Ухвала суду № 51946943, 07.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2015 р.Справа № 818/1902/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 818/1902/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАКС" (далі за текстом ТОВ «БАКС», позивач) звернувся до суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі за текстом - Шосткинська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.2015 № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 818 385, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 654 708, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 163 677, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 04.02.2015 № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 818 385, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 654 708, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 163 677, 00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Шосткинська ОДПІ зазначає, що ТОВ «Бакс» неправомірно включено до податкового кредиту серпня-вересня 2014 року суму податку на додану вартість у розмірі 654,708грн., в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ф-Самме" та ПП "Хімінвест", оскільки з паспортів якості не вбачається інформація про виробника позивачем товару, у звязку з чим операції не мали реального товарного характеру.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 06.01.2015р. по 15.01.2015р. службовими особами відповідача проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю БАКС з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП Хімінвест та ТОВ Ф-Самме за період з 01.08.2014р. по 30.09.2014р., за результатами якої складений акт від 19.01.2015р. № 21/18-17-22-0005/23054636 Про результати документальної позапланової перевірки (а.с. 9-27).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення ТОВ БАКС пп. 44.1 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України та п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.п. 2.5, п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 654 708, 00 грн., у т.ч. за серпень 2014 року на суму 188000, 00 грн., за вересень 2014 року - на суму 466708, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 19.01.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2015р. № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 818 385, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 654 708, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 163 677, 00 грн. (а.с. 28).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ БАКС правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаного товару від ТОВ "Ф-Самме" та ПП "Хімінвест", що фактично поставлялися за господарськими операціями, які мали реальний характер та первинними документами бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, ТОВ «БАКС», укладено з ТОВ "Ф-Самме" договори поставки від 11.09.2014р. № 21 (а.с. 50) та від 23.09.2014р. № 30 (а.с. 51), відповідно до яких продавець (ТОВ "Ф-Самме") зобовязується поставити покупцю (ТОВ БАКС) товар - моноетиленгліколь вищого сорту.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивач надав податкові накладні від 26.09.2014р. № 2601, від 25.09.2014р. № 2501, від 24.09.2014р. № 2401 (а.с. 59, 65, 71), видаткові накладні від 26.09.2014р. № 2601, від 25.09.2014р. № 2501, від 24.09.2014р. № 2401 (а.с. 57, 63, 69).

Транспортування товару здійснювалось транспортом позивача, про що свідчать товарно-транспортні накладні від 26.09.2014р. № 2601, від 25.09.2015р. № 2501, від 24.09.2015р. № 2401 (а.с. 58, 64, 70) подорожні листи вантажного автомобіля від 26.09.2014р. № 600058, від 25.09.2014р. № 600088, від 24.09.2014р. №60087 (а.с. 56, 62, 68) та посвідчення про відрядження водіїв № 98, № 103, № 94 (а.с. 55, 61, 67).

Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 52-54).

Якість придбаного у ТОВ "Ф-Самме" моноетиленгліколю підтверджується паспортами № 14099, № 14098, № 14097 (а.с. 60, 66, 72).

01.08.2014р. між позивачем та ПП "Хімінвест" укладено договір № 0108 (а.с. 74-76), згідно якого ТОВ БАКС придбавало у ПП "Хімінвест" хімічну та нафтохімічну продукцію.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним договором позивач надав податкові накладні від 16.09.2014р. № 105, № 104, від 29.08.2014р. № 202, № 201 (а.с. 88, 104, 110, 117), видаткові накладні від 16.09.2014р. № 105, № 104 від 29.08.2014р. № 202, № 201 (а.с. 85, 93, 107, 114).

Транспортування товару здійснювалось транспортом позивача, про що свідчать товарно-транспортні накладні від 16.09.2014 р. № 105, № 104, № 104/1 від 29.08.2014р. № 202, № 201 (а.с. 86, 94, 95, 108, 115), подорожні листи вантажного автомобіля від 16.09.2014р. № 600066, від 16.09.2014р. № 600065, від 15.09.2014р. № 60062, від 29.08.2014р. № 600057, № 29.08.2014р. № 600056 (а.с. 84, 90, 92, 106, 113) та посвідчення про відрядження водіїв № 86, № 90, № 85, № 75, № 74 (а.с. 83, 89, 91, 105, 112).

Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 80-81).

Якість придбаного у ПП "Хімінвест" товару підтверджується паспортами якості (а.с. 87, 96-103, 109, 116).

В подальшому товар, придбаний у ТОВ "Ф-Самме" та ПП "Хімінвест" був оприбуткований позивачем (а.с. 178-179) та використаний ним у власній господарській діяльності, а саме реалізований контрагентам-покупцям, що підтверджується договорами, видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару та банківськими виписками (а.с. 119-169).

Колегією суддів встановлено, що на час видачі податкових накладних контрагенти позивача ТОВ "Ф-Самме" та ПП "Хімінвест" були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання спірних договорів, докази що спростовують ці обставини відповідачем не надано.

Також відповідачем не надано до суду доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару.

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів поставки та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства повязують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене та надані позивачем до матеріалів справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивач повністю виконав свої зобовязання за спірними договорами поставки та на підставі зазначених вище первинних бухгалтерських документів та документів податкового обліку правомірно відніс суми податку на додану вартість, сплачені підприємствам постачальникам, до складу податкового кредиту.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача через неможливість визначити виробника придбаних товарно-матеріальних цінностей в наданих на перевірку паспортах якості товару, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Отже, дані податкового обліку платника податків мають бути підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Позивачем було надано до перевірки та до суду первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та право на формування податкового кредиту перевіреного періоду, а саме: податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного, посвідчення про відрядження водіїв, банківські виписки.

Надані позивачем паспорти підтверджують якість придбаного товару, а відсутність відомостей в паспортах про виробника продукції не можуть свідчити про нереальність господарської операції або неправомірне формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що документи, що підтверджують якість товару не є тими первинним документами, які підтверджують право на податковий кредит. Вказані документи також не відображають зміст господарських операцій з поставки товару, а лише є додатковими доказами підтвердження обставин придбання товару та реального виконання господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутність інформації про виробника товару в паспортах якості, за наявності первинних бухгалтерських документів, які підтверджують фактичне придбання товару, не може бути обґрунтованою підставою для висновку про заниження платником податків грошових зобов'язань.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Отже, керуючись приписами наведених норм процесуального закону, оцінивши надані позивачем до матеріалів справи докази, а також враховуючи, що в наданих позивачем до суду документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, колегія суддів зазначає, що підприємством ТОВ "БАКС" доведено правомірність формування податкового кредиту перевіреного періоду в результаті фінансово-господарських відносин з контрагентами ПП Хімінвест та ТОВ Ф-Самме.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2015р. по справі № 818/1902/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.