Постанова № 51947585, 05.10.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 264/5270/15-а

2-а/264/243/2015

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р. м. Маріуполь

Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області в особі судді Кузнецова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівського району м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, де зазначив, що до 26.08.2013 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У зв'язку із досягненням 60 річного віку в серпні 2013 року позивач звернуся до відповідача із завою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 27.08.2013 року позивачу було призначено пенсію за віком із застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не відповідно до ст.40 та абз.2 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Не погоджується із такими діями відповідача вказує, що при призначенні пенсії за віком з серпня 2013 року відповідач повинен був застосуватися показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 3 (три) календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до органу УПФУ, тобто з 27.08.2013 року. Посилався на правову позицію Верховного суду України від 31.03.2015 року по справі №21-612а14.

На підставі цього просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком, на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 3 (три) календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 27.08.2013 року.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в управлінні та з 02.02.1993 року отримував пенсію як пенсіонер МВС за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 27.08.2013 року за заявою позивача було проведено переведення з одного виду пенсії на інший, з пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При такому переведені відповідно до положень ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» був застосований показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, тобто за 2007 рік. Інший показник середньої заробітної плати не може бути прийнято, оскільки це суперечить законодавству. Таким чином, вимоги позивача щодо застосування показника середньої заробітної плати за 3 календарних роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є безпідставними. Відповідно до зазначеного вважає, що дії Управління ПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя при призначенні пенсії позивачу були правомірними. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з неявкою сторін та у відповідності до їх клопотання щодо розгляду справи у їх відсутності, суд приймає рішення в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання технічними засобами, у відповідності до ст. ст.41, 122 КАСУ не здійснювалося.

Враховуючи вимоги позивача, письмові пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з принципом верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, частина друга статті 3, частина друга статті 6, частина перша статті 8 Конституції України).

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області та з 02.02.1993 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Досягнувши пенсійного віку, 27 серпня 2013 року позивач звернувся до управління ПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області про призначення іншого виду пенсії, яка передбачена Законом № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Управління ПФУ провело переведення на інший вид пенсії та здійснило перерахунок розміру пенсії, застосувавши показник заробітної плати за 2007 рік, який було враховано при призначенні попереднього виду пенсії - пенсії за вислугу років.

З такими діями не погодився позивач.

При вирішенні вказаних спірних правовідносин суд керуються наступним.

Статтею 1 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, спочатку ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше в 2013 році.

Тобто незмінність показника середнього заробітку при призначенні та переходу з одного виду пенсії на інший може мати місце лише в межах застосування видів пенсій за одним законом, а у випаду із позивачем в 2013 році відбулось призначення пенсії за іншим законом, що є підставою для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Крім того, з положень Закону № 1058-ІV вбачається, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 Закону України ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З заяви позивача від 27.08.2013 року про призначення пенсії не вбачається, що він просив призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії за 2007 рік.

Таким чином, за відсутності письмової заяви позивача про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік дії відповідача є незаконними.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним судом України в постанові від 31.03.2015 року по справі №21-612а14, Вищим адміністративним судом України у постановах від 01.12.2013 року у справі №К/800/38624/13, від 02.04.2014 року у справі №К/800/45035/13, від 16.01.2014 року у справі №К/800/13814/13.

Суд вважає, що відмова Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 3 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто з 27.08.2013 року, є незаконною, оскільки порушує право громадянина на пенсію.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України відносно Відповідача діє імперативний принцип правого порядку за яким, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що встановлено ст. 11 КАС України.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач зі свого боку не спростував доводів позивача та правову позицію Верховного суду України від 31.03.2015 року, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про неправомірність дій Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області та задоволенню позовних вимог ОСОБА_1

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 6-12, 17-18, 41, 69-71, 79, 86, 94, 122-128, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області щодо нарахування позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області призначити позивачу пенсію за віком, на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 3 (три) календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 27.08.2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Іллічівський районний суд міста Маріуполя до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д. В. Кузнецов