Ухвала суду № 51947106, 10.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р.Справа № 818/212/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. по справі № 818/212/15

за позовом Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

до Приватного акціонерного товариства "Шосткинське хлібоприймальне підприємство"

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИЛА

Позивач Шосткинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту Шосткинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Шосткинське хлібоприймальне підприємство» (далі по тексту ПАТ «Шосткинське ХПП», відповідач), в якому просив суд стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ "Шосткинське хлібоприймальне підприємство", на користь держави кошти у розмірі податкового боргу на суму 237967,86 грн.; стягнути кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 237967,86 грн. за рахунок готівки, що належить ПАТ «Шосткинське ХПП».

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року по справі № 818/212/15 в задоволенні адміністративного позову Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області до Приватного акціонерного товариства "Шосткинське хлібоприймальне підприємство" про стягнення податкової заборгованості відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року по справі № 818/212/15 та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову Шосткинської ОДПІ у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що станом на 01.12.2014 року за ПАТ «Шосткинське ХПП» обліковувався борг перед державним бюджетом по бюджетній позичці, наданій на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням (контрактом) 1995 року в сумі 237967,86 грн., з яких 173520,30 грн. пеня за несплату боргу. Шосткинською ОДПІ відповідачеві виставлена податкова вимога від 16.05.2012 року № 48, яка була отримана уповноваженим представником ПАТ «Шосткинське ХПП» 23.05.2012 року. Однак, сума боргу залишилась несплаченою.

Відповідач в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. Зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту перерахування відповідачу і отримання останнім спірної суми бюджетної позички, якими, у розумінні ст.ст.4, 151 Цивільного кодексу УРСР (чинного на час виникнення спірних відносин), ст.ст.11, 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року, ст.174 Господарського кодексу України є договір або угода про отримання бюджетної позички. Вказує, що подання та акт, які були надані разом з позовною заявою, не містять жодних фактичних даних про отримання позички ПАТ «Шосткинське ХПП», носять лише обліковий, інформаційний характер та не можуть бути використані як докази, що підтверджують факт отримання фінансової допомоги та стан розрахунків з бюджетом. З огляду на викладене, вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми в розмірі 237967,86 грн. необґрунтованими.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 травня 2012 року Шосткинською ОДПІ була виставлена вимога форми "Ю" № 48 про стягнення з ПРАТ "Шосткинського ХПП" суми узгодженого боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у загальному розмірі 237958,11 грн. (а.с.5), яка була вручена представнику відповідача 23.05.2012 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичною підставою для виставлення вказаної вимоги слугувало те, що за даними Шосткинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області за ПАТ «Шосткинське ХПП» обліковується заборгованість перед бюджетом по бюджетній позичці на суму 64447,56 грн. та пеня в сумі 173510,55 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 11.12.2014р. Шосткинським УДКС України в Сумській області на адресу Шосткинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 174 було внесене подання № 10 щодо здійснення до ПАТ "Шосткинського ХПП" заходів щодо стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом по бюджетній позичці, наданій на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням (контрактом) 1995 року у сумі 64447,56 грн. та пені 173520,30 грн. (а.с.5, зворотній бік).

Також, з наявної в матеріалах справи копії акту (а.с. 9-10) судом першої інстанції встановлено, що між Шосткинською районною державною адміністрацією в особі її райфінвідділу та Державним казначейством у Шосткинському районі відбулася передача заборгованості по бюджетній позичці наданій на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом 1994 - 1995 років.

З посиланням на те, що відповідачем, незважаючи на вказані заходи, не була сплачена сума заборгованості по бюджетній позичці в розмірі 237967,86 грн., у т.ч. пеня - 173510,55 грн., Шосткинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області звернулась до суду з даним позовом про стягнення вказаної суми з рахунків у банках, що обслуговують ПАТ «Шосткинське ХПП».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки позивачем не доведено факту надання відповідачеві бюджетної позички та наявності у нього обовязку повернути вказані кошти.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Бюджетного кодексу України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється. Частиною 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби України визначаються органами стягнення простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, територіальною громадою) за кредитами з бюджету.

Частиною 9 статті 17 Бюджетного кодексу України встановлено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

У п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Вказаною главою розділу ІІ ПК України регламентовано погашення податкового боргу платника податків.

Так, у відповідності до п.95.3 ст.95 глави 9 розділу ІІ ПК України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом) стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику. Стягнення готівковий коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. №174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі по тексту - Порядок №174).

Наведений Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

За визначенням п.п.3, 4, 5, 9 п.1 Порядку №174, боржник - суб'єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов'язань за такою угодою; бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги; заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов'язання перед державою, що виникають у суб'єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги; прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги.

Згідно з п.п. 6, 9, 10 Порядку №174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

У п.15 Порядку №174 встановлено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Судом першої інстанції встановлено, що Шосткинським УДКСУ Сумської області було направлене на адресу Шосткинської ОДПІ подання від 11.12.2014 р. про здійснення до ПАТ «Шосткинське ХПП» заходів щодо стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом бюджетній позичці, наданій на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням (контрактом) 1995 року (а.с.5, зворотній бік).

Спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державний комітет України по харчовій промисловості від 15.06.1994 року № 51/64/180/59 від 15.06.94 було затверджено Положення про порядок надання бюджетної позички для фінансування державного контракту на поставку до державних ресурсів сільськогосподарської продукції і сировини зерно, насіння олійних культур та цукрові буряки) (далі-Порядок).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що Мінсільгосппрод і Держхарчопром укладають з відповідними виробничими об'єднаннями і асоціаціями, а останні із заготівельними організаціями та переробними підприємствами угоди, в яких передбачають також заходи щодо забезпечення повернення в установлений термін сум одержаної позички.

Спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12 липня 1995 року № 119/109/193, на виконання постанови Кабінету Міністрів України було затверджено Порядок надання і повернення бюджетної позички на поставку до державних ресурсів зерна сортового, гібридного насіння зернових культур за державним контрактом 1995 року. В пункті 3.3 передбачено, що кредитні відносини між Мінфіном і Мінсільгосппродом оформляються договорами, в яких визначаються: мета надання бюджетної позички, її сума та терміни повернення, фінансові санкції за порушення укладених договорів. Аналогічні договори фінансові органи укладають із заготівельними організаціями та товаровиробниками, в яких передбачаються заходи щодо повернення в установлений термін, одержаної суми позички, згідно з додатками 2-5.

Отже, надання бюджетної позички з державного бюджету здійснювалось виключно на підставі укладених угод (договорів) із сільськогосподарськими товаровиробниками, заготівельними організаціями (переробними підприємствами).

На час дії нормативно - правових актів, на підставі яких надавалась бюджетна позичка, про стягнення якої орган державної податкової служби направив позивачу вимоги, діяв Цивільний кодекс Української РСР.

Відповідно до статті 151 Цивільного кодексу Української РСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

За приписами статті 4 Цивільного кодексу Української РСР Цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

У відповідності до приписів ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, від 16.01.2003 року, ст. 174 Господарського кодексу України, від 16.01.2003 року, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з наведених вище правових норм, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що вимагати виконання зобов'язання, у тому числі звертатись про стягнення простроченої заборгованості з погашення бюджетної позички у встановленому порядку, можливо лише щодо суб'єкта господарювання, який отримав бюджетну позичку, та у якого з договору (угоди) виникли обов'язки з виконання такого зобов'язання, у тому числі зобов'язання з повернення або відшкодування бюджетної позички.

Статтями 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні надаватись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів зазначає, що позивачем як податковим органом не доведено укладення позивачем договору, яким би було передбачено його обовязок з відшкодування заборгованості по поверненню бюджетної позички, а також не наведено жодної іншої підстави, яка відповідно до закону свідчила б про наявність такого обовязку у відповідача.

Позивачем не надано платіжних чи інших документів, які б підтвердили наявність боргових зобовязань відповідача за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом у 1995 році.

Надані позивачем копії подання Шосткинського УДКС України від 11.12.2014 року та акту між Шосткинською районною адміністрацією та Державним казначейством у Шосткинському районі про передачу заборгованості по бюджетній позичці, наданій на закупівлю сільськогосподарської продукції за держконтрактом на 1994-1995 роки, не містять жодних фактичних даних про отримання позики ПрАТ "Шосткинське ХПП" та носять лише обліковий, інформативний характер щодо наявності суми простроченої заборгованості за позичками/фінансовою допомогою перед державою.

Отже, вищевказані документи не є належним і допустимим доказом факту отримання Шосткинським ХПП фінансової допомоги та не свідчать про стан розрахунків відповідача з бюджетом.

Інших документів, які підтверджували надання (отримання) позички та порушення строків повернення позики, в результаті чого б виникла податкова заборгованість перед державним бюджетом, позивачем до матеріалів справи не надано.

Колегія суддів також відмічає, що Шосткинським УДКСУ Сумської області на запит Шосткинської ОДПІ було надано відповідь № 02-06-12/79 від 23.02.2015 р. (а.с.83), відповідно до якої вбчається відсутність таких документів як у Шосткинської ОДПІ, так і у органу Державної казначейської служби України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відутність підстав для стягнення коштів з ПАТ «Шосткинське ХПП» в рахунок погашення заборгованості з повернення бюджетної позички.

Крім того, колегія суддів відмічає, що Шосткинська ОДПІ у прохальній частині позову просить стягнути суму податкового боргу в розмірі 237967,86 грн. одночасно як з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ «Шосткинське ХПП», так і за рахунок готівки, належної відповідачеві, тобто, просить двічі стягнути з відповідача вищевказану суму.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. по справі № 818/212/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 15.09.2015 р.