт. номіналом по 500 грн. та 5 шт. номіналом по 200 грн., які згідно прибуткового касового ордеру №1550 від 08.06.2015 р. перебувають на позабалансовому рахунку філії АТ «Укрексімбанк» в м. Сумах (а.с. 74 т. 5), після вступу вироку у законну силу повернути потерпілому ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Розяснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий суддя: Плотникова Н.Б.