Рішення № 51950225, 30.09.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/771/2015(м)

263/2915/14-ц

Головуючий у 1-й інстанції Васильченко О.Г.

Суддя-доповідач Сорока Г.П. Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді - Сороки Г.П.,

суддів - Биліни Т.І., Баркової Л.Л.,

при секретарі - Собецькій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 лютого 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

28 березня 2014 року позивач Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі за текстом ПАТ «Ощадбанк») звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 та просив: звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 13 червня 2008 року між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2, на нерухоме майно нежитлового призначення, а саме: нежитлову будівлю під літерою «А1/1», підвал під літерою «А 1/п», загальною площею 478,9кв.м., зі всіма невід'ємними йому приналежностями, що є власністю ОСОБА_2 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, для погашення кредитної заборгованості за договором про іпотечний кредит №20080098 від 13 червня 2008 року, розмір якої становить 1929805,96грн. Встановити для реалізації ціну предмету іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 13 червня 2008 року, укладеного 13 червня 2008 року між ПАТ «Ощадбанк»» та ОСОБА_2, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом/на час реалізації майна. Дозволити реалізувати предмет іпотеки шляхом надання ПАТ «Ощадбанк» права продажу від імені ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу будь-якій особі-покупцю з наданням ПАТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» всіх повноважень для здійснення продажу, кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк». Передати в управління ПАТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю, зазначену на плані під літерою «А1/1» та належні до неї відповідні будівлі: підвал під літерою «А 1/п», загальною площею 478,9кв.м., зі всіма невід'ємними йому при належностями, що є власністю ОСОБА_2 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на період до його реалізації. Надати ПАТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» право здійснювати дії, пов'язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, будь-яких інших платежів за користування нежитловою будівлею, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди про надання послуг з газопостачання, послуг пов'язаних з утриманням та обслуговуванням нерухомого майна, послуг охоронної, пожежної сигналізації, права здійснювати користування послугами охорони, змінювати, розривати, укладати договори охорони для здійснення охорони нежитлової будівлі. Також просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 13.06.2008 року між ними та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит №20080098, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 1270000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 19,5% річних з кінцевим терміном повернення 12 червня 2018року. В забезпечення зобов'язання по вказаному кредиту між ПАТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем було укладено договір іпотеки від 13 червня 2008року, за умовами якого в забезпечення кредиту було передано зазначене нерухоме майно нежитлового призначення. У порушення умов договору про іпотечний кредит відповідачка зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість, яка становить 1929805,96грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 1251915,96грн.; заборгованості по процентам - 677890,00грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області (заочним) від 25 лютого 2015 року позов ПАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 13 червня 2008 року між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2, на нерухоме майно нежитлового призначення, а саме: нежитлову будівлю, зазначену на плані під літерою «А1/1» та належні до неї відповідні будівлі: підвал під літерою «А 1/п», загальною площею 478,9кв.м., зі всіма невід'ємними йому приналежностями, що є власністю ОСОБА_2 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, для погашення кредитної заборгованості за договором про іпотечний кредит №20080098 від 13 червня 2008року, розмір якої становить 1929805,96грн. Встановлено для реалізації ціну предмету іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 13 червня 2008року, укладеного 13 червня 2008року між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом/на час реалізації майна.

Дозволено реалізувати предмет іпотеки шляхом надання ПАТ «Ощадбанк» права продажу від імені ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу будь-якій особі-покупцю з наданням ПАТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» всіх повноважень для здійснення продажу, кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Ощадбанк».

Передано в управління ПАТ «Ощадбанк» предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю, зазначену на плані під літерою «А1/1» та належні до неї відповідні будівлі: підвал під літерою «А 1/п», загальною площею 478,9кв.м., зі всіма невід'ємними йому приналежностями, що є власністю ОСОБА_2 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на період до його реалізації. Надано ПАТ «Ощадбанк» право здійснювати дії, пов'язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди оренди, суборенди, будь-яких інших платежів за користування нежитловою будівлею, змінювати, розривати, укладати правочини, договори, угоди про надання послуг з газопостачання, послуг пов'язаних з утриманням та обслуговуванням нерухомого майна, послуг охоронної, пожежної сигналізації, права здійснювати користування послугами охорони, змінювати, розривати, укладати договори охорони для здійснення охорони нежитлової будівлі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ощадбанк» судовий збір в сумі 3654грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 червня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 25.02.2015року по справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивачка ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому посилається на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4, які доводи апеляційної скарги підтримали, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, заперечення представника ПАТ «Ощадбанк» ОСОБА_5, яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглянув справу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неналежним чином виконуються умови кредитного договору, забезпеченого іпотекою на нерухоме майно - нежитлове приміщення, утворилась заборгованість за кредитним договором по виплаті кредиту і відсотків, яка не погашена. Тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача за рахунок предмету іпотеки та звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом надання позивачу права на укладення договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця з будь-якою особою покупцем, передавши предмет іпотеки в управління позивачу на період до його реалізації.

З такими висновками суду першої інстанції колегія судів в повній мірі погодитись не може.

За змістом частини першої ст.575 ЦК України та ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст.589 ЦК України, ч.ч.1,3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Згідно зі ст.38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.

Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Згідно зі ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Судом встановлено і це не оспорюється сторонами, що 13.06.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (у зв'язку зі зміною найменування на теперішній час ПАТ «Державни й ощадний банк України» - далі ПАТ «Ощадбанк») та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір про іпотечний кредит №20080098, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала грошові кошти в сумі 1270000,00грн., які відповідно до пунктів 1.1, 5.3 зобов'язалася повернути у строк до 12.06.2018 року шляхом внесення щомісячних платежів та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 19,5% річних в порядку на умовах та в строки, встановлені цим договором відповідно до графіку, що є невід'ємною частиною договору (а.с.10-17,246-247).

Сторони домовились що банк відкриває позичальнику рахунок для здійснення розрахунково-касового обслуговування операцій з надання та погашення кредиту, позичальник сплачує комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 12699,00грн. одразу після укладання та підписання договору, укласти іпотечний договір на забезпечення виконання зобов'язань цим договором з передачею в іпотеку нерухомого майна (п.п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3).

Також сторони домовились, що кредитор має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому або у визначеній кредитором частині, сплати відсотків за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або майновим поручителем будь-яких зобов'язань за іпотечним договором, в тому числі, у випадку затримання сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом понад два місяців (п.4.9).

Кредитор має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами більш ніж на два місці, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором (п.5.2.3).

Згідно п.6.2 позичальник зобов'язалася за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, сплатити кредитору пеню у розмірі 24% від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Відповідно до п.8.9 кредит вважається погашеним в момент зарахування грошової суми у повному обсязі на відповідний рахунок кредитора.

Сторони узгодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по ць ому договорі (п.10.1). У випадках не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України (п.10.2).

Відповідно до іпотечного договору від 13.06.2008 року, укладеного між сторонами та посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 (а.с.4-9), у забезпечення виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит №20080098 ОСОБА_2 передала ПАТ «Ощадбанк» в іпотеку нерухоме майно нежитлового призначення, а саме: нежитлову будівлю літери А1-1, підвал літери А1/п загальною площею 478,9кв.м. за всіма невід'ємними приналежностями, що є власністю іпотекодавця на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від щ03.06.2008 року, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вартість предмету іпотеки сторони визначили на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності у сумі 2117655,00грн. та домовились, що реалізація предмету у будь-якому випадку буде проводитись за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти в порядку, передбаченому цим договором та чинним на момент реалізації законодавством (п.1.4 договору). На період дії договору предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця (п.1.5 договору)

Пунктом 3.1.3 договору сторони домовились, що іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та/або за цим договором, в тому числі, якщо прострочення будь-яких платежів за кредитним договором в цілому або будь-якої його частини становить більше двох місяців.

Право іпотеки у іпотекодержателя виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору (п.4.1). Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого зі своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або кредитиним договором (п.6.1).

Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що містяться в п.6.6 цього договору (п.6.2).

В разі прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки останній на підставі договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду може бути переданий іпотеко держателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому чинним законодавством та за цим договором (п.6.3).

Реалізація предмету іпотеки, на який звернено стягнення, за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса проводиться у встановленому законодавством порядку, виручені від продажу предмету іпотеки кошти направляються у першу чергу на погашення зобов'язання а також на покриття витрат (п.6.4).

Відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (п.6.6) сторони домовились, що іпотекодержатель має право здійснити продаж предмету іпотеки будь-якій іншій особі покупцю на підставі договору купівлі-продажу та/або набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань або задоволення вимог іпотекодержателя в порядку, встановленому чинним законодавством. У цих випадках остаточна оцінка предмета іпотеки визначається на підставі оцінки нерухомого майна на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид нерухомого майна, що підтверджується відповідним документом суб'єкта оціночної діяльності.

У випадку, якщо іпотеко держатель звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу від свого імені будь-якій іншій особі він зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти договір купівлі-продажу з іншою особою. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати або ухиляються, або з інших підстав не вчиняють дій по укладенню договору купівлі-продажу предмета іпотеки, іпотеко держатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Сторони домовились, що іпотечний договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до виконання зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі (п.9.1).

Зі справи вбачається, що відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, з грудня 2008 року порушує свої зобов'язання по погашення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом. У зв'язку з цим ПАТ «Ощадбанк» висунув позичальнику вимогу про дострокове погашення заборгованості в повному обсязі, яка станом на 13.05.2009 року становила 1 356 910,96 грн. та складалась із заборгованості по кредиту у розмірі 1 251 915,96грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 104 995,00грн. Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя №2-3614/2009 від 19.10.2009 року, яке набрало законної сили 17.12.2009 року, було задоволено позовні вимоги Прокурора Володарського району Донецької області, діючого в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України», та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по договору про іпотечний кредит у сумі 1 356 910,96 грн. (а.с.37-38).

Зі справи також вбачається, що вказане рішення суду від 19.10.2009 року звернуто до примусового виконання, але реально не виконане, заборгованість за кредитним договором збільшилася за рахунок суми відсотків за користування кредитом, нарахованих банком за період після ухвалення рішення, що не оспорювалось сторонами та в апеляційному суді підтвердив державний виконавець Жовтневого ВДВС ОСОБА_7, в провадження якої на час апеляційного розгляду справи перебуває виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду.

Таким чином, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом надання позивачу права на укладення договору купівлі-продажу з будь-якою іншою особою покупцем та передачі предмета іпотеки в управління позивачу на період до його реалізації.

Згідно доданого до позовної заяви ПАТ «Ощадбанку» розрахунку заборгованість за кредитним договором становить 1 927 805, 96грн. та складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1 251 915,96грн., заборгованості по відсоткам - 677 890,00грн. (а.с.21-22).

Однак, вирішуючи справу у відсутності відповідачки та розглядаючи заяву відповідачки про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції не перевірив доводів відповідачки щодо незгоди з розрахунком заборгованості. Крім того, на порушення вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку» суд першої інстанції не зазначив у рішенні всіх необхідних складових, передбачених цією нормою, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; початкову ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації у грошовому виражені.

Провівши звіряння наданих відповідачкою квитанцій про оплату грошових коштів на погашення заборгованості по кредитному договору (а.с.116-120), довідки ПАТ «Ощадбанк» від 07.09.2015 року, витягу по рахункам виконавця та витягу з особового рахунку боржника ОСОБА_2, розрахунку заборгованості №1148 від 22.09.2015 року, платіжних доручень (а.с.222-224,239-245), апеляційний суд визначив, що фактична сума заборгованості за кредитним період становить 1 927 010,96грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1 251 915,96грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 675 095грн.

Таким чином рішення суду в частині визначення розміру заборгованості на погашення якої проводиться звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає зміні.

З наданим відповідачкою розрахунком заборгованості по відсоткам за користування кредитом, колегія суддів погодитись не може, оскільки даний розрахунок проведений з урахуванням сум, сплачених відповідачкою на погашення боргу за виконавчим провадженням, які були зараховані на депозитний рахунок державної виконавчої служби, але державним виконавцем не розподілені з урахуванням витрат на проведення виконавчих дій та не зараховані на рахунок банку. Як пояснив державний виконавець приблизно 15 000грн. з депозитного рахунку державної виконавчої служби підлягають перерахуванню на користь банку. Але державним виконавцем суду не надано точного розрахунку сплачених відповідачкою сум, які підлягають зарахуванню на користь позивача в рахунок погашення заборгованості. Незважаючи на оголошення судом перерви та надання сторонам можливості провести взаємозвіряння розрахунку заборгованості з урахуванням сум сплачених відповідачкою на депозит державної виконавчої служби, такі дії сторонами проведені не були та звіряння заборгованості сторони не провели, і державний виконавець не надав свого розрахунку сплаченої боржником суми заборгованості на користь банку.

Оскільки відповідно до п.8.9 кредитного договору кредит вважається погашеним в момент зарахування грошової суми на відповідний рахунок кредитора, а також враховуючи те, що вчинення дій по розподілу сум, сплачених на виконання рішення суду на депозитний рахунок державної виконавчої служби належать до компетенції державного виконавця, а суд не може підмінювати дії державного виконавця і рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, наданий відповідачкою розрахунок заборгованості по відсоткам за користування кредитом не може бути прийнятий до уваги. Разом з тим, після перерахування сплачених відповідачкою коштів з депозитного рахунку державної виконавчої служби на рахунок позивача останнім ці суми будуть зараховані і розмір заборгованості на цю суму буде зменшений. При цьому права відповідачки не будуть порушені.

Колегія суддів також не може погодитись з рішенням суду в частині надання права позивачу на реалізацію предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі продажу з будь-якою особою покупцем від імені ОСОБА_2, оскільки в цій частині рішення суду суперечить положенням ч.5 ст.38 Закону України «Про іпотеку» та п.6.6 іпотечного договору, відповідно до яких дії щодо продажу предмету іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюється іпотекодержателем від свого імені, а не від імені іпотекодавця. Тому в цій частині рішення суду також підлягає зміні.

Визначення судом першої інстанції початкової ціни реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом/на час реалізації майна також не відповідає вимогам ст.ст.38,39 Закону України «Про іпотеку», оскільки поняття «ціна» є формою грошового вираження вартості товару, тому в розумінні зазначених норм права ціна предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем але на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом/на час реалізації майна.

Як вбачається з матеріалів справи за домовленістю між сторонами ціна предмету іпотеки була визначена на підставі звіту експерта, складеного суб'єктом оціночної діяльності в п.1.4 іпотечного договору та становить 2 117 655грн., що визнано сторонами. Тому, виходячи з того, що іншої оцінки вартості предмету іпотеки сторонами суду не надано зазначена сума вартості предмету іпотеки - 2 117 655грн підлягає визначенню як початкова ціна для реалізації предмету іпотеки, але на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом/на час реалізації майна.

Також колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду в частині передачі предмета іпотеки в управління позивачу, оскільки судом не вирішено питання у відповідності з вимогами ст.34 Закону України «Про іпотеку» щодо розпорядження позивачем отриманими в результаті управління іпотечним майном доходів, які відповідно до вимог зазначеної норми права підлягають зарахуванню на погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором за вирахуванням витрат, понесених на утримання майна.

Доводи відповідачки про те, що у зв'язку з тим, що рішенням суду від 19.10.2009 року стягнута заборгованість за кредитним договором, виконання якого проводиться в примусовому порядку та у провадженні державної виконавчої служби знаходиться відкрите виконавче провадження, тому звернення стягнення на предмет іпотеки буде подвійним стягненням, колегія суддів вважає безпідставними.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Право на задоволення вимог за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки кредитор має на підставі ст.33 Закону України «Про іпотеку».

Як вбачається з іпотечного договору сторони у п.4.4, п.9.1 договору визначили, що іпотека припиняється у разі виконання у повному обсязі зобов'язання за кредитним договором та що договір діє до виконання зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи те, що рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконане, предмет іпотеки під час проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення не реалізований, як пояснили відповідачка і державний виконавець, у зв'язку з відсутністю покупців та неможливістю організації провести реалізацію нерухомого майна на прилюдних торгах в порядку вимог Закону України «Про виконавче провадження», заборгованість не погашена, а також, виходячи з того, що іпотека свою дію не припинила та що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, колегія суддів вважає, що навність рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Таке рішення не породжує подвійного стягнення заборгованості. Тим більше, що всі суми отримані в процесі примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором як і суми виручені від реалізації предмету іпотеки шляхом укладання банком договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, або суми виручені у якості доходу від передачі нерухомого майна в управління банку підлягають направленню на погашення заборгованості за одним і тим же кредитним договором. Крім того, у разі погашення заборгованості за кредитним договором до моменту проведення реалізації іпотечного майна звернення стягнення на предмет іпотеки може бути припинено.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не випливають з обставин справи, жодними доказами не підтверджені, не ґрунтуються на вимогах закону, не мають правового значення для вирішення справи та не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.

З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог та доводів апеляційного оскарження на підставі доказів наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів дійшла до переконання, що рішення суду н6е в повній мірі відповідає обставинам справи та вимогам закону, у зв'язку з чим рішення підлягає зміні, а апеляційна скарга відповідачки підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 лютого 2015 року змінити.

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №20080098 від 13 червня 2008 року у розмірі 1 927 010 (один мільйон дев'ятсот двадцять сім тисяч десять) гривень 96 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1 251 915 (один мільйон двісті п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 96 копійок, заборгованості по відсоткам у розмірі 675 095 (шістсот сімдесят п'ять тисяч дев'яносто п'ять) гривень 00 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 13 червня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, на нерухоме майно - нежитлову будівлю літер «А1/1», підвал під літерою «А 1/п», загальною площею 478,9кв.м. з усіма невід'ємними йому приналежностями, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03 червня 2008 року.

Надати дозвіл реалізувати предмет іпотеки шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» право укладення договору купівлі-продажу від свого імені з будь-якою особою - покупцем за початковою ціною 2 117 655 (два мільйона сто сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, але на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на час його реалізації за оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом.

Надати Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк» всі повноваження, що пов'язанні з укладенням договору купівлі-продажу предмету іпотеки та зобов'язати отримані від реалізації предмета іпотеки грошові кошти зарахувати на погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк».

Передати Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» в управління предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літери «А1/1», підвал літери «А 1/п», загальною площею 478,9кв.м. з усіма невід'ємними йому приналежностями, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03 червня 2008 року, на період до його реалізації, надавши Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» право здійснювати дії, пов'язані з управлінням, здійснювати спільне управління з будь-якими особами, передавати в наступне управління, змінювати, розривати, укладати правочини, у тому числі договори оренди, суборенди, отримання платежів за користування нежитловою будівлею, а також укладати, змінювати, розривати договори щодо надання послуг з утримання предмету іпотеки, його обслуговування і забезпечення збереження. Отриманий прибуток внаслідок передачі предмету іпотеки в оренду чи іншого використання нежитлового приміщення, за вирахуванням витрат, понесених на утримання майна, звертати в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит №20080098 від 13 червня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» у відшкодування витрат по оплаті судового збору в сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Сорока Г.П.

Судді: Биліна Т.І.

Баркова Л.Л.