Ухвала суду № 51947600, 30.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р.Справа № 638/10188/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Клочко Ю.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.07.2015р. по справі № 638/10188/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 на підставі ст.267 КАС України звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з заявою про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправною та зобов'язання управління вчинити певні дії.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.06.2015р. позов залишений без руху, тому що позовна заява не відповідала вимогам ст.106 КАС України, оскільки позивачем не зазначено доказів на підтвердження викладених обставин і до позовної заяви не додано її копію та копії документів.

Зазначену ухвалу заявник отримав 07.07.2015 року і йому було надано строк п'ять днів для усунення зазначених вище недоліків з дня отримання ухвали.

17.07.2015 року ОСОБА_1 направив до суду заяву щодо недоліків по справі, в якій звернув увагу суду на те, що він звернувся до суду не з позовною заявою, а з заявою про судовий контроль виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а тому вимоги до такої заяви викладені у ст.267 КАС України, а не у ст.106 КАС України. Вказана заява надійшла до суду 20.07.2015 року і з цих підстав він просив прийняти заяву про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправною та зобов'язання управління вчинити певні дії до розгляду.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.07.2015 року позов визнано неподаним та повернуто позивачу, оскільки він пропустив встановлений в ухвалі від 18.06.2015р. строк для усунення недоліків і його заява містить позовні вимоги.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, оскільки вона перешкоджає подальшому провадженню у справі, а також вийти за межі заявлених вимог та скасувати ухвалу від 18.06.2015 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм процесуального права, оскільки він звернувся до суду не з позовною заявою, а з заявою про судовий контроль виконання судового рішення, а тому вимоги до такої заяви викладені у ст.267 КАС України, а не у ст.106 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позов позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви, залишеної ухвалою суду без руху.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з заявою про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відповідачем на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного від 14.05.2015 року суду та порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду, посилаючись саме на ч.9 ст.267 КАС України.

Відповідно до ч.9 ст.267 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду.

У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Отже, до заяви, поданої в порядку ч.9 ст.267 КАС України, встановлені інші вимоги ніж до позовної заяви, а тому до такої заяви не можуть бути застосовані положення ст.ст.106, 108 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник фактично виконав вимоги ухвали від 18.06.2015р., оскільки 17.07.2015 року направив до суду заяву, в якій звернув увагу суду на те, що він звернувся до суду не з позовною заявою, а з заявою про судовий контроль виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а тому вимоги до такої заяви викладені у ст.267 КАС України, а не у ст.106 КАС України і, що копію заяви та копії документів він надіслав рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачу не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду.

Висновок суду першої інстанції ухвалі від 21.07.2015 року, що заява містить позовні вимоги, а тому відповідно до ст.108 КАС України підлягає поверненню заявнику, колегія суддів вважає помилковим, оскільки рішення щодо повернення такої заяви приймається на підставі ч.9 ст.267 КАС України без винесення попередньої ухвали про залишення позову без руху.

Посилання в ухвалі від 21.07.2015 року, що заявник пропустив встановлений в ухвалі від 18.06.2015р. строк для усунення недоліків, також не є підставою для повернення заяви, оскільки колегія суддів вважає цей строк недостатнім для усунення недоліків.

Хоча ухвала суду від 18.06.2015 року про залишення заяви без руху не відповідає вимогам ч.9 ст.267 КАС України, але як зазначалося вище, заявник фактично виконав вимоги зазначеної ухвали, а тому при отримані 20.07.2015 року заяви ОСОБА_1 щодо недоліків по справі, необхідно було вирішити питання щодо розгляду заяви в порядку письмового провадження або в судовому засіданні, а у разі невідповідності заяви вимогам ч.9 ст.267 КАС України, повернути її заявнику в порядку письмового провадження.

Прохання апелянта вийти за межі заявлених вимог та скасувати ухвалу від 18.06.2015 року колегія суддів вважає безпідставним, оскільки зазначену ухвалу він не оскаржив і, крім того, вказана ухвала не перешкоджає вирішенню питання щодо розгляду заяви або поверненню її заявнику відповідно до ч.9 ст.267 КАС України, оскільки, як зазначалося вище, заявник фактично виконав вимоги ухвали від 18.06.2015р.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм чинного процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 195,196,199,204,205,206,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.07.2015р. по справі № 638/10188/15-а скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 60 (шістдесят) грн. 90 коп.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 30 вересня 2015 року. У повному обсязі буде складена 02 жовтня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5