Рішення № 51934567, 17.08.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7710/15-ц

Провадження по справі № 2/752/3868/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2015 року м.Київ

Голосіївський районний суд м Києва

у складі: головуючого судді Сальникової Н.М.,

секретаря Олійник А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и в :

06.05.2015 року позивачзвернувся до Голосіївського районного суду м.Києваз позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.05.2013 року відповідач позичив у позивача грошові кошти у сумі 46800 доларів США, що підтверджується письмовою розпискою зі сплатою 25% за користування грошовими коштами.Добровільно відповідач відмовляється повертати грошові кошти, а тому позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість у сумі 46800 доларів США, що за курсом НБУ становить 1041768 грн 00к, процент за користування коштами у сумі 260442 грн 00к., сума процентів за місяць 975 доларів США, що за курсом НБУ 21703 грн 50к., час прострочення у сумі 23400 доларів США, що за курсом НБУ 520884 грн 00к. та моральну шкоду у сумі 50 000 грн 00к.

Представник позивач,будучи належним чином повідомленим про час та день розгляду справи, не прибув в судове засідання, попередньо надавши заяву про розгляд справи за його відсутності /а.с.21/.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи /а.с.20/, жодних клопотань про відкладення розгляду справи завчасно не надходило до суду.

Слід зазначити, що виходячи із системного аналізу ст.27, 76, 77 ЦПК України на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьомупіддобросовісністюнеобхіднорозумітитакуреалізацію прав і виконанняобов'язків, щопередбачаютькористування правами за призначенням, здійсненняобов'язківв межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Надсилання судових повісток поштою здійснюється відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270. І крім випадків, встановлених у ст.78 ЦПК України у суду відсутній обов'язок розшукування боржника.

Враховуючи те, щосторони до судового засідання не з'явилися, суд, керуючись ч.2 ст.197 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогоюзвукозаписувальноготехнічногозасобу.

Дослідив матеріали справи, повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінив усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволеннюз наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести тіобставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Положеннями ч.2 ст.59 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 01.05.2013року ОСОБА_2 надала розписку про отримання від ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 46800 доларів США зі сплатою 25% за користування грошовими коштами/а.с. 23/.

Частина 2 ст.1047 ЦК України допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачами не надано суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування, як і не було їх здобуто судом під час розгляду справи.

Ст.1051 ЦК України передбачає можливість оспорення договору позики за безгрошовістю.

Відповідно до ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Безгрошовість договору може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Позичальником, в порушеннявимог ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, не доведено того, що договір позики був укладений ним під впливом обману, насильства з боку позивача, чи іншої тяжкої обставини. Окрім того, суд бере до уваги й той факт, щовідповідач до моменту пред'явлення до нього позову про повернення боргу, не оскаржував договір позики з підстав неотримання ним грошових коштів.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, згідно з ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Таким чином, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, дослідив всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення боргу та відсотків погоджених сторонами, під час укладення договору. Інша частина заявлених позовних вимог не ґрунтується на нормах матеріального права, а відтак не може бути задоволена.

Не підлягає задоволенню також і позовна вимога на про стягнення моральної шкоди у сумі 50 000грн, оскільки остання не передбачена укладеним договором позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.60, 212, 213,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2 заборгованість за договором позики, оформленого у вигляді розписки від 01.05.2013 рокуу сумі 46800 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 1041768 грн 00к і процент за користування коштами у сумі 11 700 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 260 442 грн 00к.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_2 судовий збір у сумі 3654 грн 00 к.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не булиприсутні у судовому засіданніпід час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційнускаргупротягом десяти днівз дня отриманнякопіїцьогорішення.

Суддя Н.М. Сальникова