Рішення № 51941672, 28.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015Справа №910/15919/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

до Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Авенір-Інвест"

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Голиця В.В. за довіреністю № 346 від 17.08.2015

від відповідача: Гордієнко А.О. за довіреністю № 22/06-15/1 від 22.06.2015

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (позивач, Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" (відповідач) про:

- витребування з незаконного володіння відповідача одержаного ним на виконання нікчемного правочину наступного майна: квартири № 17-18, загальною площею 111,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7;

- визнання за позивачем права власності на квартиру № 17-18, загальною площею 111,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння Банку поза його волею внаслідок укладення нікчемного Договору купівлі - продажу від 20.03.2015 року не уповноваженою на те особою - Головою правління ПАТ "Банк "Київська Русь", повноваження якого станом на дату вчинення правочину були призупинені з огляду на вимоги п. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Оскільки нікчемний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, та є недійсним з моменту його вчинення (ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України), позивач вважає, що спірне нерухоме майно підлягає витребуванню у відповідача незалежно від добросовісності останнього. Крім того, конклюдентні дії відповідача як незаконного набувача належного Банку нерухомого майна свідчать про невизнання останнім права власності позивача на спірний об'єкт нерухомості, що є підставою для звернення позивача до суду також і з вимогою в порядку ст. 392 ЦК України про визнання права власності на відчужуване за нікчемним правочином спірне нерухоме майно.

23.06.2015 через відділ діловодства суду представник відповідача подав письмові пояснення, відповідно до яких просив повернути позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 порушено провадження у справі № 910/15919/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Авенір-Інвест", призначено розгляд справи на 13.07.2015 о 12:10 год.

07.07.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні, призначеному на 13.07.2015, через його відрядження до міста Одеси. На підтвердження зазначеного у клопотанні, відповідач надав суду електронний білет (посадочний документ Київ - Одеса - Київ).

07.07.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про відвід судді.

13.07.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.06.2015 № 116 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" та доказів надсилання копії позовної заяви відповідачу.

13.07.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів невизнання відповідачем права власності позивача на спірний об'єкт нерухомості, якими є відомості, викладені в скерованому відповідачем на адресу позивача листі від 15.06.2015 № 6-15/15-1.

В судове засідання, призначене на 13.07.2015, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 13.07.2015 не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 07.07.2015 через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання 13.07.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 25.06.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 13.07.2015 здійснювався розгляд заяви відповідача, поданої 07.07.2015 через відділ діловодства суду, про відвід судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

В судовому засіданні 13.07.2015 оголошено ухвалу про залишення без задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" про відвід судді Гумеги О.В.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 13.07.2015, подав клопотання, відповідно до якого просив суд витребувати у Державної реєстраційної служби України інформаційну довідку щодо приналежності на праві власності квартири, загальною площею 111,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 7. Клопотання залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду.

В судовому засіданні 13.07.2015 судом розглянуте клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, подане 07.07.2015 через відділ діловодства суду, у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні, призначеному на 13.07.2015, через його знаходження з 09.07.2015 по 20.07.2015 в місті Одеса. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилене як безпідставне, у зв'язку з чим справа розглядалась за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 13.07.2015 судом розглянуте клопотання позивача, подане 13.07.2015 в судовому засіданні, про витребування у Державної реєстраційної служби України інформаційної довідки щодо приналежності на праві власності квартири, загальною площею 111,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 7. Клопотання позивача судом задоволене, у Державної реєстраційної служби України витребувано інформаційну довідку щодо приналежності на праві власності квартири, загальною площею 111,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 7.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 13.07.2015, подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи необхідність витребування додаткових доказів, клопотання позивача про продовження строку вирішення спору та положення п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 03.08.2015 об 11:00 год.

22.07.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, а саме: на квартиру № 17-18, загальною площею 111,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 7, та зареєстрована за Публічним акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн". В якості додатків до заяви позивач надав копії рішень ФГВФО № 61 від 19.03.2015, № 116 від 16.06.2015, № 138 від 17.07.2015; копію договору купівлі-продажу квартири № 17-18, загальною площею 111,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 7 від 20.03.2015; копію листа відповідача № 6-15/15-1 від 15.06.2015.

29.07.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

03.08.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" № б/н від 03.08.2015 у справі № 910/15919/15 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" добросовісним набувачем об'єкта нерухомого майна (житлової нерухомості - п'ятикімнатної квартири, загальною площею 111,2 кв.м, житлова площа - 69,7 кв.м), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7, квартира 17-18.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви № б/н від 03.08.2015 у справі № 910/15919/15 господарський суд дійшов висновку про її повернення без розгляду, оскільки остання фактично подана після початку розгляду господарським судом справи № 910/15919/15 по суті в судовому засіданні 13.07.2015, про що зазначено в протоколі судового засідання від 13.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015 зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" № б/н від 03.08.2015 у справі № 910/15919/15 та додані до неї документи повернуті без розгляду Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" на підставі ст. 60, п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

03.08.2015 через відділ діловодства суду від Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшло повідомлення № 19.5-32/67 від 28.07.2015 про направлення ухвали Господарського суду міста Києва від 13.07.2015 у справі № 910/15919/15 за належністю.

03.08.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Клопотання судом задоволене.

В судове засідання, призначене на 03.08.2015, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник третьої особи в судове засідання 03.08.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 25.06.2015 та від 13.07.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 03.08.2015, представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження приналежності відповідачу на праві власності спірного майна, а саме оригіналу витягу з Державного реєстру речових прав щодо об'єкта нерухомого майна: м. Київ, вул. Хорива, буд. 7, кв. 2. Позивач також надав суду копію Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 138 від 17.07.2015 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку". Клопотання судом задоволене та передане відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 03.08.2015, подав заперечення проти позову, відповідно до яких просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову. Так, відповідач зазначив, що необхідною умовою для захисту порушеного права в порядку статті 392 ЦК України є наявність права власності на момент звернення з позовом. Наразі, позивач на момент звернення до суду й на час розгляду даної справи не є власником спірного нерухомого майна, оскільки власником цього майна є відповідач, що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою № 38924080 від 11.06.2005 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна (номер запису про право власності 9111194.). Таким чином, на думку відповідача, вимога позивача про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна за Банком, який не є власником такого майна, не є належним способом захисту порушеного права. Відповідач також зазначив, що він являється добросовісним набувачем спірного нерухомого майна за Договором купівлі продажу від 20.03.2015, укладенню якого передував Попередній договір купівлі-продажу № 5 від 19.03.2015, при цьому жодні докази, які б спростовували цей факт (добросовісності відповідача як набувача спірного нерухомого майна), - відсутні. Заперечення відповідача проти позову залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 03.08.2015, подав клопотання, яким просив визнати явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Авенір-Інвест" в судове засідання обов'язковою та відкласти розгляд справи з метою подання додаткових доказів, а саме документів, що підтверджують повноваження Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Авенір-Інвест" на здійснення представництва від імені, в інтересах та за рахунок відповідача. Клопотання залучене до матеріалів справи та передане відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 03.08.2015, подав клопотання про витребування доказів у позивача, відповідно до якого просив суд витребувати у позивача інформацію про залишок коштів на рахунку № 2650166138001 у ПАТ "Банк "Київська Русь", що належить відповідачу; інформацію про рух коштів за зазначеним рахунком за період з 19.03.2015 по даний час; інформацію про хід виконання платіжних доручень відповідача від 20.03.2015 з призначенням платежу - оплата за Договором купівлі-продажу від 20.03.2015. Клопотання залучене до матеріалів справи та передане відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2015 підтримав заяву про забезпечення позову, подану 22.07.2015 через відділ діловодства суду, та просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, а саме: на квартиру № 17-18, загальною площею 111,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 7, та зареєстроване за Публічним акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн".

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обгрунтована тим, що існує велика ймовірність утруднення виконання або взагалі невиконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15919/15 в разі невжиття таких заходів, оскільки, як вбачається з листа від 15.06.2015 № 6-15/15-1, який відповідачем надіслано на адресу позивача, відповідач наголошує на тому, що ним виконано обов'язки щодо оплати вартості придбаного майна, у зв'язку з чим відповідач просив не перешкоджати йому, як законному власнику нерухомого майна, володіти й користуватися належною йому власністю.

В судовому засіданні, призначеному на 03.08.2015, здійснювався розгляд вищенаведеної заяви позивача про забезпечення позову.

Представник відповідача проти задоволення заяви позивача про забезпечення позову заперечував та зазначив, що вона є безпідставною та необгрунтованою.

Судом встановлено відсутність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим суд відмовив в її задоволенні.

В судовому засіданні 03.08.2015 судом розглянуте та задоволене клопотання відповідача, подане 03.08.2015 в судовому засіданні, про витребування у позивача інформації про залишок коштів на рахунку № 2650166138001 у ПАТ "Банк "Київська Русь", що належить відповідачу; інформації про рух коштів за зазначеним рахунком за період з 19.03.2015 по даний час; інформації про хід виконання платіжних доручень відповідача від 20.03.2015 з призначенням платежу - оплата за Договором купівлі-продажу від 20.03.2015.

В судовому засіданні, призначеному на 03.08.2015, судом розглянуте та задоволене клопотання відповідача, подане 03.08.2015 в судовому засіданні, яким відповідач просив визнати явку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Авенір-Інвест" в судове засідання обов'язковою та відкласти розгляд справи з метою подання додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладено на 31.08.2015 о 14:30 год.

31.08.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вважає, що ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, оскільки не знав і не міг знати станом на момент укладення Договору купівлі-продажу від 20.03.2015 про будь-які обмеження повноважень посадових осіб Банку (офіційне оприлюднення інформації про введення тимчасової інформації у ПАТ "Банк "Київська Русь" було опубліковано у газеті "Голос України" № 54 (6058) від 26.03.2015). Відповідач також зазначив, що укладенню наведеного договору купівлі-продажу передував Попередній договір купівлі-продажу № 5 від 19.03.2015, при укладенні якого з поточного рахунку ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" у Банку на користь продавця (позивача) було сплачено гарантійний платіж у сумі 28457,34 грн.

31.08.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують заперечення проти позову, а саме: копії Попереднього договору купівлі-продажу № 5 від 19.03.2015; копії Договору купівлі-продажу № 5 від 20.03.2015; копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 20.03.2015 07:03:47); копії Договору № 2 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 26.04.2013; копії виписки по особовому рахунку № 2650166138001 за 19.03.2015; копії платіжного доручення № 5 від 19.03.2015 на суму 28457,34 грн.; копії довідки ПАТ "Банк "Київська Русь" від 26.05.2015 № 4262/18 про залишок коштів на рахунку № 2650166138001; копії витягу з газети "Голос України" № 54 (6058) від 26.03.2015.

В судове засідання, призначене на 31.08.2015, представник відповідача з'явився.

Представник позивача в судове засідання 31.08.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 03.08.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання 31.08.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 25.06.2015, від 13.07.2015 та від 03.08.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 31.08.2015, представник відповідача надав усні заперечення проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та з підстав, викладених у письмових поясненнях, поданих 31.08.2015 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні, призначеному на 31.08.2015, судом перевірено виконання сторонами та третьою особою вимог ухвали суду від 03.08.2015 та встановлено, що позивач та третя особа вимоги зазначеної ухвали не виконали.

Враховуючи нез'явлення представника позивача в судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 03.08.2015, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 31.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2015 відкладено розгляд справи на 04.09.2015 о 10:10 год.

04.09.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи, а саме: копією заяви про включення до реєстру вимог кредиторів від ПАТ "ЗНКІФ "Сатурн" від 21.08.2015 та випискою по рахунку № 2650166138001 за період 16.03.2015 по 13.08.2015, залишок на якому становить 82471604,36 грн.

Судове засідання, призначене на 04.09.2015, не відбулося, у зв'язку з тим, що суддя Гумега О.В. перебувала на лікарняному.

Після виходу судді Гумеги О.В. з лікарняного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2015 призначено розгляд справи на 28.09.2015 о 10:00 год.

15.09.2015 через відділ діловодства суду надійшла відповідь Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 03.09.2015 № 20037/0/11-15 на запит суду стосовно надання інформації про відомості у реєстрі прав.

В судове засідання, призначене на 28.09.2015, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник третьої особи в судове засідання 28.09.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 25.06.2015, від 13.07.2015, від 03.08.2015, від 31.08.2015, від 11.09.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином за адресою місцезнаходження третьої особи, що підтверджується наявним в матеріалах справи спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом судді від 25.06.2015 за № 20788356.

Приписами ст. 77 ГПК України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи, зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Водночас, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставини, які б перешкоджали вирішенню спору в судовому засіданні 28.09.2015, судом не встановлені, а тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без участі представника третьої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2015 подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 у справі № 910/16651/15, яким судом вирішено спір між тими ж сторонами та за аналогічних правовідносин з приводу незаконного відчуження майна за нікчемним правочином, вчиненим керівником ПАТ "Банк "Київська Русь" після призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та введення тимчасової адміністрації у неплатоспроможному Банку. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2015 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.09.2015 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у запереченнях проти позову, поданих 03.08.2015 через відділ діловодства суду, та у письмових поясненнях, поданих 31.08.2015 через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.09.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 11 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями ст. 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

При цьому правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

19.03.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (позивач, продавець, Банк) в особі Голови правління Банку Братка В.І. та Публічним акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" (відповідач, покупець), від імені, за рахунок та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Авенір - Інвест" (третя особа) укладено Попередній договір купівлі-продажу № 5, предметом якого є квартира № 17-18, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 7 загальною площею 111,2 кв.м., житловою площею 69,7 кв.м. та складається з п'яти кімнат (далі - Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № 5 від 19.03.2015).

Відповідно до умов пункту 1 Попереднього договору його сторони зобов'язалися у строк до 23.03.2015 укласти договір купівлі-продажу зазначеного вище нерухомого майна.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Iстотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

20.03.2015 між Банком в особі Голови правління Банку Братка В.І. та покупецем, від імені, за рахунок та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Авенір - Інвест" (третя особа), було укладено Договір купівлі - продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстрований в реєстрі за № 781, предметом якого є квартира № 17-18, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 7 загальною площею 111,2 кв.м., житловою площею 69,7 кв.м. та складається з п'яти кімнат (далі - Договір купівлі - продажу від 20.03.2015). Зокрема, пунктом 4 зазначеного Договору визначено, що продаж здійснено сторонами за 2845734,06 грн., які сплачено продавцю покупцем шляхом перерахування грошових коштів у сумі 2845734,06 грн., які знаходяться на поточному рахунку покупця у ПАТ "Банк "Київська Русь".

Також, 20.03.2015 між Банком в особі Голови Правління Братка В.І. та покупцем, від імені, за рахунок та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідачльністю "Компанія з управління активами "Авенір - Інвест" було підписано Акт прийому - передачі квартири за Договором купівлі - продажу від 20.03.2015, у відповідності до якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв квартиру № 17-18, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7.

Квартира № 17-18, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7, належала позивачу на підставі Договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красовським О.О. 13.03.2013 року за реєстровим № 362, зареєстрованого 04.07.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за номером права власності 1777937 та реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 14848280000, витяг про реєстрацію 6691849.

Водночас, судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", згідно якого у ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20.03.2015 року по 19.06.2015 року включно та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 116 від 15.06.2015 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у Банку до 19.07.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2015 № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.07.2015 № 138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua), є загальновідомою та в силу положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Таким чином, на час судового розгляду даного спору відбувається ліквідація Банку.

Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Таким чином, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відтак, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - в редакції, чинній станом на час укладення сторонам Договору купівлі-продажу від 20.03.2015) з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів, бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку (ч. 2 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до п. 3.3 розділу II Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012р. № 2, Фонд розпочинає виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Пункт 3.4 розділу II вищезазначеного Положення передбачає, що Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію.

Отже, уповноважена особа Фонду Волков О.Ю. набув всі повноваження органів управління Банку та органів контролю Банку з дня початку тимчасової адміністрації, а саме з 00 год. 00 хв. 20.03.2015, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22.05.2015 за № 20597120, належним чином засвідчену копію якого додано до позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

З урахуванням викладеного вище, станом на дату укладення сторонами у справі спірного правочину, а саме 20.03.2015, Голова правління Банку В.І. не мав повноважень на підписання будь-яких угод від імені Банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент його здійснення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст. 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення. Якщо недійсним правочином права та обов'язки передбачалися на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ст. 216 ЦК України нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з його недійсністю.

Отже, враховуючи положення ч.ч. 1, 3 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", факт прийняття виконавчою дирекцією Фонду рішення від 19.03.2015 № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", згідно якого у ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджено тимчасову адміністрацію з 20.03.2015 та призначено уповноважену особу Фонду - Волкова О.Ю., суд дійшов висновку про нікчемність укладеного сторонами у справі Договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 781, предметом якого є квартира № 17-18, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 7 загальною площею 111,2 кв.м.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, особа звертається до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу. Одним із способів захисту цивільного права в силу ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання права.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Необхідною умовою для захисту порушеного права в порядку статті 392 ЦК України є наявність права власності на момент звернення з позовом. В силу положень ст. 392 ЦК України, позов про визнання права власності є речово-правовим, і при зверненні до суду позивач повинен підтвердити наявність у нього права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Вказана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.02.2015 у справі № 5011-41/11385-2012.

При цьому, власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 ЦК України), та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати (частина 3 статті 388 ЦК України). Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.12.10 у справі № 18-03-11-05/2306.

Наявна в матеріалах справи Інформаційна довідка № 38924080 від 11.06.2005 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна (номер запису про право власності 9111194) (т. 1 а.с. 25-26), свідчить, що власником спірного нерухомого майна - квартири № 17-18, загальною площею 111,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7, зазначено Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" (відповідач) на підставі Договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 751, виданий 20.03.2015.

Натомість, судом встановлено нікчемність укладеного сторонами у справі Договору купівлі - продажу квартири від 20.03.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 781, предметом якого є квартира № 17-18, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 7 загальною площею 111,2 кв.м.

Оскільки нікчемний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю та є недійсним з моменту його вчинення (ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України), суд дійшов висновку, що відповідач не набув права власності на спірну квартиру на підставі такого нікчемного правочину. Отже, власником спірної квартири є позивач.

З урахуванням наведеного, спростовуються доводи відповідача з приводу неналежного обраного позивачем способу захисту його порушеного права, оскільки, як вважає відповідач, позивач не є власником спірного нерухомого майна.

Суд також взяв до уваги, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження здійснення перерахування коштів в сумі 2 845 734,06 грн. з рахунку відповідача в якості оплати за нікчемним Договором купівлі-продажу квартири від 20.03.2015, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача у ПАТ "Банк "Київська Русь" № 2650166138001 за 19.03.2015 (т. 2 а.с. 138).

Додатково суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 388 ЦК України встановлюються обмеження на витребування майна з чужого володіння. Такі обмеження встановлені для захисту інтересів добросовісних набувачів - осіб, які не знали і не могли знати, що набувають майно не від власника.

Частиною 1 статті 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача не з його волі, оскільки судом встановлено нікчемність укладеного сторонами у справі Договору купівлі - продажу квартири від 20.03.2015. При цьому особа, яка діяла від імені позивача, не мала жодних правових підстав для укладення Договору купівлі - продажу квартири від 20.03.2015.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про необізнаність станом на дату укладення Договору купівлі - продажу від 20.03.2015 про факт запровадження у позивача з 20.03.2015 тимчасової адміністрації як необґрунтовані. При цьому суд наголошує, що такі доводи відповідача не можуть бути підставою для висновку суду про дійсність вказаного правочину, оскільки ч. 3 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить імперативні приписи щодо нікчемності таких угод.

За таких обставин є обґрунтованою вимога позивача щодо витребування з незаконного володіння відповідача спірного нерухомого майна (квартири № 17-18, загальною площею 111,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7), що є предметом нікчемної угоди, оскільки визнання недійсною нікчемної угоди для цього законом не вимагається.

Як встановлено судом, нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Проте, матеріали справи містять докази здійснення передачі спірного нерухомого майна відповідачу, а також здійснення відповідачем реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.

Зокрема, відповідно до наявного в матеріалах справи Акту прийому - передачі квартири за Договором купівлі - продажу від 20.03.2015 продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв квартиру № 17-18, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7 (т. 1 а.с. 19), а відповідно до наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки № 38924080 від 11.06.2015 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна (номер запису про право власності 9111194) (т. 1 а.с. 25-26) - зареєстровано право власності.

В свою чергу, у зв'язку з фактом реєстрації за відповідачем у справі права власності на спірне нерухоме майно внаслідок укладення Договору купівлі-продажу від 20.03.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 781, є доведеним факт оспорювання відповідачем права власності позивача на спірне нерухоме майно.

Приймаючи до уваги факт вибуття спірного нерухомого майна з володіння Банку поза його волею шляхом укладення нікчемного Договору купівлі - продажу від 20.03.2015, який не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю та є недійсним з моменту його вчинення, 15.05.2015 позивач звернувся до відповідача з відповідним листом № 3953/16, в якому відповідача було повідомлено про нікчемність вказаного правочину, з огляду на що в листі містилася вимога не вживати будь - яких дій, пов'язаних з відчуженням будь - яким чином квартири № 17-18 в м. Київ, вул. Хорива, будинок 7, у строк до 20.05.2015 року погодити з Банком та вжити необхідних заходів, спрямованих на застосування наслідків нікчемності Договору купівлі - продажу від 20.03.2015, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С. та зареєстровано в реєстрі за № 781.

У відповідь на вказаний лист відповідачем надіслано Банку лист № 6-15/15-1 від 15.06.2015, в якому, окрім іншого, наголошено, що відповідачем виконано обов'язки щодо оплати вартості спірного нерухомого майна, на момент укладення Договору купівлі-продажу від 20.03.2015 відповідачу не було відомо про будь - які обмеження щодо відчуження Банком об'єктів нерухомості, у зв'язку з чим відповідач просив Банк не перешкоджати йому, як законному власнику нерухомого майна, володіти й користуватися належною йому власністю.

Отже, конклюдентні дії відповідача як незаконного набувача належного Банку нерухомого майна, на думку позивача, свідчать про невизнання останнім права власності позивача на спірний об'єкт нерухомості, що і стало підставою для звернення позивача до суду також з вимогою в порядку ст. 392 ЦК України про визнання права власності на спірне нерухоме майно, а також про витребування з незаконного володіння відповідача одержаного ним на виконання нікчемного правочину спірного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням вищевикладеного є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимога позивача про визнання за ПАТ "Банк "Київська Русь" права власності на спірне нерухоме майно - квартиру № 17-18, загальною площею 111,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" станом на 01.01.2015 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1218 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній станом на час звернення позивача з позовом до суду) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.), а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).

Позивач звернувся до суду з вимогами про витребування з незаконного володіння відповідача одержаного ним на виконання нікчемного правочину наступного майна: квартири № 17-18, загальною площею 111,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7 (вимога немайнового характеру), а також про визнання за позивачем права власності на квартиру № 17-18, загальною площею 111,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7 (вимога майнового характеру). Отже, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а також п.п. 2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України", за подання позовної заяви з наведеними позовними вимогами належав до сплати судовий збір в загальній сумі 58132,68 грн. (1218,00 грн. за вимогу немайнового характеру + 56914,68 грн. за вимогу майнового характеру із розрахунку 2% від ціни позову 2845734,06 грн.).

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній станом на час звернення позивача з позовом до суду) до пільгових категорій щодо сплати судового збору було включено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" № б/н від 17.06.2015 (вх. № 15919/15 від 22.06.2015) підписана фізичною особою Голицею Валерієм Віталійовичем, який діяв на підставі довіреності № 115 від 20.03.2015, виданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" - Волковим Олександром Юрійовичем.

Отже, враховуючи вищенаведені правові норми, з відповідача стягується судовий збір в загальній сумі 58132,68 грн. в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати з незаконного володіння Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" (04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 52 А; ідентифікаційний код 35086626) одержане на виконання нікчемного правочину таке майно: квартиру № 17-18, загальною площею 111,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7.

3. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11, код 24214088) право власності на квартиру № 17-18, загальною площею 111,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хорива, будинок 7.

4. Стягнути Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Сатурн" (04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 52 А; ідентифікаційний код 35086626) ) судовий збір в розмірі 58132,68 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сто тридцять дві гривні 68 коп.), який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.10.2015

Суддя Гумега О. В.