Ухвала суду № 51944175, 02.10.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 148/1239/15-ц Провадження № 22-ц/772/2763/2015Головуючий в суді першої інстанції Робак С. О.Категорія 39Доповідач Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

02 жовтня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Войтка Ю.Б., Стеблюк Л.П.,

при секретарі Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановила:

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 серпня 2015 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Не погодившись із рішенням позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 і його представник - адвокат Дунаєв І.Б. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах, викладених у ній, і просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 надіслав суду письмову нотаріально посвідчену заяву про визнання апеляційної скарги і позову, проти задоволення вимог позивача не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляції та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилась спадщина, що складається із земельної ділянки площею 3,3939 га та майнового паю визначеного в розмірі 1767 грн.

Спадкоємцями першої черги за законом є позивач ОСОБА_2 та відповідачі - син ОСОБА_3, який прийняв спадщину у встановлений законом строк, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву, та чоловік ОСОБА_4, який на спадщину не претендує.

Позивач ОСОБА_2 в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не звернувся.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Частиною 3 статті 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 6 пункту 24 Постанови від 30.05.2008 року №3 "Про судову практику у справах про спадкування" вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вірно виходив із того, що позивач ОСОБА_2 не надав суду жодного доказу поважності причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Посилання позивача на те, що про заведення спадкової справи за заявою відповідача ОСОБА_3 йому стало відомо із листа Тульчинської державної нотаріальної контори і тому вважає, що строк подання заяви про прийняття спадщини для нього розпочався саме з цього часу, не може бути визнана судом як поважна причина для поновлення строку для прийняття спадщини.

Згідно з частиною 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 2 статті 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Верховний Суд України в Постанові від 26.09.2012 року №6-85цс12 висловив правову позицію, згідно з якою право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1. у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2. ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Не можуть бути підставою для скасування рішення й посилання позивача на те, що не міг подати заяву про прийняття спадщини у зв'язку із зайнятістю по роботі. Так, зазначена обставина не підтверджена належними й допустимими доказами, а встановлений законом шестимісячний строк є достатнім для того, щоб звернутися із відповідною заявою. З моменту відкриття спадщини - 2 січня 2008 року, минуло вже більше семи років.

Згідно з статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:/підпис/ Стадник І.М. Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Войтко Ю.Б. /підпис/ Стеблюк Л.П. Стадник І.М.