Рішення № 51941550, 28.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2015Справа №910/10885/15

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»До Третя особа,Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1Провиплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20 676,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Курочкін О.О. - дов. № 50 від 31.01.2015 р.;

від відповідача: Пешков О.О. - дов. № 0114-151 від 31.12.2014 р.;

третя особа: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20 676,00 грн.

Ухвалою суду від 29.04.2015 року було порушено провадження у справі № 910/10885/15-г, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, та призначено її до розгляду на 22.05.2015 року.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 22.05.2015 року не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, проте 12.05.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників учасників судового процесу, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи до 15.06.2015 р.

Представник відповідача подав відзив на позову заяву, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, вимоги ухвал суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення відповідача та зважаючи на те, що для вирішення спору необхідно встановити реальний розмір матеріальної шкоди, заподіяний власнику транспортного засобу «Porsche» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), внаслідок ДТП, яка сталася 24.10.2012 р., з урахуванням того, що автомобіль до моменту ДТП мав інші пошкодження, ухвалою суду було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Також у судовому засіданні 15.06.2015 р. представником відповідача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 15.06.2015 р. провадження у справі № 910/10885/15 зупинено до проведення експертизи та отримання висновку Незалежного інституту судових експертиз (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21).

15.09.2015 р. матеріали справи № 910/10885/15 були повернуті на адресу Господарського суду міста Києва.

Оскільки Незалежним інститутом судових експертиз була проведена судова експертиза, що підтверджується висновком експерта, а також враховуючи те, що матеріали справи було повернуто до Господарського суду міста Києва, ухвалою суду від 15.09.2015 р. провадження у справі № 910/10885/15 було поновлено.

Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача 24.09.2015 р. через канцелярію суду подав додаткові пояснення по справі, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких частково визнав позовні вимоги.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.09.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2012 р. на проспекті Московському, 20 Б в місті Києві за участю автомобіля «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5, та за участю автомобіля «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_1, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2012 року № 2605/17521/12 справа № 3-8196/12 дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1, вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2012 року № 2605/17521/12 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 13.1 Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до договору страхування наземного транспорту № 206-03733-11 від 15.12.2011 р. страховиком автомобіля «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1, є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Індіго».

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

ДТП, яка сталася 22.10.20014 р. відповідно до норм чинного законодавства, було визначено страховим випадком.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту про оцінку майна № 854 від 01.11.2012 р що складений оцінювачем ОСОБА_6, складає 35 521,10 грн.

На підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, ПрАТ «Страхова компанія «Індіго» було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 16450/206 від 07.12.2012 р. транспортного засобу «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1, та встановлена сума страхового відшкодування у загальному розмірі 35 521,10 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту № 206-03733-11 від 15.12.2011 р. виконав належним чином, видавши ОСОБА_7 35 521,10 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 07.12.2012 р.

Зважаючи на те, що з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення з автомобілем «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний зазначеному автомобілю.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/6862271, відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Українська страхова група».

Таким чином, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» на підставі договору страхування наземного транспорту № 206-03733-11 від 15.12.2011 р. та статей 993 і 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме - ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

У зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу.

У відповідь на зазначену вимогу, відповідач перерахував на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 13 359,67 грн., іншу частину суми у розмірі 22 191,43 грн. відповідачем не перераховано з тих підстав, що при розрахунку суми відшкодування позивачем не було враховано коефіцієнт фізичного зносу складових, що підлягають заміні, оскільки транспортний засіб до ДТП мав інші пошкодження.

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова компанія» про відшкодування шкоди у розмірі 20 676,00 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.10.2012 р. на проспекті Московському, 20 Б в місті Києві за участю автомобіля «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5, та за участю автомобіля «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_1.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує на те, що позивачем при розрахунку вартості страхового відшкодування не було враховано те, що транспортний засіб «Porshe», реєстраційний номер НОМЕР_1, мав інші пошкодження, які виникли до ДТП, яка сталася 24.10.2012 р. Таким чином, оцінювачем при визначенні вартості страхового відшкодування невірно було застосовано коефіцієнт фізичного зносу деталей.

Також відповідач наголошує на тому, що оскільки страховиком відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу було здійснено безпосередньо на рахунок потерпілої особи, то сума страхового відшкодування має бути зменшена на визначену суму податку на додану вартість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

Зважаючи на те, що для вирішення спору необхідно було встановити реальний розмір матеріальної шкоди, заподіяний власнику транспортного засобу «Porsche» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), внаслідок ДТП, яка сталася 24.10.2012 р., з урахуванням того, що автомобіль до моменту ДТП мав інші пошкодження, судом було призначено автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Незалежному інституту судових експертиз (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21).

Згідно висновку експерта № 8264 від 03.09.2015 р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Porsche» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) з урахуванням зносу складає 18 348,42 грн.

Таким чином, відповідач є зобов'язаними лише в межах суми оціненої шкоди (18 348,42 грн.) визначеної експертом у встановленому законом порядку, а не суми відновлювального ремонту, яка виплачена позивачем своєму страхувальнику в силу умов Договору.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до статті 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до пункту 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р. прямі збитки - це поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.

Пунктом 17 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» встановлено, що у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.

Отже, сума витрат, які необхідно здійснити для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, визначається за ринковими цінами та може включати або не включати ПДВ.

Листом ДПА України від 21.08.2009 р. № 10143/5/16-1516 «Щодо порядку врахування страховою компанією сум податку на додану вартість при проведенні розрахунку розміру страхового відшкодування» зазначено, що страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку, виплачує страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи.

Враховуючи те, що надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, то при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим, податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком не виділяється.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта), оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи зазначене, у разі якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості і виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

У разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється без урахування сум податку на додану вартість, оскільки особа, не зареєстрована платником податку на додану вартість, не має права нараховувати і виділяти окремим рядком суму податку на додану вартість.

Листом Верховного Суду України від 19.07.2011р. «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» роз'яснено, що сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, страхове відшкодування ТДВ «СК «Індіго» виплачено безпосередньо ОСОБА_7 готівкою з каси, тому сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість.

Враховуючи вищезазначене, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (55 %) та за вирахуванням ПДВ, розмір страхового відшкодування складає 15 290,35 грн.

Відповідно до частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з пункту 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/6862271 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень, а розмір франшизи складає 510,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в розмірі 1 420,68 грн. оціненої шкоди з урахуванням того, що позивачу відповідачем вже було частково сплачено страхове відшкодування у розмірі 13 359,68, з вирахуванням суми ПДВ та франшизи (15 290,35грн. - 510,00 - 13 359,67 грн.).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літ. А, код ЄДРПОУ 30859524) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, код ЄДРПОУ 33831166; адреса листування: 04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, причал. № 4) 1 420 (одну тисячу чотириста двадцять) грн. 68 коп. страхового відшкодування та 125 (сто двадцять п'ять) грн. 54 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, код ЄДРПОУ 33831166; адреса листування: 04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, причал. № 4) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літ. А, код ЄДРПОУ 30859524) 5 867 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 12 коп. витрат на оплату експертизи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

05.10.2015 року

Суддя О.М. Спичак