Рішення № 51938022, 29.09.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" вересня 2015 р. Справа № 906/1339/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача1: не з'явився;

від позивача2: ОСОБА_1 - довіреність № 261 від 10.09.2015;

від відповідача: не з'явився;

прокурор: Кузьменко Н.О. - сл. посвідчення № 033617 від 26.05.2015,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Коростишівського району в інтересах держави в особі

1) Коростишівської міської ради (м.Коростишів, Житомирська область)

2) Комунального підприємства "Коростишівський комунальник" (м.Коростишів, Житомирська область)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Коростишів, Житомирська область)

про стягнення 9194,22 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення

Прокурор Коростишівського району в інтересах держави звернувся до суду з позовом про:

- стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь КП "Коростишівський комунальник" заборгованості з орендної плати у розмірі 7744,38грн.;

- стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь КП "Коростишівський комунальник" пені у розмірі 1449,84грн.;

- розірвання договору оренди кімнати №19 загальною площею 13,14 кв.м. в приміщенні за адресою: м.Коростишів, вул.К.Лібкнехта, 6 №14 від 01.11.2014, укладеного між Комунальним підприємством "Коростишівський комунальник" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2;

- зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення (кімнату № 19), що знаходиться за адресою: м. Коростишів, вул. К. Лібкнехта, 6, вартістю 400021грн., та передати його за актом прийому-передачі орендодавцю Комунальному підприємству "Коростишівський комунальник".

28.09.2015 від прокуратури надійшла заява про зменшення та уточнення позовних вимог, згідно якої прокурор просить:

- стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Коростишівський комунальник" заборгованість з орендної плати у розмірі 7744,38 грн.;

- стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Коростишівський комунальник" пеню у розмірі 1300,58 грн.;

- розірвати договір оренди кімнати №19 загальною площею 13,14 кв.м. в приміщенні за адресою: м. Коростишів, вул. К.Лібкнехта, № 14 від 01.11.2014, укладений між Комунальним підприємством "Коростишівський комунальник" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2;

- зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути орендодавцю, Комунальному підприємству "Коростишівський комунальник", кімнату №19, що знаходиться за адресою: м, Коростишів, вул. К.Лібкнехта, 6, площею 13,14 кв.м., вартістю 40021,00грн., в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі її в оренду, що засвідчити актом прийому-передачі.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву прокурора від 28.09.2015 до розгляду.

При цьому, суд враховує, що згідно п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18, ... у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. За абз. 4 п. 4.6 цієї ж постанови, зменшення позивачем суми позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Також судом враховується, що поданою заявою прокурор привів позовну заяву у відповідність до приписів законодавства та умов договору, в частині вимоги про повернення об'єкта оренди.

За таких обставин, спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.

Прокурор та представник позивача2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог.

Позивач1 повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином (а.с. 85). 11.09.2015 від позивача1 надійшли пояснення на позовну заяву, згідно яких він позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу без участі його представника (а.с. 33-34).

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

24.09.2015 на адресу суду повернулась копія ухвали суду, що направлялась відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою: 12500, АДРЕСА_1, з відміткою відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 86-89).

З метою підтвердження відомостей щодо відповідача, судом було здійснено електронний запит та отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розміщеного на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" (а.с. 111-112), згідно якого юридична адреса відповідача відповідає вказаній у позовній заяві.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За вказаного, враховуючи наявні у справі документи, суд вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2014 між КП "Коростишівський комунальник" (орендодавець/позивач) та ФОП ОСОБА_2 (орендар/відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна (кімнати №19) №14 (а.с.102-106), за умовами п. 1.1. якого на підставі рішення Коростишівської міської ради 41 сесії шостого скликання № 837 від 20.09.2014 "Про поновлення договорів оренди майна територіальної громади м. Коростишева, сіл Теснівки та Бобрика" орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення для розміщення офісу, за адресою: м.Коростишів, вул. К.Лібкнехта, 6, що знаходиться на балансі КП "Коростишівський комунальник" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки станом 01.07.2014 і становить 40021,00грн. (далі - об'єкт оренди) з орендною платою у розмірі 605,12грн. без ПДВ за базовий місяць згідно розрахунку.

Відповідно до п.2.1 Договору, вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту прийому-передачі об'єкта оренди.

Даний договір діє з 01.11.2014 року по 30.09.2017 року (п.8.1 договору).

Як зазначено у позовній заяві, на виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування кімнату №19.

Зсилаючись на п.п. 3.3., 3.4. Договору, ст. 526, 762 ЦК України та ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", прокурор вказує, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору, в результаті чого станом на 27.08.2015 заборгував 7744,38грн. орендної плати.

У зв'язку з непроведенням розрахунків по орендній платі, прокурором, на підставі п. 3.5. Договору оренди, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1300,58грн.

Також, зсилаючись на ст.ст. 283, 284 ГК України, ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", прокурор просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна №14 від 01.11.2014, та, згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, п. 6.12 Договору, зобов'язати відповідача повернути орендоване приміщення.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів на спростування позовних вимог не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення прокурора та представника позивача2, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні відносини ґрунтуються на укладеному сторонами договорі оренди нерухомого майна №14 від 01.11.2014 (а.с. 102-106).

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що за Актом прийому-передачі приміщення від 01.11.2014 (а.с.23) орендодавець КП "Коростишівський комунальник" передав, згідно вищевказаного Договору, приміщення в оренду ФОП ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що орендна плата за перший місяць оренди становить 605,12грн. без ПДВ

Згідно рішення Коростишівської міської ради 28 (позачергова) сесія шостого скликання №595 від 29.05.2013 "Про затвердження Положення про оренду, методику розрахунку та порядок використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Коростишева, сіл Теснівки та Бобрика" (далі - Положення), розділу 6 зазначено Положення загальна площа приміщення, що передається в оренду, яку фактично приймає орендар, збільшується на коефіцієнт перерахунку корисної площі в загальну і становить 18,13 кв.м.

Орендна плата перераховується на рахунок орендодавця в повному обсязі на підставі виставленого рахунку, після чого орендодавець самостійно розподіляє отримані грошові кошти відповідно до передбаченої пропорції їх розподілу, визначеної Положенням.

В подальшому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням податку на додану вартість.

Умовами п. 6.8. Договору погоджено, що орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням об'єкта оренди. Сплачувати плату за комунальні послуги, відповідно виставлених рахунків не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно ч.3. ст. 18 вищевказаного Закону та п. 6.6 Договору, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Враховуючи вищевказані умови Договору, за розрахунком позивача, який підтверджено, підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт, відповідач за період з січня 2015 по серпень 2015 року (а.с. 69-75) зобов'язаний був сплатити 7804,34грн. орендної плати.

Однак, розрахунки за спірний період відповідачем були проведені частково - на суму 59,96грн., що залишились від сплачених відповідачем грошових коштів в розмірі 1900,00грн. (а.с. 76-78), які зараховані позивачем2 на погашення попередньої заборгованості (а.с. 17, 59).

Внаслідок зазначеного, заборгованість відповідача по орендній платі на дату звернення до суду склала 7744,38грн., що також підтверджується, підписаним представником позивача, актом звірки станом на 01.09.2015, (а.с. 67).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7744,38грн. основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 3.5. Договору обумовлено, що орендна плата перерахована орендарем несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п. 3.3. цього договору.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку, позивачем нараховано до стягнення 1300,58грн. пені за період з 27.02.2015 по 27.08.2015 (а.с. 96).

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, вважає, що її нарахування у розмірі 1300,58грн. є обґрунтованим та вірним, у зв'язку з чим вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимоги прокурора про розірвання Договору оренди нерухомого майна №14 від 01.11.2014, слід зазначити наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно п. 8.3 Договору, останній може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання умов даного договору та інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Так, за умовами п. 3.7. Договору, несплата орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.

В силу ч.2, ч.3 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з ч.5 ст.188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи встановлені обставини, зокрема порушення орендарем умов Договору щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендних платежів, позовні вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна №14 від 01.11.2014 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За умовами п. 6.12 Договору, у разі припинення даного договору або розірвання договору повернути орендодавцю в 5-дений термін об'єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі.

Оскільки на момент вирішення спору орендоване приміщення відповідачем не повернуто, тому вимога про повернення орендованого приміщення обґрунтована та підлягає задоволенню.

При цьому судом враховуються приписи п.9.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", згідно якого у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування обґрунтованості позовних вимог суду не надав. При цьому, позивач2 довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами та підлягає задоволенню.

При розподілі судових витрат, суд враховує приписи ст. 49 ГПК України та п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", згідно яких, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.

За вказаного, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 4263,00грн., з яких:

- 1827,00 грн. з майнової вимоги про стягнення заборгованості та пені;

- 1218,00 грн. з немайнової вимоги про розірвання договору;

- 1218,00 грн. з немайнової вимоги про повернення орендованого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н., АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1)

на користь Комунального підприємства "Коростишівський комунальник" (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н., м. Коростишів, вул. Карла Лібкнехта, буд.6, ід. код 34403525)

- 7744,38 грн. заборгованості;

- 1300,58 грн. пені.

3. Розірвати договір №14 оренди нерухомого майна (кімнати №19) від 01.11.2014, укладений між Комунальним підприємством "Коростишівський комунальник" (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н., м. Коростишів, вул. Карла Лібкнехта, буд.6, ід. код 34403525) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н., АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1).

4. Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н., АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1), у 5-ти денний термін, з дня набрання рішенням законної сили, повернути Комунальному підприємству "Коростишівський комунальник" (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н., м. Коростишів, вул. Карла Лібкнехта, буд.6, ід. код 34403525) за актом прийому-передачі кімнату №19, що знаходиться за адресою: м. Коростишів, вул. К. Лібкнехта, буд. 6, площею 13,14 м. кв., в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду.

5. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н., АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету 4263,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.10.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1- у справу;

2- позивачу1 (Коростишівській міській раді) - рек. з пов.;

3- відповідачу (рек. з пов);

4 - прокуратурі Житомирської області (згідно заяви: рек. з пов.).