Ухвала суду № 51958842, 02.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/3614/14-к Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.

Провадження № 11-кп/783/763/15 Доповідач: Березюк О. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Березюка О.Г.,

суддів Марітчака Т.М., Пайонкевича Т.Т.,

секретаря Мельниченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора, який брав участь розгляді справи у суді першої інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 06 липня 2015 року відносно ОСОБА_1,

за участі прокурора Пришляка Ю.О.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 06.07.2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч.4 ст.368 КК України (в редакції станом на 10.04.2014 року) на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з владно-розпорядчими функціями строком на один рік шість місяців, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування з іспитовим строком на один рік шість місяців із покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 06.07.2015 року скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки та з конфіскацією майна.

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог прокурор покликається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано було звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання, при цьому не було враховано характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, а саме те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин з ознаками корупції, що вчинений службовою особою, яка займає відповідальне становище, безпосередньо по займаній керівній посаді та з корисливих мотивів.

Таким чином, прокурор вважає вирок суду в частині призначеного покарання незаконним, оскільки, на думку прокурора, судом було неправильно застосовано закон та особі призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника відділу державної виконавчої служби Радехівського районного управління юстиції Львівської області, будучи службовою особою, якій присвоєно 12 ранг державного службовця та наділений організаційно - розпорядчими функціями, 10.04.2014 року близько 13 год. 30 хв., перебуваючи в ресторані «Магнат» в м.Львові по вул.Мазепи, 25а, діючи з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 2500 грн. за вчинення дій з використанням свого службового становища та наданих законом повноважень для активізації виконання передбачених законом заходів для стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, після чого був затриманий працівниками міліції, а предмет неправомірної вигоди вилучено.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та навів аналогічні доводи, викладені в апеляційній скарзі. Захисник та обвинувачений заперечили апеляційну скаргу прокурора та просили вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, виключно позитивні характеристики з місця праці та проживання, те, що ОСОБА_1 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей і батьків пенсіонерів, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, та визнав це обставинами, що пом'якшують покарання. Обставини, що обтяжують покарання - відсутні.

Таким чином колегія суддів приходить до переконання, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України у межах встановлених у санкції статті, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім цього, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з врахуванням вище викладених обставин та характеризуючи даних особу обвинуваченого ОСОБА_1, дійшов до правильного висновку про застосування відносно обвинуваченого положень ст.75 КК України, а тому не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Водночас, відповідно до ст.77 КК України у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням не передбачена можливість призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, що судом першої інстанції і було правомірно відображено у резолютивній частині вироку.

Проте в мотивувальній частині вироку суд помилково послався на застосування ст.69 КК України щодо не призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна, а тому з мотивувальної частини вироку слід виключити таке посилання.

Суд апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваного вироку суду за апеляційною скаргою прокурора не виявив істотних порушень кримінального процесуального та кримінального законів, які б тягнули за собою зміну чи скасування вироку суду, вважає вирок суду в цьому кримінальному провадженні законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 420, 426 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 06 липня 2015 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: