Ухвала суду № 51930517, 29.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 642/474/13-ц Головуючий 1 інст. - Грінчук О.П.

Провадження № 22-ц/790/6692/15 Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія: інші справи

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Кружиліної О.А., Кіся П.В.,

за участю секретаря - Рязанової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування ухвали про забезпечення позову та про зняття арештів з транспортних засобів, -

встановила:

08.06.2015 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просила: скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2013 року про забезпечення позову. Зняти арешти накладені: постановою слідчого ОР ДТП СУ ГУВСД України в Харківській області Мокрожицького С.І. від 30.11.2009 року, постановами Ленінського ВДВС ХМУЮ м. Харкова ВП № 41018530 від 09.12.2013 року, ДВ-2/340/06 від 09.10.2006 року, АА № 144204 (АА № 502277) від 16.01.2007 року, ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова Бородіної О.В. від 14.11.2013 року, повідомленням ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області № 38/827 від 14.11.2011 року, на транспортні засоби ОСОБА_2: автомобіль марки «SUBARU FORESTER», державний номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, сірого кольору, № двигуна НОМЕР_3, № кузову НОМЕР_4, а також на автомобіль марки «MAZDA 6», державний номерний знак НОМЕР_2, 2003 року випуску, жовтого кольору, № двигуна НОМЕР_5, № кузову НОМЕР_6, посилаючись на те, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, а непред'явлення виконавчого документа за відповідним виконавчим провадженням у разі скасування постанови державного виконавця по поверненню виконавчого листа, у строки, визначені ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для зняття арешту на майно боржника, оскільки фактично вже не можуть бути проведені виконавчі дії, щодо стягнення на користь відповідача грошових коштів.

12.08.2015 року представник позивача ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування ухвали про забезпечення позову, та про зняття арештів з транспортних засобів - залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу скасувати, посилаючись на те, що постановлена судом ухвала перешкоджає стягненню з відповідача спричиненої шкоди згідно з рішеннями суду, яке знаходиться на виконанні виконавчої служби.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право: постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1, 3 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 40, п. 5 ч. 1 ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.

Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

Залишаючи позовну заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача, діючи в межах своїх повноважень на здійснення представництва в суді, діючи в інтересах позивача, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, в процесі розгляду справи по суті, 12.08.2015 року звернувся до суду з клопотанням, викладеним в заяві, про залишення позовної заяви без розгляду, яке відповідає вимогам а. 5 ч. 1 ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України, і викладене у спосіб визначений цивільно-процесуальним законодавством, а тому вказане клопотання є законним і підлягає задоволенню.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його з дотриманням вимог вказаного вище законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що постановлена судом ухвала перешкоджає виконанню судового рішення по справі № 642/474/13-ц за позовом прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, суперечать вимогам цивільно-процесуального закону, оскільки вказане рішення знаходиться на виконанні в державній виконавчій службі, а доказів про те, що залишення позову без розгляду по даній справі, перешкоджає виконанню судового рішення у справі № 642/474/13-ц, матеріали справи не містять.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суду відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду є законною і обґрунтованою, та постановленою із додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими та не спростовують висновків суду.

Керуючись 303, 304, 307, 311, 312, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, судова колегія, -

хвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: