Ухвала суду № 51947008, 09.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 р.Справа № 820/3498/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 820/3498/15

за позовом Харківського Національного університету внутрішніх справ

до ОСОБА_2

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Харківський національний університет внутрішніх справ (далі за текстом ХНУВС, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом ОСОБА_2, відповідач), в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 31255201105066 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 52167,93 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 31255201105066 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 52167,93 грн..

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 52 Закону України «Про освіту», ст. 18 Закону України «Про міліцію», Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 313, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_2 зазначає, що позивачем не доведено користування відповідачем комунальними послугами, послугами з речового забезпечення і харчування під час навчання в ХНУВС, а саме не підтверджено розрахунок фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в університеті, складові таких витрат, пов'язаність надання комунальних послуг із проживанням курсанта у гуртожитку, їх споживання, чи є вони самостійною складовою витрат на утримання курсанта. Окрім того, порядок розрахунку витрат станом на час укладення договору, у період з моменту виникнення спірних правовідносин до часу подання адміністративного позову не розроблений, тому неможливо підтвердити обсяг та вартість наданих послуг, а відповідно і витрат, пов'язаних з утримання відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 05.08.2009 року № 323 о/с ОСОБА_2 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і зарахований курсантом 1-го курсу ХНУВС з 15.08.2009 року з присвоєнням звання «рядовий міліції».

30.08.2009 року на підставі вимог Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14.05.2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України» між відповідачем, ХНУВС та Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2.3.6. Договору передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Відповідно до п. 3.2 Договору, підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Наказом ХНУВС від 15.06.2013 року № 136 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_2 відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області для подальшого проходження служби.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 24.02.2015 року № 77 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_2 - оперуповноваженого ВБЗПТЛ ХМУ ГУ (м. Харків) з 24.02.2015 року, звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» в запас Збройних Сил за п. 64 «ж» (за власним бажанням).

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не були сплачені витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі за період з 05.08.2009 року по 15.07.2013 року в загальному розмірі 52167,93 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом про відшкодування вказаних витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки відповідач, до встановленого трирічного терміну перебування на службі в порушення укладеного між сторонами договору, звільнився за власним бажанням, то повинен відшкодувати позивачу суму витрат, яка пов`язана з утриманням ОСОБА_2 у навчальному закладі, та підтверджена наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Підстави та порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України регламентується Законом України «Про міліцію» та Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 313.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Відповідно до положень ч. 7 цієї статті, яка кореспондується з п. 1 Порядку № 313, курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 2 Порядку №313 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Згідно з п. 3, 4 вказаного Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою. Типову форму договору затверджує МВС за погодженням з МОН.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 14 травня 2007 року №150, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений спільним Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок №419).

Згідно п.п. 2.1.1. Порядку № 419 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до п.п. 2.1.2 вказаного Порядку витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

Згідно із п.п. 2.1.3, 2.1.3.1 Порядку № 419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.

Відповідно до п.п. 2.1.6 вказаного Порядку до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.

Згідно з розрахунками сум витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 у вищому навчальному закладі за період з 05.08.2009 року по 15.07.2013 року становить: грошове забезпечення 20148,61 грн., продовольче забезпечення 17505,72 грн., речове забезпечення 3032,64 грн., комунальні послуги 11480,96 грн.

Так, з письмових пояснень представника Харківського національного університету внутрішніх справ вбачається, що грошове забезпечення за період 15 серпня 2009 року по 30 листопада 2009 року ОСОБА_2 отримував в касі Харківського національного університету внутрішніх справ. Підтвердженням цих виплат касові відомості ХНУВС, надати які у позивача немає можливості у зв'язку зі знищенням по спливу строків збереження.

За період з 01 грудня 2009 року по 31 жовтня 2010 року перерахування грошове забезпечення курсантів (в т.ч. і ОСОБА_2В.) здійснювалось згідно реєстрів (відомостей) ХНУВС на транзитний рахунок 29243825523101 Харківського ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»; за період з 01 листопада 2010 року по 15 червня 2013 року на рахунок № 29246257 в ПАТ «Східно-український банк «ГРАНТ», з яких зарахування на поточні карткові рахунки держателів здійснювалось за персональними даними власника рахунку.

Щодо продовольчого забезпечення курсанта ОСОБА_2 представником позивача пояснено, що постановлення курсантів на продовольче забезпечення здійснюється автоматично з моменту прийняття на службу чи зарахування курсантів у вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ України в тому числі і до ХНУВС, а також відповідачем надано до суду розгорнуту довідку-розрахунок, складену начальником продовольчої служби, щодо харчування ОСОБА_4 з відображенням кількості діб перебування на харчуванні та фактичної його вартості, що розраховується на підставі відповідних норм харчування.

Щодо забезпечення відповідача під час проходження служби речовим майном, позивачем надано до суду довідку про відшкодування витрат по відділенню речового забезпечення ОСОБА_5 за період навчання, яка складена начальником відділу речового забезпечення ХНУВС, копію атестата № 563 на предмети речового майна виданого ОСОБА_4, копію відомості № 72 на видачу форменного одягу особовому складу 1-го курсу ННІ ПМСІТ, копію відомості №65 на видачу форменного одягу особовому складу 1-го курсу ННІ ПМСІТ, копію відомості № 2133 на видачу форменного одягу особовому складу 4-го курсу ННІ ПМСІТ за підписами начальника відділу речового забезпечення ХНУВС, керівництва навчально-наукового інституту та керівництва ХНУВС за економічним напрямом.

На підтвердження користуванням курсантом ОСОБА_4 житлово-комунальними послугами, споживання енергоносіїв за період навчання з 15.08.2009 по 15.06.2013 (проживання у гуртожитку тощо) позивачем надано довідку щодо користування житлово-комунальними послугами ОСОБА_5 за період навчання, яку складено начальником комунально-експлуатаційного відділення ХНУВС, розрахунок комунальних послуг за навчальний рік.

Також на підтвердження витрат на утримання, позивачем надано копії наказів про переведення з курсу на курс ОСОБА_4, а також зазначено, що відповідно п 2.2. Порядку розрахунку витрат після закінчення навчального року у наказі начальника ВНЗ про переведення курсантів на наступний курс навчання проти прізвища кожного курсанта проставляється загальна сума його утримання за цей рік відповідно до розрахунків, визначених пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах. Щорічні витяги з цих наказів долучаються до особової справи випускника ВНЗ. З витягом з даного наказу відповідач ОСОБА_5 ознайомлювався під час переведення з курсу на курс та був згоден.

Щодо особової справи випускника ХНУВС позивачем в письмових поясненнях позивача зазначено, що згідно з наказом ХНУВС від 15.06.2013 року № 136 о/с відповідача відрахували зі складу курсантів та відкомандирували до ГУМВС України в Харківській області для подальшого проходження служби з 15.06.2013 року. Особову справу ОСОБА_5 було направлено супровідним листом від 15.06.2013 року № 2/536 дек до вищевказаного ГУМВС. Таким чином ХНУВС не може надати матеріали особової справи у зв'язку з їх відсутністю.

Позивачем також зазначено, що оскільки Харківський національний університет внутрішніх справ згідно з Довідкою ЄДРПОУ № 9554 від 19 листопада 2012 року має організаційно-правову форму - державна організація (установа, заклад), форма власності - державна власність, згідно довідки ГУДКСУ України в Харківській області №09-34/10667923 від 23.01.2013 року, №092-24/109-789 від 26.01.2015 року Харківський національний університет внутрішніх справ є бюджетною установою та фінансується з Державного бюджету України, таким чином фінансування навчання ОСОБА_4 за період з 15.08.2009 по 15.06.2013 здійснювалось за рахунок Державного бюджету України.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи довідки та розрахунки витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 в ХНУВС підтверджують понесення позивачем витрат, розмір яких визначався з урахуванням вимог п. 4 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 313, а саме відповідно до норм утримання вищого навчального закладу.

Таким чином, розмір документально підтверджених витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у ХНУВС становить 52167,93 грн.

Доказів виконання обов'язку щодо відшкодування навчальному закладу витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, або доказів відсутності такого обов'язку відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідач порушив умови договору передбаченого пунктом 2.3.5 (відпрацювати в органів внутрішніх справ не менше трьох років), а тому зобовязаний відшкодувати позивачу суму витрат, яка пов`язана з утриманням ОСОБА_2 у навчальному закладі, та підтверджена наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що розмір витрат не відповідає фактичному розміру наданих та отриманих ОСОБА_2 послуг, оскільки кожен рік навчання, при переведенні на наступний курс ОСОБА_2, у встановленому законом порядку був ознайомлений з наказами про переведення курсантів на наступний курс, в яких поіменно зазначались витрати на утримання кожного з курсантів.

Доказів оскарження вказаних у наказах сум витрат, відповідачем до суду не надано.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, що на час виникнення спірних правовідносин та укладання договору звільнення зі служби протягом трьох років за власним бажанням не було підставою для відшкодування витрат, повязаних з його утриманням в ХНУВС, з огляду на наступне.

Пунктом 2.3.5 договору від 30.08.2009 року визначено, що ОСОБА_2 зобовязується після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, притупити до виконання службових обовязків за посадою, на яку призначений замовником, і відпрацювати не менше трьох років.

Згідно з п. 3.2 цього договору підставою відшкодування витрат, повязаних з утриманням ОСОБА_2 в ХНУВС є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення підготовки.

Аналіз положень наведених пунктів договору вказує, що у разі звільнення ОСОБА_2, протягом трьох років після закінчення навчання, за цього ініціативою, на нього покладається обовязок відшкодувати витрати на його утримання в ХНУВС.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що звільнення за власним бажанням, відповідно до чинного законодавства та у застосуванні до спірних правовідносин, є звільненням за ініціативою працівника, тобто формою вираження відмови ОСОБА_2 від подальшого проходження служби.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 суми витрат на його утримання у вищому навчальному закладі МВС у розмірі 52167,93 грн. на користь Харківського національного університету внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 820/3498/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_6Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8 Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.