Ухвала суду № 51956846, 02.10.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3581/15-ц

Провадження № 2/461/1100/15

УХВАЛА

про забезпечення позову

02.10.2015

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Мисько Х.М.,

при секретарі Коружинець Н.В.,

розглянувши клопотання представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

встановив:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відділу приватизації житла Галицького району, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, в якому просять визнати недійним та скасувати п.2 Додатку до розпорядження міського голови м. Львова від 21 травня 1998 року №294, яким затверджено розпорядження Галицької районної адміністрації від 19 травня 1998 року №567 «Про передачу квартир у власність громадян» та розпорядження Галицької районної адміністрації від 19 травня 1998 року №567 «Про передачу квартир у власність громадян» в частині передачі у власність Хорошко Клавдії Ісидорівні приміщення пл..5,1 кв.м., що знаходиться в мезоніні будинку №5 по вул. Севери І. в м. Львові, позначеному в технічному паспорті, складеного 12 травня 1998 року, цифр.1; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 25 грудня 1998 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №545, в частині відчуження приміщення пл..5,1 кв.м., що знаходиться в мезоніні будинку №5 по вул. Севери І. в м. Львові, позначеного в технічному паспорті, складеного 12 травня 1998 року, цифр.1; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 30 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №1557, в частині відчуження приміщення пл..5,1 кв.м., що знаходиться в мезоніні будинку №5 по вул. Севери І. в м. Львові, позначеного в технічному паспорті, складеного 12 травня 1998 року, цифр.1; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20 серпня 2010 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за №1225, в частині відчуження вищеназваного приміщення та визнати недійсним договір дарування від 28 вересня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за №1424, в частині відчуження ? частини вищевказаного приміщення.

02 жовтня 2015 року представники позивачів подали заяву про забезпечення позову, в якій просять заборонити ОСОБА_3, проживаючому: ІНФОРМАЦІЯ_1, 79011, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_4, проживаючому: ІНФОРМАЦІЯ_1, 79011, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 І. в м. Львові.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та інші матеріали справи, приходжу до висновку, що така підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст.151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Все вищезазначене дає підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а відтак заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.151-153, 197 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

заяву задовольнити.

Заборонити ОСОБА_3, проживаючому: ІНФОРМАЦІЯ_1, 79011, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_4, проживаючому: ІНФОРМАЦІЯ_1, 79011, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 І. в м. Львові.

Інші відомості, передбачені п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні.

Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Строк пред'явлення ухвали до виконання - один рік з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення або в порядку ч.2 ст.294 ЦПК України.

Подання апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Мисько Х.М.