Рішення № 51947477, 30.09.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/4314/15-ц

2/264/2273/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"30" вересня 2015 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Харитонової Г. Л., Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Харитонової Г.Л., при секретарі Алексіоглу Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , -

В С Т А Н О В И В:

07.07.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» про стягнення заборгованої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні , зазначивши, що він перебував у трудових відносинах у Публічному акціонерному товаристві «АЗОВЗАГАЛЬМАШ», після чого він був звільнений за ст. 38 КЗпП України. У порушення вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні йому не була виплачена нарахована заробітна плата, та відповідач у відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України має сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. В звязку з викладеним просив стягнути на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату та суму середнього заробітку за період з дня звільнення по день звернення до суду (з з 18.11.2014 року по 30.06.2015 р). В подальшому позивач позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі просив залишити без розгляду, оскільки 14 липня 2015 року отримав належні суми. Ухвалою суду позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості залишені без розгляду.

Позивач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглянути позовні вимоги за його відсутністю, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила, разом з тим надав суду заперечення проти позову, де зазначили, що позов відповідачем не визнається, оскільки згідно із запереченнями проти позову Публічного акціонерного товариства «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» згідно табелю обліку робочого часу позивача у день звільнення ОСОБА_1 не працював, тому відповідно до вимог ст.. 116 КЗпП України повинен був заявити вимогу про розрахунок. Просили відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд вважає, за можливе відповідно до ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали по справі вважає, що позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «АЗОВЗАГАЛЬМАШ», після чого 17.11.2014 р. він був звільнений за ст. 38 КЗпП України. На час звільнення Мазур В,Л. йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 8223 грн. 14 коп.

Статтею 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

На підставі ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Рішенням від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 Конституційного Суду України у справі № 1-5/2012 було визначено, що положення ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями ст. ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином, Конституційним Судом України було визначено, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України в постанові від 27 березня 2013 року по справі № 6-15цс13.

Оскільки розглядом справи було встановлено, що відповідач фактично не розрахувався перед ОСОБА_1 при його звільненні, тобто мало місце порушення законодавчо встановлених строків, то позивач має всі законі підстави для звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд керується наступним.

Відповідно до п. 20 Постанови від 24 грудня 1999 року № 13 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Такі ж положення були викладені і у Правових позиціях Постанов Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-39 цс11 та від 21 листопада 2011 року у справі № 6-60 цс11.

Позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те,що на час звільнення позивач не працював, тому не має право на стягнення середнього заробітку за час затримки з дня звільнення. Ці заперечення заслуговують на увагу та передбачені ст.. 116 КЗпП України.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду 7.07.2015 року, середній заробіток за час затримки при звільненні слід розраховувати з 7.07.2015 року.

Кількість робочих днів починаючи з 07.07.2015 року по 13.07.2015 рік складає 5 днів.

Розмір середньоденної заробітної плати позивача , згідно довідки - розрахунку відповідача складає 109 грн. 32 коп.

При цьому суд зазначає, що цей розрахунок зроблений відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, згідно пункту 8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Таким чином, розмір середнього заробітку за період з 07..07.2015 року по 13.07.2015 рік складає: 5 х 109 грн. 32 коп. . = 546 грн. 60 коп.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243,60 гривень за вимоги майнового характеру .

Керуючись, ст. ст. 115 - 117, 233 КЗпП України, ст. ст. 10,11, 60, 61, 88, 208, 212-215 , 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку _ задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АЗОВЗАГАЛЬМАШ», юридична адреса: м. Маріуполь, пр. Машинобудівників, 1 (ЄДРПОУ: 25605170) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 , який мешкає та зареєстрований за адресою: 87500, АДРЕСА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 546 грн. 60 коп. (пятсот сорок шість) грн.. 60 коп. з утриманням ПАТ «АЗОВЗАГАЛЬМАШ» з цієї суми передбачених законом податків та обовязкових платежів при їх виплаті .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АЗОВЗАГАЛЬМАШ», юридична адреса: м. Маріуполь, пр. Машинобудівників, 1 (ЄДРПОУ: 25605170) на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Іллічівського районного суду м. Маріуполя, протягом 10 днів з дня отримання заочного рішення.

На заочне рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г. Л. Харитонова