Рішення № 51944211, 28.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/1859/14-ц Провадження № 22-ц/772/1911/2015Головуючий в суді першої інстанції Робак С. О.Категорія 27 Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого Якименко М.М.

Суддів: Іващука В.А., Стеблюк Л.П.

при секретарі Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.05.2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачами 18.08.2008 року було укладено трьохсторонній кредитний договір Автопакет №266/П/14/2008-840, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 отримав на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності кредит, цільове призначення якого - на придбання автомобіля в розмірі 17263,63 доларів США із розрахунку 13,5 % річних строком до 16.08.2008 року.

За умовами даного договору відповідач ОСОБА_3 поручилася відповідати перед банком за неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, зокрема: повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами, сплатити інші платежі, передбачені договором та сплатити можливі штрафні санкції ( штраф,пеня).

Так, 26.07.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень №1 до договору від 18.08.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати в повному обсязі грошових зобов'язань за цим договором, з врахуванням всіх змін та доповнень до нього відповідно до встановленого графіку платежів. Кінцевий термін повернення кредиту по даному договору - 16.06.2016 року.

Також 26.07.2013 року між Банком та ОСОБА_3 в забезпечення кредитних зобов'язань ОСОБА_2 , як по основному, так і по додатковому кредитному договору, було укладено договір поруки.

Відповідачем ОСОБА_2 були порушені умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 18.04.2014 у нього виникла заборгованість в розмірі 27642,70 доларів США, у тому числі - непогашений кредит - 15864,74 доларів США, несплачені відсотки 7469,63 доларів США , пеня - 224,64 доларів США, реструкторизована пеня - 2357,33 доларів США, штраф 1726,36 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.04.2014 року становить 310354,93 гривень.

В зв'язку з тим, що відповідачі уникають зустрічей з Банком і не здійснюють будь-яких дій для погашення існуючої кредитної заборгованості, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач просить суд стягнути на його користь в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 23334,37 доларів США та 48371,26 гривень пені та штрафу.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.05.2015 року позов було задоволено частково. Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 23334.37 доларів США та 48371,26 гривень та 3103,55 гривень судових витрати. В задоволенні позову до поручителя відповідача ОСОБА_3 було відмолено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в позові до поручителя, просить його скасувати та ухвалити таке, яким стягнути борг з двох відповідачів в солідарному порядку, посилаючись в апеляційній скарзі на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з ухваленням нового, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.213 ЦПК України законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду не відповідає.

Так рішення суду в частині стягнення боргу з основного боржника ОСОБА_4 останнім не оскаржено, а тому колегією суддів в цій частині не перевіряється.

Як вбачається з матеріалів справи і зазначено судом у рішенні, відповідач ОСОБА_3 визнавала обставини, викладені позивачем у позовній заяві, зокрема, не заперечувала наявності кредитного боргу і його розміру, факту укладення нею відповідних договорів, на які посилається позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги. Однак позов не визнала лише з підстав її необізнаності про існуючу заборгованість, в зв'язку з тим, що Банк не повідомив її письмово про таке порушення, а тому у останнього немає правових підстав вимагати від неї виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відмовляючи в задоволенні позову до поручителя ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що Банк передчасно звернувся до суду з таким позовом, адже порушив умови договору про письмове попередження поручителя про неналежне виконання боржником ОСОБА_4 своїх зобов'язань. Суд вважав, що Банк має право на звернення до суду тільки після направлення письмової вимоги та невиконання поручителем після її отримання взятих на себе зобов'язань.

Але з таким висновком не може погодитись судова колегія з огляду на наступне.

Ч.3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів звертає увагу, що ані норми ЦПК України, ані положення Конституції України, як основного Закону Держави, не містять застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Не містить такого застереження як сам кредитний договір, так і договір поруки.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, хоча це має суттєве значення для вирішення спору.

Ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.

Як зазначено Пленумом ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 - пред'явлення вимоги до поручителя є як направлення /вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно до умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

З зазначеного випливає, що кредитор має право звернутися до поручителя як шляхом направлення/вручення вимоги, так і шляхом пред'явлення до нього позову, що в даному випадку має місце.

За умовами кредитного договору (основного і додаткового) та договорів поруки поручитель ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність з позичальником перед позивачем за невиконання ОСОБА_4 фінансових зобов'язань.

Виходячи з наведеного та норм ст.ст. 526, 553, 554 ЦК України, колегія суддів прийшла до висновку про наявність правових підстав для стягнення боргу з обох відповідачів в солідарному порядку в розмірі, який зазначений судом у рішенні і в цій частині, як вже було вище зазначено, не оскаржувалось.

У відповідності до ст.88 ЦПК України відповідачі повинні відшкодувати позивачу в солідарному порядку судовий збір в сумі 3103,55 гривень, який був сплачений ним при зверненні до суду з позовом.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані та є підставою для скасування рішення суду, як незаконного з ухваленням нового про стягнення боргу в солідарному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 553, 543, 554 ЦК України, ст.ст. 3, 88, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія cуддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації задовольнити.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.05.2015 року скасувати.

Ухвалити нове, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість в розмірі 23334,37 доларів США та 48371,26 гривень .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» 3103,55 гривень судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді :