Постанова № 5195501, 25.07.2008, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

2-a-41/2008.

ПОСТАНОВА

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2008 г. м. Добропілля.

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Таніча Л.М.

при секретарі Данилко Л.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 міської ради, ОСОБА_6 управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008р. ОСОБА_4 як участник та постраждала внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 міської ради (ОСОБА_5 УПСЗН), ОСОБА_6 управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення за період з 2000 по 2007 р. включно в загальному розмірі 7929 грн.00 коп.

В подальшому позивачка ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про свій намір зменшення позовних вимог виключивши розмір заборгованості з виплат на оздоровлення за 2000, 2001, 2002 роки, і це клопотання ухвалою суду задоволено шляхом закриття в цій частині провадження по адміністративній справі.

В судовому засіданні представник позивача, виступаюча за дорученням ОСОБА_1 в обрушування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_7 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, отримала ушкодження здоров'я, визнана інвалідом 3-ї групи безстроково, їй призначено 1 категорію і вона перебуває на обліку в ОСОБА_8 УПСЗН.. Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_4 має право на отримання щорічної компенсації на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Фактично відповідач ОСОБА_5 УПСЗН виплачувало ОСОБА_4 компенсацію за вказаний період в меншому розмірі, що не відповідає вимогам чинного законодавства..

Заяви позивачки щодо перерахунку щорічних виплат відповідно до Закону ОСОБА_5 УПСЗН були відхилені..

Представник позивача вважає відмову у виплаті на оздоровлення безпідставними, як порушуючих права ОСОБА_4 і просить суд визнати дії ОСОБА_8 УПСЗН неправомірними. На підставі ст.48 Закону, з урахуванням мінімальної заробітної плати яка була встановлена за відповідний період, а також фактично сплачених відповідачем за цей час сум, просить стягнути з ОСОБА_8 УПСЗН на користь ОСОБА_4 компенсацію за 2003 р. в розмірі 798 грн.50 коп., за 2004 р. в розмірі 1288 грн.50 коп., за 2005 р. в розмірі 1238 грн.00 коп., за 2006 р. в розмірі 1410 грн.00 коп., за 2007 р. в розмірі 1590 грн.00 коп., а всього загальну суму 7929 грн.00 коп.

Представник відповідача ОСОБА_8 УПСНЗ виступаюча за довіреністю юрист-спеціаліст управління праці та соціального захисту ОСОБА_2 позов не визнала, обґрунтовуючи своє заперечення тим, що ОСОБА_4. нараховано і вона отримала компенсаційні виплати на оздоровлення протягом 2003-2004 років в розмірах, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 р., та компенсаційні виплати за 2005-2007 роки нараховані на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 ліпня 2005 р. Як розпорядник коштів нижчого рівня, зазначені виплати ОСОБА_8 УПСНЗ провадяться у відповідності до постанов та роз'яснень які надходять з ОСОБА_6 управління праці та соціального захисту населення Донецької області та у відповідності з Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того представник позивача вважає, що позивачка ОСОБА_4 порушила річний строк позовної давності звернення до суду передбачений ст.99 КАС України, що є також підставою для відмови в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_6 управління державного казначейства у Донецькій області, виступаюча за довіреністю начальник відділу бюджетних надходжень та видатків державного бюджету Управління Державного казначейства у Донецькій області ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_4 також не визнала, з тих же підстав, що викладених у суді представником ОСОБА_8 УПСНЗ. Крім того, представник казначейства вважає, що Головне управління державного казначейства у Донецькій області безпідставно долучено до справи у якості співвідповідача, оскільки своїми діями законних прав чи свобод позивача ОСОБА_4 або інших осіб не порушувало.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи позивача, та заперечення представників відповідачів, суд вважає позов обгрунтованим та підлягаючим частковому задоволенню виходячи з наступного..

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд приходить до висновку про те, що спір, як правовідносини що виникли між позивачем та відповідачами слід розглядати із застосуванням норм статей Конституції України, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законів України "По мінімальну заробітною плату", Законів України "Про державний бюджет...2001- 20007 роки, " а також Постанов Кабінету Міністрів України, які не протирічать вимогам Основного Закону, та перелічених Законів.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_4, як постраждала внаслідок участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС визнана інвалідом 3-ї групи безстроково, має посвідчення громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії., Починаючи з 29 липня 2003 року вона

перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення ОСОБА_8 міської ради Донецької області, що підтверджується копіями посвідчення, довідкою МСЕК долучених до справи.(а.с.4, 5, 7).

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач ОСОБА_5 УПСНЗ керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" якою розмір такої допомоги встановлений для першої категорії для інвалідів 3 групи в 2000-2004 роки складав 21, 50 гри., а з 2005 року - постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 90 грн.(а.с.7, 8).

З таким розрахунком розміру виплати допомоги проведеної ОСОБА_5 УПСНЗ погодитись не можна виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. передбачена щорічна допомога на оздоровлення, для першої категорії третьої групи інвалідності у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат для інваліда, при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, то передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеними постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та № 562 від 12 липня 2005 року, усупереч Закону «Про статус та соціальний захист...» який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) встановлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для осіб віднесеним до першої категорії - 21, 50 гривень та з 2005 р. 90 грн. відповідно.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Кабінет Міністрів України не уповноважував зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений цим Законом.

Крім того частиною 1 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до змін індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Законами України "Про державний бюджет України" на 2003-2007 рр.мінімальна заробітна плата, на час виплати допомоги складала, в 2003 році в розмірі 205 грн.; в 2004 році в розмірі 262 грн., в 2005 році в розмірі 332 грн., в 2006 році в розмірі 375 грн. та в 2007 році в розмірі 420 грн. на місяць.

Враховуючі особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту. Верховна Рада України доповнила Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтею 71 Закону в якій встановлено, що його не може призупиняти іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231 -V від 5 жовтня 2006 року).

В відповідно до пункту 6 частини першої статті 42 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, в даному випадку Кабінетом Міністрів України своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Дія ст..48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протягом 2001-2004 років Верховною радою не призупинялась.

На підставі пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсації і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ці вимоги рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 8 липня 2007 року визнано неконституційними.

Таким чином, дії відповідача ОСОБА_8 УПСЗН в частині недоплати виплат позивачці грошової допомоги на оздоровлення за 2003 р.у розмірі 820 грн., в 2004 р. в розмірі 1048 грн.„ а також за 2004 р.в розмірі 1310 грн., в 2005 р. в розмірі 1328 грн., в 2007 році в розмірі 1680 грн. суд визнає неправомірними.

З урахуванням наведеного розмір заборгованості з виплати допомога, на оздоровлення, з урахуванням фактично виплаченої, що підлягають виплаті на користь позивачки ОСОБА_4 складає:

2003 p.- 205, 00 х 4 -21.50 = 798 грн.50 коп.

2004 p.- 262, 00 х 4 - 21.50 = 1026 грн.50 коп.

2005р. - 332, 00 х 4 - 90.00 = 1238 грн.00 коп.

2007р. - 420.00 х 4 - 90.00 = 1590 грн.00 коп.

а всего 4653 грн. 00 коп.

Суд також вважає безпідставний заперечення представника відповідача ОСОБА_8 УПСЗН про відмову ОСОБА_4Є в її позові з мотивів порушення нею річного строку позовної давності для звернення з адміністративним позовом до суду.

Свій висновок суд обґрунтовує тим, що у відповідності до ч.1 п.3 ст.268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, 30 законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

В статті 1 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено мету та основні завдання цього Закону, одним з яких є пріоритет життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повного відшкодування державою шкоди особам, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачка ОСОБА_4 як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС отримала ушкодження здоров'я, визнана інвалідом 3-ї групи, В 2003 року перебуває на обліку в ОСОБА_8 УПСЗН. За Законом держава бере на себе обов'язок повного відшкодування шкоди, і ОСОБА_4 вправі вимагати повного відшкодування шкоди спричиненого її здоров'ю шляхом звернення з позовом до суду з вимогою про виплату допомоги на її оздоровлення.

Разом з тим суд вважає необгрунтованими вимоги позивачки ОСОБА_4 щодо стягнення на її користь заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення за 2006 рік з таких підстав.

Згідно п.37 ст.77 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 p.», дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 Закону «Про соціальний захист....» в частині виплати компенсації і допомоги в розмірах до мінімальної заробітної плати на 2006 рік була зупинена.

На час розгляду справи у суді ст..77 Закону України від 20.12.2005р. «Про Державний бюджет України на 2006 р.» неконституційною у встановленому законом порядку не визнано. В зв'язку з наведеним вимоги ОСОБА_4 про стягнення недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2006 рік в розмірі 1410 грн. задоволенню не підлягають.

Суд вважає, що у позові ОСОБА_4 до співвідповідача ОСОБА_6 Управління Держаного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення слід відмовити, оскільки на Державне казначейство не покладено обов'язок проведення таких виплат. Функції соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідності до п.3 Постанови KM України № 836 від 20 вересня 2005 poкy щодо нарахування та виплат передбачених Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи проводять органи соціального захисту.

У відповідності до ст.94 КАС України сторони звільнені від сплати судового збору, а пов'язані витрати відносяться за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.158, 159, 160 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.48 Закона України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.2 Закону України "По мінімальну заробітню плату" суд,

ПОСТАНОВИВ:

Дії управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_8 міської ради у відмові ОСОБА_4 у виплаті заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 р.2007 p., визнати неправомірними.

Позов ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_8 міської ради про стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення, задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_8 міської ради, розрахунковий рахунок 35217042001528 банк ГУДКУ в Донецькій

області, МФО 834016 код ЄДРПОУ № 25954002 на користь ОСОБА_4 заборгованість з виплати допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 років в загальному розмірі 4653 (чотири тисячі шістьсот п'ятдесят три) грн. 00 коп.

В решті частини позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з виплати допомоги на оздоровлення за 2006 рік, а також що до вимог до ОСОБА_6 Управління Державного казначейства у Донецькій області, - відмовити.

Копію постанови надіслати за місцем мешкання позивачки ОСОБА_4

На постанову суду може бути надана заява про апеляційне оскарження до Адміністративного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. пеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову в повному обсязі складено 30 липня 2008 року.

Складено одноособово в одному примірну в нарадчій кімнаті.