Ухвала суду № 51947431, 23.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 р.Справа № 638/3056/15-АКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.06.2015р. по справі № 638/3056/15-А

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова , Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання не чинним рішення та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

06.03.2015 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова, в якому просив визнати не чинним рішення комісії по розгляду питань, повязаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсії від 11.02.2015 р., протокол № 27 Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова; зобовязати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова призначити йому пільгову пенсію за віком відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.11.2014 р.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він належить до категорії осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.06.2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано не чинним рішення комісії для розгляду питань, повязаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії від 11.02.2015 р., протокол № 27 Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова стосовно ОСОБА_1

Зобовязано Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова та Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 період роботи з 26 березня 1986 р. по 14 лютого 1988 р., з 23 квітня 1990 р. по 21 серпня 1992 р., з 22 серпня 1992 р. по 29 травня 1995 р. на посаді ізолювальника - плівочника Харківського спеціалізованого управління "Монтажхимзахист № 220".

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив оскаржувану постанову скасувати частково та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги щодо зобовязання Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.11.2014 року.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивача, Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, залишити без змін.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивача, Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, постанову суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог, залишити без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до записів у трудовій книжці АТ I № 1150843, копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 з 29.02.1980 року прийнятий ізолювальником - плівочником 3 розряду на Харківську дільницю Харківського спеціалізованого управління № 220 Монтажхимзахист на підставі наказу № 15-К від 26.02.1980 року; згідно з наказом № 41 к від 02.04.1981 року ОСОБА_1 11.04.1981 року наданий 5 розряд ізолювальника - плівочника; 26.03.1986 р. встановлена друга професія машиніста рухомого компресора 5 розряду (наказ № 43к від 15.04.1986 р.); згідно з наказом № 1 від 05.01.1988 р. пройшов перетарифікацію відповідно з ЕТКС Держкомпраці СРСР в ЦСПС 1985 року, присвоєні четвертий розряд ізолювальника - плівочника та четвертий розряд машиніста рухомого компресора СДВС; згідно з наказом № 81 к від 02.12.1991 р. з 26.11.1991 р. присвоєний 5 розряд ізолювальника - плівочника; 29.05.1995 р. звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням згідно з наказом № 23 К від 29.05.1995 р. (а.с. 11-14).

Відповідно до архівної довідки від 25.09.2014 р. № 06-14/2121 товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничий сервісний центр» Харківський народний архів», в наказах по особовому складу Харківського спеціалізованого управління «Монтажхимзахист № 220» маються відомості про роботу на ОСОБА_1, ізолювальника - плівочника, а саме:

29.02.1980 р. - зарахований ізолювальником плівочником 3 розряду на Харківську дільницю, наказ про зарахування № 15 К від 26.02.1980р.;

11.02.1981 р. - вважати таким, що вибув на курси по підвищенню кваліфікації при учбовому пункті тресту УМ ХЗ м. Дніпродзержинськ, оплату проводити по середньому заробітку (наказ про навчання № 19 к від 10.02.1981р.);

01.04.1981 р. - наказ про навчання № 19 к від 10.02.1981 р.;

11.04.1981 р. - ізолювальник - плівочник 5 розряду ( наказ про встановлення № 41 к від 11.04.1981 р.);

15.02.1988 р. - вважати таким, що вибув в розпорядження відділу кадрів в/о «Загранстроймонтаж» м. Москви для відїзду в дворічне закордонне відрядження (наказ про закордонне відрядження № 15 к від 08.02.1988 р.);

22.04.1990 р. - вважати таким, що прибув із закордонного відрядження (наказ про закордонне відрядження № 54 к від 14.08.1990 р.);

26.11.1991 р. - ізолювальник - плівочник 5 розряду (наказ про присвоєння № 81 к від 02.12.1991 р.);

29.05.1995 р. - наказ про звільнення № 23 к від 29.05.1995 р. (а.с. 8).

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 знаходився в закордонному відряджені в Нігерії на будівництві металургійного заводу в м. Аджаокута в якості робочого по очистці і фарбуванню м/к в період з 22.02.1988 р. по 22.04.1990 р., що підтверджується довідкою від 23.04.1990 р. № 34-24-14. Чергова відпустка за відпрацьований час надана з 26.04.1990 р. на 104 робочих дні. Відповідно до Правил про умови праці радянських працівників за кордоном, затверджених Постановою державного комітету Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 25.12.1974 р. № 365, працівникам, командированим для роботи закордоном, час їхньої роботи зараховується в їхній безперервний стаж при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню при умові надходження на роботу по поверненню в СРСР протягом двох місяців, не рахуючи часу переїзду до місця постійного проживання та знаходження у відпустці, не використаного за час роботи за кордоном (а.с. 7).

05.11.2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням № 613/23-14 від 10.12.2014 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 комісія при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах не підтвердила:

- період роботи з 11.02.1981 р. по 01.04.1981 р., оскільки заявник знаходився на курсах підвищення кваліфікації;

- період роботи з 15.02.1988 р. по 22.04.1990 р., оскільки заявник перебував у закордонному відрядженні;

- період роботи з 26.03.1986 р. по 14.02.1988 р., з 23.04.1990 р. по 21.08.1992 р., оскільки з наданих на розгляд комісії документів неможливо встановити зайнятість заявника по професії ізолювальник - плівочник повний робочий день;

- період роботи з 22.08.1992 р. по 29.05.1995 р., оскільки заявник не надав на розгляд комісії документів про проведення атестації робочого місця.

Комісія підтвердила стаж роботи ОСОБА_1 у період з 29.02.1980 р. по 10.02.1981 р., з 02.04.1981 р. по 25.03.1986 р.

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова 11.02.2015 р. протоколом № 27 відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком по списку № 2, оскільки пільговий стаж роботи ОСОБА_1, що підтверджений наданими документами, становить лише 5 років 11 місяців 6 днів (а.с. 6).

Не погодившись з рішенням Комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області № 613/23-14 від 10.12.2014 року та протоколом № 27 від 11.02.2015 р. Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині визнання не чинним рішення комісії для розгляду питань, повязаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії від 11.02.2015 р., протоколу № 27 Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова стосовно ОСОБА_1 та зобовязання Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова та Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 період роботи з 26 березня 1986 р. по 14 лютого 1988 р., з 23 квітня 1990 р. по 21 серпня 1992 р., з 22 серпня 1992 р. по 29 травня 1995 р. на посаді ізолювальника - плівочника Харківського спеціалізованого управління "Монтажхимзахист № 220" є обґрунтованними. В решті позовних вимог позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який набрав чинності з 1 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

В силу приписів частини четвертої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

За змістом пункту "б" статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які на день введення в дію цього Закону, тобто на 1 січня 1992 року, не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" правовідносини щодо умов призначення пенсії регулювалися законами СРСР "Про державні пенсії" та "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР".

Статтею 9 Закону СРСР "Про державні пенсії" і статтею 14 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, посад і показників затверджуваним Радою Міністрів СРСР, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку N 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383, затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з розділом ХХVII Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162, до професій, робота на якій дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, відносяться професії "ізолювальники- плівочники"(код 2290000а-12533), у тому числі зайняті на ремонті і виготовленні устаткування.

Посада ізолювальника - плівочника передбачена також розділом ХХІХ Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442, яка набрала чинності 21 серпня 1992 року, затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, відповідно до якого атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Як убачається із відомостей атестації робочих місць і відповідність їх переліку Списку №2 по пільговому пенсійному забезпеченню на 01.01.1992 р. Харківського спеціалізованого управління «Монтажхимзахист № 220» та карти атестації робочого місця ізолювальника - плівочника від 15.01.1992 р. підтверджено правомірність включення професії ізолювальника - плівочника до Списку №2 та атестоване робоче місце ізолювальника - плівочника (а.с. 15 -16).

Вищезазначені документи були надані позивачем разом із заявою про призначення (перерахунок) пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 до органів Пенсійного фонду, але не враховані відповідачем для підтвердження пільгового стажу.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, атестація робочого місця ізолювальника - плівочника в Харківському спеціалізованому управлінні «Монтажхимзахист № 220» проведена 15.01.1992 р., тому період роботи з 22.08.1992 р. по 29.05.1995 р. повинен бути врахований до пільгового стажу.

Як убачається із архівної довідки № 06 14/2121Д від 25.09.2014 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробничий сервісний центр» Харківський народний архів», відомостей про перевід ОСОБА_1 ізолювальника - плівочника на неповний робочий день, про надання відпустки без збереження заробітної плати, про перевід на іншу роботу, про відпустку у звязку з навчанням, про простій в документах по особовому складу Харківського спеціалізованого управління «Монтажхимзахист № 220» за період з 02.04.1981 р. по 14.02.1988 р., з 23.04.1990 р. по 02.01.1994 р. не має.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, шо оскільки ні трудова книжка, ні архівні довідки не містять відомостей про перевід ОСОБА_1 на неповний робочий день, про надання відпустки без збереження заробітної плати, про перевід на іншу роботу, про відпустку у звязку з навчанням, про простій в документах по особовому складу Харківського спеціалізованого управління «Монтажхимзахист № 220», то цей період роботи підлягає врахуванню до пільгового стажу позивача.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку що відмова відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 26.03.1986 р. по 14.02.1988 р., з 23.04.1990 р. по 21.08.1992 р. з підстав неможливості встановити зайнятість заявника по професії ізолювальник - плівочник повний робочий день, не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання недійсним рішення комісії для розгляду питань, повязаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії від 11.02.2015 р., протокол № 27 Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова в частині незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди його роботи з 26.03.1986 р. по 14.02.1988 р., з 23.04.1990 р. по 21.08.1992 р.

При цьому, колегія суддів зазначає, що визнання акта субєкта владних повноважень нечинним (недійсним, протиправним) означає втрату чинності таким актом з моменту його прийняття.

Щодо зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди роботи з 11.02.1981 р. по 01.04.1981 р. та з 15.02.1988 р. по 22.04.1990 р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 48 Правил про умови праці радянських працівників за кордоном» Додаток до Постанови Держкомпраці СРСР від 25.12.1974 р. № 365 працівникам, що направлені в установи СРСР за кордоном, а також членам їхніх родин, прийнятим на місті на штатні посади, час роботи в цих установах зараховується в їхній безперервний трудових стаж при призначенні допомог по державному соціальному страхуванню при умові надходження на роботу по поверненню до СРСР протягом двох місяців, не рахуючи часу проїзду до місця постійного мешкання та знаходження у відпустці, не використаний час роботи за кордоном.

Відповідно до п. 50 вищевказаних Правил в стаж роботи по спеціальності (педагогічна, медична та ін.) враховується час роботи в установах СРСР за кордоном по даній спеціальності.

Згідно з п. 70 цих Правил за працівниками, які направлені в службові відрядження з СРСР за кордон, зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, час знаходження працівника у службовому відрядженні зараховується до загального стажу роботи, але не дає підстави враховувати час знаходження у службовому закордонному відрядженні до періоду роботи, яких дає право на пільговий стаж, оскільки довідкою від 23.04.1990 р. № 34 24 14 не підтверджується, що ОСОБА_1 працював в Нігерії саме ізолювальником - плівочником.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 IV зарахування періодів трудової діяльності та інших періодів, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, можливе в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом № 1058 - IV.

Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 - XII.

Зокрема, підпунктом «д» пункту 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788 XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Таким чином, період навчання на курсах підвищення кваліфікації при учбовому пункті тресту УМ ХЗ підлягає зарахуванню до загального стажу.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № НОМЕР_1, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Отже, зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачено лише щодо навчання в професійно - технічних навчальних закладах, які не є вищими навчальними закладами (стаття 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98 ВР).

Враховуюче вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що період навчання на курсах по підвищенню кваліфікації при учбовому пункті треста УМ ХЗ не може бути зараховано до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобовязання Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова призначити йому пільгову пенсію за віком відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 05.11.2014 р. не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову ОСОБА_1

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.06.2015р. по справі № 638/3056/15-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2015 р.