Рішення № 51934232, 05.10.2015, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11001/14-ц

Провадження № 2/727/148/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2015 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого - суді -Гончарової І.М.

При секретарі - Вельничук О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.. Чернівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості, в якому з урахуванням уточнених і збільшених позовних вимог просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 014/05/251 від 08.05.2007 року в сумі 31 663,14 доларів США, що еквівалентно 689 265,40 грн. та сплачений судовий збір в розмірі - 3 654,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № 014/05/251 від 08.05.2007 року позивач надав відповідачу кредит в розмірі 90 000 доларів США до 08.05.2017 року по 13% річних .

З укладенням кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити відсотки частинами: шляхом здійснення щомісячних ануїтетних платежів відповідно до графіка погашення кредиту пункт 1.5.1 кредитного договору, а у разі прострочення грошового зобов'язання - сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (пункт 4.1.1 кредитного договору). Крім того, зобов'язався достроково погасити кредит (протягом 30 днів) на вимогу кредитора (пункт 1.9.1 кредитного договору).

Зазначає, що позичальник припинив виконувати свої грошові зобов»язаня, вимогу кредитора про дострокове погашення кредиту не виконав

Однак, відповідачка протягом дії кредитного договору систематично порушувала його умови, у зв'язку із чим загальна сума заборгованості по кредиту станом на 25.06.2015 року становить 31663,14 доларів США, що еквівалентно 689 265,40 гривень, яка складається з наступних сум:

●сума основного боргу за кредитним договором - 24 874,47 дол. США (еквівалент в гривнях = 541 484,88 гривень);

●сума нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом -3 242,66 дол. США (еквівалент в гривнях = 70 588,49 гривень);

●сума пені нарахованої за несвоєчасне повернення кредитних коштів -3 546,01 дол. США (еквівалент в гривнях - 77 192,03 гривень).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Крім цього пояснив, що фактично відповідач отримали трьома траншами 11 травня 2007 року 25 000 доларів США, 31 травня 2007 року 30 000 доларів США та 12.09.2007 року 17 000 доларів США, а всього 72 000 доларів США. Зазначені кошти були перераховані на поточний рахунок відповідача.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що як зазначено в кредитному договорі № 014/05/251 від 08.05.2007 року, в частині 1 п. 2, датою остаточного повернення кредиту є 07.05.2007 рік. У позовній заяві пред'явлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 25.06.2015 року, що виходить за межі трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України. Крім того, щодо стягнення пені, в розрахунку заборгованості відсутнє посилання на дату виникнення заборгованості та її період, однак зазначено кількість днів прострочки, яка становить - 2129 днів, а це майже шість років. За загальним правилом позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Для даного випадку 1 рік повинен відраховуватись від дати, наступної за датою оплати чергового платежу, який не було здійснено. Пеня нараховується на прострочену суму за період прострочення, що не може перевищувати 1 рік (365 або 366 календарних днів). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові.

Просить застосувати щодо стягнення заборгованості загальну позовну давність тривалістю у три роки, щодо стягнення пені, зазначеної в розрахунку заборгованості - застосувати спеціальну позовну давність в один рік.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Норма ст.549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов*язання . Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов*язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно цих вимог закону судом встановлено, що між сторонами був укладений договір № 014/05/251 від 08.05.2007 року , згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 90 000 доларів США, які вона мала отримати в 5 траншів, терміном користування до 07.05.2017 року під 13 % річних.

Фактично ОСОБА_3 отримала три транші, а саме - 11 травня 2007 року 25 000 доларів США, 31 травня 2007 року 30 000 доларів США та 12.09.2007 року 17 000 доларів США, а всього 72 000 доларів США.

ОСОБА_3 протягом дії кредитного договору порушувала його умови, у зв'язку із чим загальна сума заборгованості по кредиту станом на 25.06.2015 року становить 31 663,14 доларів США, що еквівалентно 689 265,40 гривень, яка складається з:

-суми основного боргу за кредитним договором - 24 874,47 доларів США, що еквівалентно 541 484,88 гривень);

-суми нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом - 3242,66 доларів США, що еквівалентно 70 588,49 гривень;

-суми пені нарахованої за несвоєчасне повернення кредитних коштів -3 546,01 дол. США, що еквівалентно 77 192,03 гривень.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що відповідачка не виконала вимог закону та не дотрималася умов кредитного договору, а тому суд вважає, що з відповідачки на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 014/05/251 від 08.05.2007 року в розмірі 31663,14 доларів США, що еквівалентно 689 265,40 гривень та стягнути судові витрати понесені позивачем при подачі позову в сумі 3654,00 грн., що є документально підтвердженими.

Що стосується застосуванням позовної давності на підставі клопотання представника відповідача, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. При цьому початок перебігу позовної давності пов»язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами) які свідчать про порушення прав особи( ст.. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу строку позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої стороні права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Згідно додатку № 1 до кредитного договору строк користування кредитом визначений з 8 травня 2007 року до 7 травня 2017 року, а не до 7 травня 2017 року, як стверджує відповідач.

На думку суду в тексті кредитного договору допущена описка в даті закінчення дії договору, так як за своїм змістом ця дата менша ніж дата укладення договору, що є алогічним, крім цього дата закінчення дії договору зазначена в графіку погашення кредиту та відсотків, який є від»ємною частиною цього договору і підписана ОСОБА_3

В цьому графіку визначено, що кредит має повертатися періодичними щомісячними платежами.

Згідно розрахунку заборгованості, який наданий банком, платежі відповідачкою здійснювались нерегулярно, останнє фактичне погашення заборгованості перед банком відповідачкою було здійснено 4 квітня 2014 року в сумі 430 доларів США, а тому саме з цієї дати може відраховуватись позовна давність про застосування якої зробив заяву представник відповідачки, а не з 7 травня 2007 року. В свою чергу банк звернувся до неї з позовом 16 грудня 2014 року, що позбавляє суд можливості застосувати наслідки пропуску позовної давності.

Помилковим суд вважає твердження представника відповідача щодо невірного нарахування пені,так як згідно наданого розрахунку заборгованості, пеня нарахована за один рік, який передує подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 546, 549 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції (код ЄДРПОУ:21418784, р/р 290904960, МФО 356464) заборгованість за кредитним договором №014/05/251 від08.05.2007 року в сумі 31 663,14 доларів США, що еквівалентно 689 265,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернівецької обласної дирекції (код ЄДРПОУ:21418784, р/р 290904960, МФО 356464) судові витрати в сумі 3654 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Черінвці протягом 10 днів після його проголошення.

Суддя