Ухвала суду № 51935472, 02.10.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18359/15-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2015 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., вивчивши матеріали адміністративної справи за позовною заявою: ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2015 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії.

01 жовтня 2015 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 15-1 КАС України.

За вимог ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Порядок справляння та розміри ставок судового збору визначаються ЗУ «Про судовий збір», що набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п.1 п.3 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ( в редакції чинній на момент звернення з позовом до суду), ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, встановлюється у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем до матеріалів позовної заяви не було додано доказів про сплату судового збору.

В той же час, позивачем до позовної заяви долучено клопотання, за підписом представника позивача, про звільнення від сплати судового збору при поданні адміністративного позову.

Клопотання обґрунтоване тим, що з 1994 року вона, ОСОБА_1, 81 рік, 42 роки трудового стажу, протиправно позбавлена пенсії за віком - основного джерела існування, внаслідок чого має великі матеріальні труднощі. Враховуючи її тяжке матеріальне становище, її похилий вік, нанесену їй моральну шкоду, просить звільнити її від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення Закону міститься в ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Вивчивши матеріали позовної заяви, враховуючи, що до позовної заяви не було додано документів які б підтверджували майновий стан позивача, враховуючи, що остання з 1994 року мешкає за межами України, судом не вбачається підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 160, 165, 186, КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: