Рішення № 51959927, 20.01.2014, Врадіївський районний суд Миколаївської області

справа № 474/928/13-ц.

П. № 2/474/36/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2014 року смт Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді Сорочан А. В.

секретар судового засідання Євтушок Є. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» ( далі ПАТ) до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

05 листопада 2013 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за договором кредиту у розмірі 23 502 грн. 51 коп, з тих підстав, що ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 у письмовій формі уклали кредитний договір № 507 від 09 липня 2008 року. Відповідно до умов кредитного договору ПАТ «Державний ощадний банк України» зобов'язався та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі у розмірі 20 000 грн. на строк до 08 липня 2011 року під 12, 5 % річних, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановленому кредитним договором. Відповідач ОСОБА_1 у встановлені кредитним договором строки обовязки по сплаті заборгованості по кредитному договору не виконала, у звязку з чим ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся з вказаним позовом до суду. Окрім того, з метою забезпечення виконання зобов»язання боржником ОСОБА_1, 09 липня 2008 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» було укладено два договори поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за зобов»язаннями кредитного договору № 507 від 09 липня 2008 року. Зіславшись на систематичне порушення позичальником основного зобов»язання та утворення у зв»язку з цим заборгованості по кредиту, ПАТ «Державний ощадний банк України» просив суму заборгованості стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно та покласти на останніх судові витрати порівну.

Представник позивача до суду не з»явився та надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилася з поважної причини, так як на даний час перебуває у місцях позбавлення волі, де відбуває покарання. Суд у відповідності до ч.6 ст. 76 ЦПК України повідомив її про судовий розгляд вказаної справи. 09.01.2014 року до суду надійшла письмова заява про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги визнала повністю.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з»явились та надіслали до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позовні

вимоги не визнали та просили суд у задоволенні позовних вимог до них, як поручителів, відмовити у зв»язку з пропуском строку стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до положень ч.2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги, викладені в заяві, такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 09 липня 2008 року ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 у простій письмовій формі уклали кредитний договір № 507. Відповідно до умов вказаного кредитного договору ПАТ «Державний ощадний банк України» зобов'язався надати позичальнику ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі у розмірі 20 000 грн. на строк до 08 липня 2011 року під 12, 5 % річних, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановленим вказаним кредитним договором та додатками до нього, які позичальник також підписав.

ОСОБА_1 суму кредиту у розмірі 20 000 грн. отримала в установі банку, що підтверджується заявою на видачу готівки б/н від 9 липня 2008 року, та у встановлені кредитним договором строки , 555 грн. 55 коп. кожного місяця не вносила, обовязки по сплаті заборгованості по кредитному договору до 8 липня 2011 року належним чином не виконала, що вбачається з довідки про наявність заборгованості у позичальника.

З моменту отримання кредиту боржник ОСОБА_1 чергові платежі сплачувала нерегулярно, з січня 2009 року у порушення строків встановлених графіком, а з жовтня 2013 року боржник взагалі припинила сплачувати будь-які кошти за даним кредитом, у звязку з чим у останньої перед кредитором виникла заборгованість.

Станом на 01 листопада 2013 року, згідно розрахунку ПАТ «Державний ощадний банк України», заборгованість за кредитним договором становить 23502 грн.51 коп., з яких сума простроченої заборгованості 14 279 грн. 87 коп., сума пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором 9 222 грн. 64 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Та згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до п. 3. ч. 1. ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Кредитний договір укладається у письмовій формі та до відносин за кредитним договором застосовуються положення договору позики, якщо інше не встановлено кредитним договором ( ст. ст. 1054, 1055 ЦК України).

Окрім того, судом встановлено, що ПАТ «Державний ощадний банк України» з метою забезпечення виконання зобов»язання боржником ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором від 09 липня 2008 року укладено два договори поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що на момент укладення договорів відповідало вимогам ст. ст. 553, 554 ЦК України.

Підстави, обсяг та умови відповідальності поручителів, а також інші права та обовязки сторін передбачені статтями 553-559 ЦК України та розділами 2-6 договорів поруки. Відповідно до положень частини 4 статті 559 ЦК, якщо договором не встановлено строку його закінчення, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не пред»явив вимоги до поручителя. Аналогічні умови містять і пункти 4.2 договорів поруки., якими також не передбачені строки закінчення їх дії, а умова дії поруки до повного виконання позичальником чи поручителем зобов'язань перед кредитодавцем не може розглядатись як установлення строку дії поруки, оскільки відповідно до статей 251, 252 ЦК строком є період у часі, а не подія.

Отже, ПАТ «Державний ощадний банк України», як кредитодавець, має право пред»явити вимоги до поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором боржником авленко С. П., тобто протягом шести місяців з 09 липня 2011 року до 09 січня 2012 року, що не було дотримано зі сторони позивача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що після настання остаточного строку повернення кредитних коштів ( 9 липня 2011 року) ПАТ «Державний ощадний банк України» належним чином не пред»являв вимоги до поручителів протягом шести місяців, а позов до суду пред»явлено лише 05 листопада 2013 року, тобто поза межами строку дії договорів поруки. Виходячи з того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а є строком існування ( дії) самого зобов'язання поруки ( преклюзивність строку), то і право кредитора, і обов»язок поручителя по його закінченні також припиняється. А оскільки із закінченням шестимісячного строку припинилось матеріальне право (поручительство), то і пред»явлення позову поза межами цього строку позбавляє ПАТ«Державний ощадний банк України» права на задоволення позову до поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому порядку.

Суд не може прийняти до уваги наявні в матеріалах даної цивільної справи письмові вимоги до поручителів від 01 жовтня 2013 року, які поручителі хоча і отримали, але вказані вимоги направлені ПАТ «Державний ощадний банк України» після дії строку договору поруки. Доказів того, що вимоги направлялись поручителям в шестимісячний строк після настання строку повернення кредиту, ПАТ «Державний ощадний банк України» надано до суду не було.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині покладення на поручителів солідарного обов»язку, щодо повернення кредитних коштів, пені.

Враховуючи встановлення судом, що відповідачем ОСОБА_1 взятті на себе зобов»язання не виконані, чим були порушені умови кредитного договору № 507 від 09 липня 2008 року, у ПАТ «Державний ощадний банк України» виникло право, щодо стягнення суми заборгованості з позичальника у примусовому порядку у розмірі пред»явленого позову.

На підставі вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати, що складаються з суми судового збору, сплачених ПАТ «Державний ощадний банк України» під час пред»явлення позову в розмірі 235 грн. 03 коп. ( платіжне доручення № 32059084 від 01 листопада 2013 року ) підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Публічного Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 507 від 09 липня 2008 року станом на 01 листопада 2013 року у розмірі 23 502 ( двадцять три тис. п»ятсот дві ) грн. 51 коп., - з яких сума простроченої заборгованості 14279 грн. 87 коп., сума пені 9 222 грн. 64 коп.

У позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» судові витрати у розмірі 235 ( двісті тридцять п»ять ) грн. 03 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення Врадіївського районного суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. В. Сорочан