Рішення № 5195689, 24.04.2009, Господарський суд Чернігівської області

24.04.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел.77-99-18

просп.Миру,20 тел.678-853

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

24 квітня 2009р. Справа № 8/51

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3

До відповідача: Приватного підприємства „Консалтингова фірма „Прометей”, вул..Леніна, 122, м.Мена (юридична адреса: вул.Леніна, б.19, кв.13, м.Сквира, Київська область)

про відшкодування 38213грн.22коп. збитків.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивача: ОСОБА_2 адвокат, довір. від 10.03.09р. (після перерви не зявився), ОСОБА_1 підприємець (особисто)

відповідача: Забарна Ю.М. представник, довір.пост. від 08.12.08р. (після перерви не зявився)

У судовому засіданні на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва з 21.04.09р. по 24.04.09р. Рішення приймається після оголошеної перерви.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 20260грн.50коп. матеріальних збитків, заподіяних внаслідок наїзду автомобілю марки ГАЗ-5312, держномер НОМЕР_1 на магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_4, про стягнення 10000грн. моральної шкоди, 6502грн.72коп. неодержаного прибутку, 1450грн. витрат, понесених на оплату послуг фахівця-оцінювача.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 3356грн. вартості виконаних ремонтних робіт, 10991грн.30коп. втрати товарної вартості, не погоджуючись при цьому з 5913грн.20коп. вартості матеріалів, використаних при ремонті. Крім того, відповідач заперечує проти відшкодування моральної шкоди, стверджуючи, що позивач не зазначив з яких міркувань визначено вказаний розмір моральної шкоди, в чому полягає приниження честі, гідності, ділової репутації позивача. В частині позовних вимог про стягнення 6502грн.72коп. неотриманого прибутку відповідач вважає не доведеним факт простою магазину саме протягом 7 днів. Заперечує відповідач й щодо стягнення з нього 1450грн. витрат, понесених на оплату фахівця-оцінювача, оскільки, за його думкою, такі витрати не відносяться до складу судових витрат.

Заявлені сторонами клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судом задоволені.

Відповідно до ч.2 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. В силу ст.17 Господарського процесуального кодексу України, справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудна іншому господарському суду. Приймаючи до уваги, що дана справа прийнята господарським судом Чернігівської області до свого провадження з дотриманням правил територіальної підсудності виходячи із адреси структурного підрозділу відповідача, зазначеній у позовній заяві, ця справа розглядається саме господарським судом Чернігівської області.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши ї доказами, суд ВСТАНОВИВ:

8 січня 2009р. у м.Мена сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль ГАЗ-5312, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, наїхав на будівлю магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1”, який розташований у АДРЕСА_4 що підтверджується висновком № 8 від 08.01.09р., наданого інспектором з дізнання Менського ВДАІ. Як зазначено у висновку, автомобілю та магазину заподіяні механічні пошкодження. Подальша перевірка дорожньо-транспортної пригоди припинена.

Автомобіль ГАЗ - 5312, держ.номер НОМЕР_1 належить на праві власності відповідачу, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_5 про реєстрацію транспортного засобу (т.2, а.с.4). Крім того, як вбачається із копії наказу №140 від 29.02.08р. про переведення на іншу роботу водій ОСОБА_4 знаходиться в трудових правовідносинах з відповідачем (т.2, а.с.5).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.10.06р. №386921 позивачу у справі на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0611га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, для комерційного використання. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010684400139. Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта від 16.05.07р., затвердженого Розпорядженням голови райдержадміністрації від 17.05.07р. №251, зареєстрованого 21.05.07р. в Чернігівській обласній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за №83-07, магазин по АДРЕСА_4, замовником будівництва якого є позивач, прийнято в експлуатацію. Рішенням виконкому Менської міської ради від 29.05.07р. №268 „Про визнання права власності на магазин в АДРЕСА_4”, прийнятого за наслідками розгляду заяви позивача, визнано право власності останнього на магазин, розташований за вищевказаною адресою. Отже, аналіз наведених документів свідчить, що у позивача виникло право на здійснення державної реєстрації права власності на вказаний обєкт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що магазин, розташований у АДРЕСА_4, є майном, яке належить позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, в тому числі, внаслідок заподіяння шкоди субєкту або субєктом господарювання, які відносяться до позадоговірних зобовязань.

Між сторонами на день подачі позовної заяви до суду не існувало договірних відносин щодо будівлі, розташованої по вищевказаній адресі, а тому суд вважає, що вимоги позивача стосуються відшкодування шкоди на підставах, передбачених гл.82 Цивільного кодексу України.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені у ст.1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За загальними правилами під шкодою розуміється зменшення або втрата певного майнового блага, зокрема зменшення або втрата майна потерпілого, що тягне за собою виникнення майнової шкоди. Згідно зі ст.1192 Цивільного кодексу України способами відшкодування матеріальної шкоди є відшкодування його в натурі або відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.1187 Цивільного кодексу України діяльність, повязана з використанням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Крім того, в силу ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обовязків.

Відповідальність у вигляді відшкодування шкоди може бути застосована при наявності складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки, причинного звязку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вини особи, яка заподіяла шкоду. Виходячи з цього предметом доказування у даному спорі є: факт неправомірних дій відповідача, виникнення шкоди саме у заявленому до стягнення розмірі, причинний звязок між неправомірними діями і заподіянням шкоди, наявність вини заподіювача шкоди. Відсутність хоча б однієї із цих обставин не тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.

Враховуючи, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладений обовязок доведення тих обставин на які вони посилаються як на доказ своїх вимог або заперечень, саме позивач повинен довести наявність протиправної поведінки в діях відповідача, безпосереднього причинного звязку між правопорушенням та заподіянням шкоди та розмір відшкодування.

Як зазначено у висновку Менського РВ УМВС України в Чернігівській області від 08.01.09р. №8, водій, який знаходився за кермом автомобілю ГАЗ-5312, під час руху не вибрав безпечної швидкості, чим порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого й був скоєний наїзд на приміщення магазину.

Крім того, відповідно до постанови Менського районного суду Чернігівської області від 05.02.09р. по справі №3-35 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, та на нього накладено штраф в розмірі 425грн.

Отже, суд приходить до висновку, що водій належного відповідачу автомобіля, який належить відповідачу, порушивши вимоги Правил дорожнього руху, діяв неправомірно, тобто протиправність поведінки водія відповідача та наявність у його діях вини підтверджується матеріалами справи.

Як зазначено у Звіті про визначення збитку, нанесеного власнику майна: будівлі магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1”, після наїзду транспортного засобу, підготовленому оцінювачем СФГ „Агротехсервіс”, в будівлі пошкоджені основні конструктивні елементи. Тобто, майну, що належить позивачу, були заподіяні пошкодження.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено два способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: відшкодування шкоди в натурі (передача речі того ж роду і такої ж якості) або відшкодування завданих збитків у повному обсязі. Згідно зі ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, позивач зазначає, що розмір збитків, понесених ним внаслідок наїзду на будівлю магазину становлять 20260грн.50коп. При цьому позивач посилається на Звіт про визначення збитку, підготовлений оцінювачем СФГ „Агротехсервіс”.

Як вбачається із вказаного звіту (т.1, а.с.37), до складу розміру збитку власника пошкодженого майна включено: 3356грн. вартості відновлювального ремонту, 5913грн. вартості будівельних матеріалів, необхідних для здійснення ремонтних робіт, а також 10991грн.30коп. втрати товарної вартості обєкту. Також, позивач в обгрунтування розміру заподіяної йому шкоди посилається на Звіт про незалежну оцінку збитку, нанесеним пошкодженням майна ФОП ОСОБА_1 після ДТП, виконаний субєктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_5 (т.1, а.с.113-137). Предметом оцінки в даному випадку було майно, зокрема товар, який на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився у магазині. Згідно з висновками, наведеними у звіті, вартість втраченого позивачем майна (товару) становить 4498грн.44коп.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент скоєння ДТП, між філією „Менський сир”, яка є структурним підрозділом відповідача, та Закритим акціонерним товариством „Страхова Компанія „Укрнафтатранс” укладено договір №0103-373/ОСЦПВ обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24.11.08р., відповідно до умов якого обєктом страхування за даним договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком за цим договором визначена подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за даним договором. В переліку наземних транспортних засобів, що підлягають страхуванню, який є додатком №1 до договору страхування, під №40 зазначений автомобіль ГАЗ-5312, номерний знак НОМЕР_1.

Відповідачем до матеріалів справи надано копію заяви філії „Менський сир” ППКФ „Прометей” на адресу ЗАТ „Страхова компанія „Укрнафтатранс” про скоєння ДТП за участю автомобіля з державним номером НОМЕР_1 та про пошкодження стіни магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташованого по вул..Леніна у м.Мена. Аналіз змісту даного листа свідчить, що в ньому відсутні будь-які відомості щодо дати його складання, направлення до страхової компанія. Також відповідачем не представлені докази отримання цього листа страховою компанією. Докази відшкодування шкоди позивачу страховиком на підставі договору №0103-373/ОСЦПВ обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідачем суду не надані. Крім того, позивачем також не надано доказів його звернення до страхової компанії з вимогами про відшкодування заподіяної йому внаслідок скоєного ДТП шкоди, а також доказів відшкодування шкоди повністю або частково страховиком. За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачу не відшкодована третіми особами, зокрема страховою компанією, заподіяна йому шкода.

З метою усунення пошкоджень будівлі магазину, позивачем 08.01.09р. укладено з ДП „Будіндустрія” договір підряду на виконання ремонтних робіт по реконструкції магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1” м.Мена, згідно з яким підрядник зобовязався виконати роботи по реконструкції магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1” в м.Мена, а замовник зобовязався прийняти закінчені роботи та оплатити їх. Сума договору, яка визначена сторонами, становить 4396грн.80коп., що відповідає зведеному кошторисному розрахунку вартості ремонтних робіт приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1»(т.1, а.с.59-61). 15.01.09р. представником підрядника ДП „Будіндустрія” - та позивачем підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009р., із якого вбачається, що вартість виконаних та прийнятих робіт становить 4396грн.80коп. Відповідно до квитанції №2 до прибуткового касового ордеру від 08.01.09р. (т.1, а.с.94) позивачем було сплачено ДП „Будіндустрія” 4396грн.80коп.

Також, враховуючи умови п.2.5. договору підряду, позивачем на підставі приймально-передавального акту від 09.01.08р. були передані підряднику будівельні матеріали на загальну суму 5913грн.20коп., що підтверджується наявними в акті підписами представника підрядника та позивача. Вказані будівельні матеріали на загальну суму 5913грн.20коп. придбані позивачем у Приватного підприємства „Оксамит” по накладній №17/09 від 09.01.09р., на який міститься відмітка про оплату товару. Таким чином суд приходить до висновку, що на ремонтні роботи будівлі магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1” та будівельні матеріали для проведення цих ремонтних робіт позивачем фактично витрачено 10310грн.

Виходячи із змісту ст.22 Цивільного кодексу України до складу реальних збитків включаються витрати, які особа зізнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. При цьому, за загальними правилами розмір збитків, що підлягають відшкодування, обчислюється, виходячи із реальної вартості втраченого майна або вартості робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (майна). Матеріалами справи підтверджено, що позивачем понесені витрати на ремонтно-будівельні роботи будівлі магазину в сумі 10310грн.

Як зазначено вище, розмір заподіяної шкоди має доводитися саме позивачем. Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача 20260грн.50коп. матеріального збитку, позивач не навів достатнього обгрунтування та не надав належних доказів реальної вартості втраченого майна саме в цьому розмірі. Разом з тим, суд приймає до уваги розмір реальних витрат на ремонтно-будівельні роботи в сумі 10310грн. Решта заявленої до стягнення суми матеріальної шкоди 9950грн., не підтверджується матеріалами справи. Посилання позивача на звіти оцінки збитків, які проведені СПД ОСОБА_5 та СФГ „Агротехсервіс”, судом до уваги не приймається, оскільки співставлення цих звітів свідчить про наявність відмінності у визначенні вартості майна, зокрема торгового обладнання та зразків товару, що знаходилося у приміщенні магазину на момент скоєння наїзду (т.1, а.с.40,120,121). Будь-яких інших доказів, які підтверджують реальну вартість цього майна, позивач суду не надав. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами розмір втрат, які він зізнав у звязку з пошкодженням майна, а тому в частині стягнення реальних збитків позов підлягає задоволенню лише в сумі 10310грн.

Мотивуючи розмір упущеної вигоди 6502грн.72коп. , позивач зазначає, що в звязку з ремонтними роботами у приміщенні магазину протягом 7 днів була відсутня можливість реалізації товару та отримання певного прибутку. Упущена вигода за своєю правовою природою є розрахунковою величиною очікуваного приросту в майні, що базується на даних, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілою особою певних грошових сум, якщо винною особою не було б допущено правопорушення. Як вбачається із рішення виконкому Менської міської ради від 29.05.07р. №273 „Про дозвіл ОСОБА_1 на розміщення обєкту торгівлі в м.Мена”, в приміщенні, розташованому по АДРЕСА_4, розміщений магазин непродовольчої групи. Отже, в магазині позивачем здійснювалася торгівельна діяльність, направлена на отримання прибутку.

Враховуючи, що матеріалами справи, зокрема актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009р., який підписаний 15.01.09р., підтверджується факт виконання ремонтних робіт приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1” у період до 15.01.09р., а також приймаючи до уваги характер пошкоджень магазину основних конструктивних елементів, суд приходить до висновку, що здійснення торгівельної діяльності в магазині у період з 08.01.09р. (дата ДТП) до 15.01.09р. (дата прийняття виконаних ремонтних робіт) було не можливим, а тому суд погоджується з твердженням позивача щодо кількості днів, які магазин не працював. При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до рішення виконкому Менської міської ради встановлено графік роботи без вихідних днів.

Розрахунок розміру упущеної вигоди позивачем вчинений з урахуванням фактичної кількості днів (7 днів), коли магазин не працював, та обсягу виручки за 2008р., відповідно до звіту субєкта малого підприємництва - фізичної особи платника єдиного податку за 2008р. За таких обставин, суд приходить до висновку, що сума упущеної позивачем вигоди становить 6502грн.72коп.

Враховуючи, що понесені позивачем витрати на ремонтно-будівельні роботи в сумі 10310грн., та неможливість отримання позивачем доходу від здійснення торгівельної діяльності в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_1” під час проведення цих робіт виникли саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через винні дії водія автомобіля ГАЗ-5312, номерний знак НОМЕР_1, що належить відповідачу, суд приходить до висновку про наявність причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 10310грн. матеріальної шкоди, 6502грн.72коп. упущеної вигоди підлягають задоволенню.

Позов в частині стягнення 10000грн. моральної шкоди задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

В силу ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Згідно зі ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч.2 цієї статті. Таким чином, обставинами, з якими матеріальний закон повязує настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням відповідача, а також вини останнього в її заподіянні.

За загальними правилами під немайновою шкодою, заподіяною фізичній особі субєкту підприємницької діяльності в результаті здійснення ним саме підприємницької діяльності, розуміються втрати немайнового характеру, що настали у звязку з приниженням його ділової репутації, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до його діяльності.

Позивач не зазначив в чому полягає та виявилося приниження його ділової репутації, тобто яким чином дорожно-транспортна пригода, яка сталося внаслідок винних дій відповідача, мала вплив на подальше здійснення позивачем його діяльності у відносинах з іншими особами, а також позивач не надав доказів, що підтверджують факт приниження ділової репутації, ступінь зниження престижу позивача як підприємця. Посилання позивача на відчуття ним моральних страждань судом не приймаються до уваги, оскільки моральне страждання відчувається фізичною особою, та не повязуються із здійсненням підприємницької діяльності. Отже, з огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведений факт заподіяння йому моральної шкоди у вигляді приниження його ділової репутації та заподіяння йому фізичних страждань, а тому в цій частині позов є безпідставним.

Не підлягає задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1450грн. збитків у вигляді витрат, понесених ним на оплату послуг фахівця-експерта за висновок по визначенню збитку власнику майна, оскільки ці витрати не відносяться до складу збитків, визначених у ст.22 Цивільного кодексу України, та за своїм характером не можуть бути віднесені до реальної вартості втраченого майна, а також не є обовязковими витратами, необхідними для відновлення пошкодженого майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 10310грн. витрат, понесених на ремонтно-будівельні роботи та в сумі 6502грн.72коп. упущеної вигоди, а всього 16812грн.72коп. матеріальної шкоди.

Позивачем 08.01.09р. укладеного договір про надання юридичних послуг з адвокатом ОСОБА_2, який здійснює свою адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 410 від 07.11.08р., виданого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури в Чернігівській області. Квитанцією №02 від 08.01.09р. підтвердженого факт оплати позивачем вартості адвокатських послуг в сумі 3000грн. відповідно до п.4.1. договору.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.22,23,1166,1187,1192 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Консалтингова фірма „Прометей”, Київська область, м.Сквира,, вул..Леніна, 19, кв.13 (ідентифікаційний код 30668980, п/р 26002010034533 у ВАТ „Укрексімбанк” м.Київ, МФО 322313) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, п/р НОМЕР_6 в Менському відділенні Чернігівського РУ ПриватБанк, МФО 353586)16812грн.72коп. матеріальної шкоди, 168грн.13коп. державного мита, 51грн.92коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1319грн.91коп. витрат на оплату адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич