Рішення № 51941657, 23.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2015Справа №910/19273/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській Г.С.

розглянувши справу № 910/19273/15

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Тайл»;

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 536 366,33 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Тайл» (надалі - позивач) з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення 536 366,33 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки № 4102012 від 04.10.2012р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 284 994, 39 грн., за прострочення оплати якої нараховані штраф у сумі 42 749,15 грн., 3% річних - 21 948,47 грн. та інфляційні втрати в розмірі 186 671,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 р. порушено провадження у справі № 910/19273/15 та призначено її до розгляду на 03.09.2015р.

26.08.2015р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли частково витребувані судом документи.

03.09.2015р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 284 994,39 грн.

В судовому засіданні 03.09.2015р. заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Отже, позовні вимоги розглядаються в межах ціни позову - 284 994,39 грн., визначеної позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2015р. суд відклав розгляд справи на 23.09.2015р., у зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних документів.

22.09.2014р. через канцелярію суду позивачем подано заяву про повернення судового збору, в зв'язку зі зменшення позовних вимог.

Представники сторін у судове засідання 23.09.2014р. не з'явились.

Сторони належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження від 28.07.2015р. та ухвалі від 03.09.2015р., не виконав, письмовий відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 28.07.2015р. та ухвалу від 03.09.2015р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримані останнім.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників сторін суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників сторін, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2013р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір поставки № 4102012, у відповідності з п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати відповідачу у строки, вказані в даному договорі, товар, а останній зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.2 договору, поставка товару здійснюється окремими партіями.

Асортимент, ціна товару та його загальна кількість погоджуються сторонами та вказуються у видаткових накладних, які мають силу специфікації (п.1.3 договору).

Умовами п.2.2 договору визначено, що товар завантажується силами позивача або відповідача. Після завантаження товару оформляється видаткова накладна. З моменту підписання видаткової накладної вважається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем.

Згідно з п. 2.3 договору, право власності на товар до відповідача переходить з дати поставки товару, з цього ж моменту ризики випадкового псування товару переходять до відповідача. Прийняття товару та оформлення видаткових накладних здійснюється без доручення, якщо товар приймає безпосередньо відповідач.

За умовами п.3.1 договору, сумою договору сторони розуміють загальну вартість всього товару, що поставляється в рамках даного договору, вказаної у видаткових накладних.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем за видатковими накладними № РН-0002360 від 05.11.2012р. на суму 270 719,89 грн. та № РН-0002583 від 22.11.2012р. на суму 14 274,50 грн., копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали було оглянуто в судовому засіданні 03.09.2015р., поставлено відповідачу товар загалом на суму 284 994,39 грн.

Умовами п.3.3 договору встановлено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок позивача протягом 10 (десяти календарних) днів з дати поставки (підписання видаткової накладної).

Відтак, кінцевий строк оплати відповідачем за поставлений позивачем товар у сумі 284 994,39 грн. настав 02.12.2012р.

Однак в порушення умов взятих на себе зобов'язань за спірним договором відповідач вартість отриманого товару в сумі 284 994,39 грн. не оплатив.

При цьому, в матеріалах справи наявна розписка відповідача про зобов'язання оплатити отриманий товар протягом І кварталу 2013 - ІІ кварталу 2014 років.

Оскільки товар відповідач не оплатив у повному обсязі, позивач неодноразово направляв відповідачу вимоги (вих. № 13 від 24.06.2014р. та вих. № 35 від 26.06.2015р.) про сплату боргу в сумі 284 994,39 грн. Проте, відповідач вказані вимоги залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 284 994,39 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів оплати переданого товару, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 284 994,39 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 5027,37 грн., у зв'язку зі зменшенням позовних вимог та за клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 02139, АДРЕСА_1; фактична адреса: 02192, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тайл» (81105, Львівська обл, Пустомитівський район, с. Нагоряни, вул. Стуса, 17-б; код ЄДРПОУ 36621796) 284 994 грн. 39 коп. - основного боргу та 5699 грн. 89 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Повернути на підставі рішення товариству з обмеженою відповідальністю «Тайл» (81105, Львівська обл, Пустомитівський район, с. Нагоряни, вул. Стуса, 17-б; код ЄДРПОУ 36621796) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 5027 (п'ять тисяч двадцять сім) грн. 37 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 551806 від 17.07.2015р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.09.2015р.

Суддя А.І. Привалов