Постанова № 51946160, 30.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2015 р.Справа № 916/1854/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Журавльова О.О.

ОСОБА_1

(склад колегії суддів змінено відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 22.09.2015р. №577 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.09.2015р.)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 30.09.2015р.:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

на рішення господарського суду Одеської області

від 17 червня 2015 року

по справі №916/1854/15

за позовом: Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до відповідача: Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Південний

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного підприємства Санаторій Гурзуфський

про стягнення 583616,25 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 30.09.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2015р. по справі №916/1854/15 (суддя Желєзна С.П.) відмовлено в задоволенні позову Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Південний за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного підприємства Санаторій Гурзуфський про стягнення 583616,25 грн. з посиланням на те, що вимога позивача з приводу виплати коштів за банківською гарантією не відповідає умовам виданої АТ АБ „Південний гарантії як щодо змісту основного зобовязання, яке забезпечувалось у вказаний спосіб, так і щодо відсутності доказів протиправної поведінки принципала, тому, місцевий господарський суд відповідно до ст. 565 ЦК України доходить висновку про правомірність дій АТ АБ „Південний щодо відмови від виплати позивачу коштів згідно із банківською гарантією № 0-19-43795 від 12.12.2013р., отже, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішення господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся позивач - Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2015р. по справі №916/1854/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Представники Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Південний та Державного підприємства Санаторій Гурзуфський в судове засідання 30.09.2015р. не зявились, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.07.2015р., розписки Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2015р. та відповідно до повідомлення про час розгляду справи, розміщеного на офіційному сайті Одеського апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2013р. між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (замовник) та ДП „Санаторій „Гурзуфський (виконавець) укладено договір про закупівлю за державні кошти № 358/07/13, у відповідності до умов якого, визначених цим договором, виконавець зобовязався надати протягом строку дії цього договору послуги із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам і членам їх сімей (далі по тексту послуги) на підставі санаторно-курортних путівок (далі путівка) у кількості, за видами та ціною, що зазначені у додатку № 1 до цього договору та за профілями лікування, зазначеними у додатку 2 до цього договору, а замовник зобовязався прийняти та оплатити такі послуги. Обсяг закупівлі послуг може бути зменшений залежно від реального фінансування видатків, шляхом внесення змін до цього договору. Застрахованою особою відповідно до цього договору є найманий працівник та інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, які в установленому законодавством порядку отримали путівку виконавця. Строк надання послуг: протягом терміну дії договору, а саме до 31.12.2014р.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. ціна цього договору становить з ПДВ 11672325,00 грн., що еквівалентна 1308 путівкам. Ціна цього договору може бути зменшена у випадку, передбаченому п. 1.2 цього договору, в односторонньому порядку, шляхом надсилання виконавцю письмового повідомлення або за взаємною згодою сторін. Після отримання документів, зазначених у п. 6.3.3 даного договору, замовник оплачує вартість послуг виконавця у безготівковій формі в такому порядку: авансовий платіж в розмірі 30 відсотків від вартості послуг за квартал замовник здійснює до 20 числа першого місяця відповідного кварталу; остаточний розрахунок за квартал здійснюється до 10 числа другого місяця кварталу, наступного за звітним, з урахуванням вимог п. 6.2.10 цього договору. Замовник має право до проведення остаточного розрахунку здійснювати проміжні платежі; замовник має право затримати оплату вартості послуг за цим договором у звязку з нестачею коштів на його рахунку.

Як свідчать матеріали справи, а саме платіжні доручення № 211 від 15.01.2014р. та № 414 від 21.01.2014р., на виконання умов договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. позивачем було перераховано на користь ДП „Санаторій „Гурзуфський грошові кошти в загальній сумі 2065144,20 грн. в якості плати за надання передбачених умовами даного договору послуг. В свою чергу, на виконання прийнятих на себе зобовязань, ДП „Санаторій „Гурзуфський було видано позивачу путівки на санаторно-курортне оздоровлення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи накладних, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було повернуто ДП „Санаторій „Гурзуфський отримані від робочих органів Фонду невикористані путівки.

Виходячи з положень п.п. 4.3, 4.4 договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. отримані путівки в окремих випадках (зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків на санаторно-курортне лікування; відсутності коштів на оплату послуг; відмови страхувальників, зареєстрованих осіб, або лікувально-профілактичних закладів від путівок; порушення виконавцем строку відправлення путівок; дій, що виникли з вини виконавця, результатом яких стала неможливість надання Послуг) можуть бути повернуті виконавцю. У разі повернення замовником путівок (п. 4.3), а також запізнення та (або) дострокового вибуття застрахованих осіб та (або) членів їх сімей (пункт 6.3.14) оплата вартості ненаданих виконавцем послуг замовником не проводиться, а перераховані за такі послуги кошти повертаються замовнику. Повернення зазначених коштів виконавець здійснює не пізніше 10 календарних днів від дати отримання від замовника невикористаних путівок та (або) подання замовнику даних в порядку, передбаченому п. 6.3.14 цього договору.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.01.2015р. по справі № 911/5413/14 позов Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ДП „Санаторій Гурзуфський було задоволено, присуджено до стягнення із останнього на користь позивача грошові кошти в сумі 2065144,20 грн. та штраф в сумі 413028,84 грн. В основу рішення покладений факт порушення з боку ДП „Санаторій Гурзуфський положень п. 4.4 договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. щодо неповернення у використаний строк вартості послуг із санаторно-курортного оздоровлення, путівки щодо надання яких були повернуті позивачем.

При цьому, п.п. 11.1, 11.2 договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. передбачено, що одночасно із підписанням цього договору виконавець надає замовнику забезпечення виконання договору в розмірі 5% його загальної ціни у формі банківської гарантії. Замовник має право на отримання забезпечення виконання договору в разі повного або часткового невиконання виконавцем своїх обовязків за цим договором.

Як свідчать матеріали справи, з метою забезпечення виконання зобовязань ДП „Санаторій „Гурзуфський щодо надання послуг лікувальних закладів (послуг санаторно-курортних закладів із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованих осіб і членів їх сімей), що надаватимуться у 2014 році, АТ АБ „Південний було видано банківську гарантію № 0-19-43795, за умовами якої АТ АБ „Південний прийняло на себе зобовязання виплатити на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Бенефіціар) грошові кошти в сумі 583616,25 грн. у випадку порушення з боку ДП „Санаторій „Гурзуфський (Принципал) своїх зобовязань щодо надання послуг та отримання з цього приводу відповідної письмової вимоги Бенефіціара. Термін дії гарантії по 24.01.2015р. Письмова вимога Бенефіціара повинна бути предявлена в АТ АБ „Південний через банк Бенефіціара, що підтвердить дійсність підписів на вимозі і повноваження осіб, що підписали вимогу.

З метою отримання задоволення власних вимог, що забезпечені гарантією відповідача, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся до відповідача через свій обслуговуючий банк із вимогою, викладеною у листі від 05.11.2014р. за №8-39-2911, про виплату коштів згідно із банківською гарантією № 0-19-43795 від 12.12.2013р. Листом від 0-19-42706 від 02.12.2014р. АТ АБ „Південний відмовило позивачу у виплаті коштів за спірною гарантією, оскільки вимога позивача не містила належним чином оформленого твердження про суть допущеного Принципалом порушення прийнятих на себе зобовязань.

В подальшому, листом від 05.01.2015р. за № 8-39-4 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повторно звернувся до відповідача через свій обслуговуючий банк із вимогою про виплату коштів згідно із банківською гарантією № 0-19-43795 від 12.12.2013р., із наведенням змісту допущеного ДП „Санаторій „Гурзуфський порушення прийнятих на себе зобовязань. В свою чергу, листом від 22.01.2015р. за вих. № 19-4152 відповідач повторно відмовив Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у виплаті коштів за вказаною гарантією, наголошуючи на тому, що банківська гарантія забезпечувала виконання зобовязань ДП „Санаторій „Гурзуфський щодо надання послуг із санаторно-курортного оздоровлення, які в даному випадку не є порушеними, а не зобовязань щодо повернення грошових коштів у випадку невикористання путівок за ініціативою Фонду.

Вищезазначені обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду Одеського області із даним позовом з метою стягнення із АТ „Південний грошових коштів за умовами банківської гарантії № 0-19-43795 від 12.12.2013р. в сумі 583616,25 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

За положеннями ст.ст. 560, 561 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Приписами ст. 563 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Проаналізувавши вищезазначені приписи законодавства, вбачається, що гарантія як вид забезпечення виконання зобовязання застосовується за наявності низки умов, необхідних для цього, а саме: 1) наявності факт порушення зобовязання боржником; 2) поширення гарантії на зобовязання, щодо якого боржником було допущене відповідне порушення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Матеріали справи свідчать, що в даному випадку підставою виникнення основного зобовязання ДП „Санаторій „Гурзуфський, що забезпечене гарантією, є договір про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. Із вказаного договору випливає, що основним обовязком є надання послуг із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам і членам їх сімей. Саме вказаний обовязок ДП „Санаторій „Гурзуфський був забезпечений банківською гарантією АТ АБ „Південний № 0-19-43795 від 12.12.2013р. Виконання будь-яких інших зобовязань, що випливають із цього договору даною банківською гарантією не забезпечувалось.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

При цьому, відповідно до п. 4.4 договору про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р. передбачені наступні випадки повернення позивачем невикористаних путівок: зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків на санаторно-курортне лікування; відсутність коштів на оплату послуг; відмова страхувальників, зареєстрованих осіб, або лікувально-профілактичних закладів від путівок; порушення виконавцем строку відправлення путівок; дій, що виникли з вини виконавця, результатом яких стала неможливість надання послуг.

Колегія суддів, дослідивши обставини справи, погоджується з твердженням суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту порушення з боку ДП „Санаторій „Гурзуфський власних зобовязань за договором про закупівлю за державні кошти № 358/07/13 від 14.12.2013р., які забезпечені банківською гарантією відповідача, оскільки повернення позивачем отриманих путівок не було наслідком невиконання з боку ДП „Санаторій „Гурзуфський свого обовязку щодо надання послуг та будь-якої іншої протиправної поведінки. В той же час, єдиний обовязок, який був порушений третьою особою та факт чого був встановлений рішенням господарського суду Київської області від 13.01.2015р. по справі № 911/5413/14, є обовязок повернення суми отриманих грошових коштів за невикористані путівки, повернуті Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з причин, незалежних від поведінки ДП „Санаторій „Гурзуфський, який, банківською гарантією забезпечений не був.

В силу положень ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Таким чином, приймаючи до уваги, що вимога позивача з приводу виплати коштів за банківською гарантією не відповідає умовам виданої АТ АБ „Південний гарантії як щодо змісту основного зобовязання, яке забезпечувалось у вказаний спосіб, так і щодо відсутності доказів протиправної поведінки принципала, колегія суддів погоджується з господарським місцевим судом про правомірність дій АТ АБ „Південний щодо відмови від виплати позивачу коштів згідно із банківською гарантією № 0-19-43795 від 12.12.2013р.

Отже, апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2015р. по справі №916/1854/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2015р. по справі №916/1854/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 05.10.2015р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Журавльов О.О.

Суддя Ліпчанська Н.В.