Рішення № 51941566, 23.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2015Справа №910/22267/15

За позовом: державного агентства резерву України

до: державної організації "КОМБІНАТ "ЕСТАФЕТА"

про: повернення матеріальних цінностей державного резерву

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Михайлець О.В. - за довіреністю від 13.05.2015 № 1550/0/4-15;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Державне агентство резерву України звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до державної організації "КОМБІНАТ "ЕСТАФЕТА" про повернення матеріальних цінностей державного резерву.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на зберіганні у відповідача знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву. Позивач стверджує, що за результатами перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні відповідача, виявлено незабезпечення останнім збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким повідомив суд про те, що дійсно при завершенні робіт по відвантаженню матеріальних цінностей державного резерву, які були на зберіганні в ємностях відповідача, виявлена недостача нафтопродуктів, а саме: дизпаливо Л-020-62 в кількості 121,795 тонн та авто бензин А-76 (А-80) в кількості 686,619 тонн (з урахуванням природних втрат), що підтверджується відповідними актами вимірів резервуарів, протоколами та актами ревізій державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, а також внутрішніми актами. Однак, по факту вказаної вище недостачі нафтопродуктів ст. слідчим СВ СУ УМВС України в Хмельницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України з метою виявлення причин та винних по факту розтрати матеріальних цінностей державного резерву. У зв'язку з викладеними обставинами відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду до закінчення вказаного вище кримінального провадження.

В закритому судовому засіданні 23.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до Указу Президента України від 07.08.2001 № 603/2001 Державний комітет України з державного матеріального резерву є правонаступником Державного агентства з управління державним матеріальним резервом України, утвореного на базі Державного комітету по матеріальних резервах згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2000 № 1041.

Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державний комітет України з державного матеріального резерву реорганізовано шляхом перетворення в Державне агентство резерву України (далі - позивач). Пунктом 5 Указу встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Відповідно до Положення про Державне агентство резерву України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 517, Державне агентство резерву України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву.

Відповідно до п.п. 4, 5, 10 "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву", затвердженого Постановою КМУ від 08.10.1997 № 1129 на підприємствах, в установах і організаціях, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, розміщення матеріальних цінностей забезпечується Держкомрезервом, виходячи з критеріїв економічної доцільності, наявності у цих зберігачів необхідних для зберігання продукції умов, доцільності територіального розташування зберігачів тощо.

Поставка і закладення матеріальних цінностей до державного резерву здійснюється відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України номенклатури і норм їх накопичення у державному резерві та мобілізаційних завдань у порядку створення, поповнення, освіження, заміни запасів матеріальних цінностей державного резерву та повернення тимчасово позичених матеріальних цінностей.

Матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку.

Матеріали справи підтверджують, що на відповідальному зберіганні відповідача знаходяться матеріальні цінності мобілізаційного резерву, а саме: дизпаливо Л-020-62 та авто бензин А-76 (А-80), що підтверджується відповідними приймальними актами.

Частиною 4 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами.

Державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України (ч. 1 ст. ст. 12 названого Закону).

Пунктом 3.1 Статуту відповідача передбачено, що основним завданням останнього є приймання, зберігання, освіження, заміна та відпуск матеріальних цінностей державного резерву відповідно до законодавства України та на виконання завдань, наказів та інструкцій уповноваженого органу управління. З метою виконання основного завдання відповідач здійснює систематичний контроль за кількісним та якісним станом матеріальних цінностей державного резерву, що зберігаються у відповідача та проводить їх інвентаризацію.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок таких обставин.

В результаті проведеної інвентаризації матеріальних цінностей державного резерву, які були передані на відповідальне зберігання відповідачу, та проведеного в подальшому службового розслідування, встановлено факти незабезпечення відповідачем збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, про що складені відповідні акти.

Таким чином, факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків, що призвело до недостачі матеріальних цінностей державного резерву, а саме: дизпаливо Л-020-62 в кількості 121,795 тонн та авто бензин А-76 (А-80) в кількості 686,619 тонн (з урахуванням природних втрат).

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву є порушенням операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що в свою чергу свідчить про неналежне виконання своїх зобов'язань, передбачених Цивільним кодексом України, Законом України "Про державний матеріальний резерв", Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву та інших нормативних актів, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву.

Крім того, відповідачем визнаний факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Твердження відповідача про залишення позову заяву без розгляду до закінчення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні по факту вказаної вище недостачі нафтопродуктів судом відхиляються, оскільки питання встановлення винних осіб за результатами даного кримінального провадження не входить до предмету доказування в межах даної справи з урахуванням факту незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву.

Таким чином, оскільки факт незабезпечення відповідачем збереження матеріальних цінностей державного резерву належним чином доведений та документально підтверджений позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути до державного резерву дизпаливо Л-020-62 в кількості 121,795 тонн та авто бензин А-76 (А-80) в кількості 686,619 тонн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати державну організацію "КОМБІНАТ "ЕСТАФЕТА" (30007, Хмельницька обл., місто Славута; ідентифікаційний код 14373331) повернути до державного резерву дизпаливо Л-020-62 в кількості 121,795 тонн та автобензин А-76 (А-80) в кількості 686,619 тонн.

3. Стягнути з державної організації "КОМБІНАТ "ЕСТАФЕТА" (30007, Хмельницька обл., місто Славута; ідентифікаційний код 14373331, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в дохід Державного бюджету України 73.080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 вересня 2015 року

Суддя С.В. Балац