Рішення № 51959015, 29.09.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/612/15 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.

Провадження № 22-ц/783/4055/15 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 44

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.

при секретарі: Ясиновській Я.М.

за участю: представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Народна позика» до ОСОБА_4 про виселення та зняття з реєстрації,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2015 року позов задоволено. Виcелено та знято з реєстрації ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла. Вирішено питання стягнення судових витрат.

Дане рішення оскаржила ОСОБА_4 подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що судом не було повно з'ясовано усіх фактичних обставин та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Звертає увагу, що її не було повідомлено про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, про що в матеріалах справи відсутні відповідні докази, чим позбавлено її передбаченого законодавством права надати суду докази, якими вона обґрунтовує свої заперечення проти позову. Також зазначає, що спірна квартира АДРЕСА_1, є житлом, яке придбане не за рахунок кредиту забезпеченого іпотекою, а тому відсутні правові підстави для її виселення без надання іншого житла.

Просить скасувати заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2015 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № 2109001/006-КФІ/12 від 21 вересня 2012 року ТзОВ «Фінансова Компанія» «Народна позика» надало кредит ОСОБА_4 на суму 80 000,00 грн. терміном до 21 вересня 2013 року із щомісячною сплатою відсотків у розмірі 42,00 %.

Окрім того з метою виконання зобов'язання позивачем укладено договір іпотеки від 21 вересня 2012 відповідно до якого ОСОБА_4 передала в іпотеку майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 39,5 кв.м., житлова площа становить 25,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку із заборгованістю відповідача, ТзОВ «Фінансова компанія «Народна позика» звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а саме: двокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та складається з двох житлових кімнат та кухні, площа нерухомого майна: підвалу - 2,0 кв.м., загальна площа 39,5 кв.м., житлова площа 25,2 кв.м.

Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки від 27.11.2014 р., виданої ЛКП «Навколо базару» в квартирі АДРЕСА_1 проживає та зареєстрована ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 35).

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 направлялась рекомендованим листом вимога про звільнення квартири та зняття з реєстрації від 01.12.2014 року №137-01/14 (а.с.26-27), в якій зазначалась про добровільне звільнення приміщення та зняття з реєстрації протягом тридцяти днів з моменту отримання даної вимоги, але дана вимога була залишена без відповіді та на даний час відповідач користується квартирою АДРЕСА_1. (а.с.26-27).

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і він реалізовує їх на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Отже, враховуючи положення, передбачені ст. ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК Української РСР, власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення його прав і об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Колегія суддів погоджується із висновком районного суду в частині виселення ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла, оскільки суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи та правильно визначився із характером спірних відносин та нормами матеріального права, що їх регулюють.

Доводи ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про те, що спірна квартира АДРЕСА_1, є житлом, яке придбане не за рахунок кредиту забезпеченого іпотекою, а тому відсутні правові підстави для її виселення без надання іншого житла, колегія суддів не бере до уваги, оскільки ТзОВ «Фінансова Компанія «Народна позика» вже є власником даної квартири, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Однак щодо задоволення вимоги ТзОВ «Фінансова Компанія «Народна позика» в частині зняття відповідачки з реєстрації із вищенаведеної квартири, то колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком районного суду, оскільки розглядаючи справу, суду першої інстанції слід було залучити до участі у справі відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, оскільки оскаржуваним рішенням його зобов'язано вчинити дії щодо зняття з реєстрації ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1.

Проте районним судом дана справа була розглянута без залучення відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.

На стадії апеляційного розгляду справи процесуальним законодавством не передбачено залучення до участі в справі учасників цивільного процесу.

Колегія суддів приходить до висновку, що районний судом було порушено вимоги ст. 33 ЦПК України, оскільки не було залучено до участі у справі ВГІРФО Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст..ст.309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2015 року скасувати в частині зняття з реєстрації ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 та ухвалити нове, яким відмовити в цій частині позовних вимог.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Л.Б. Струс

Судді М.М. Шандра

Н.Л. Шумська