Ухвала суду № 51930220, 28.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4828/15 Головуючий 1 інст. - Бутенко В.М.

Справа № 623/3294/13-ц Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого : Пономаренко Ю.А.,

суддів колегії : Бобровського В.В., Івах А.П.

за участю секретаря Каплоух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу у розмірі 219337,43 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 2163,33 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що вона, як фізична особа 30.04.2012 року уклала з відповідачем усний договір купівлі продажу рухомих речей, що належали їй на праві приватної власності, а саме: трактор колісний - реєстраційний номер: НОМЕР_1, марки: Т-150К, 1996 року випуску, заводський номер: НОМЕР_2, двигун номер: НОМЕР_3, об'єм двигуна: 9150 см. куб., маса машини: 8005 кг, обладнаного краном маніпулятором НІАВ-300, заводський номер: НОМЕР_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 від 15.07.2011 року; причіп - реєстраційний номер: НОМЕР_6, марки: ЗПТС-12, 1990 року випуску, заводський номер: НОМЕР_7, маса машини: 3800 кг, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_8 від 15.07.2011 року; дробарка - марки ДС - 02, модель: ДОП - 1, 2004 року випуску. На підтвердження укладення договору, та досягнення усіх істотних умов договору, відповідач надав їй власноруч написану 30.04.2012 року розписку, у якій відображений склад відчужуваних на його користь рухомих речей, з зазначенням їх індивідуальних та родових ознак, договірна сума продажу у розмірі 280000 грн.; строк, впродовж якого відповідач зобов'язувався сплатити позивачці договірну суму за продаж йому рухомих речей, який дорівнює дванадцяти місяців з дати укладання договору та передання йому рухомих речей, та форму оплати, як грошовими коштами, так і переданням майна. Зазначена обставина підтверджується текстом розписки. 30.04.2012 року вона передала рухомі речі відповідачу, на підтвердження чого був складений та підписаний нею і відповідачем акт приймання - передачі, та надала відповідачу нотаріально посвідчену довіреність на право керування трактором і причепом, у якій крім відповідача, за його проханням була зазначена ще одна особа, котрій відповідач мав намір дозволяти керувати трактором та причепом. Зазначені обставини підтверджуються текстами акту та довіреності. Протягом з травня по липень 2012 року включно відповідач частково оплатив договірну вартість отриманих рухомих речей в сумі 60662,57 грн., але в подальшому відповідач ухиляється від взятих на себе обов'язків оплати залишку договірної вартості рухомих речей, яка складає: 280000 грн. - 60662,57 грн. = 219337,43 грн. Позивач вважала, що з урахуванням норм діючого цивільного законодавства України, з відповідача за рішенням суду підлягає стягненню сума боргу у розмірі 219337,43 грн., та три проценти річних від простроченої суми, строком прострочення з 01.05.2013 року по 28.08.2013 року включно, що відповідає 120 дням, у розмірі 2163,33грн. Враховуючи вищевикладене, просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь суму боргу у розмірі 219337,43 грн., та 3% річних від простроченої суми строком прострочення з 01.05.2013 року по 28.08.2013 року включно у розмір 2163,33 грн.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 квітня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду 1 інстанції ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_5 звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду інстанції та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 суд 1 інстанції обґрунтовано виходив з того, що правочин, а саме договір купівлі - продажу тракторів та причепів повинен відповідати вимогам чинного законодавства. Оскільки видача довіреності на трактор і причіп, без укладення договору купівлі - продажу не може вважатися правочином, що допускає перехід права власності від однієї особи до інших осіб, а достатніх доказів, які б вказували на те, що позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів не надано, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог .

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_5 від 15 липня 2011 року є власником: трактор колісний марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, об'єм двигуна 9150 см. куб., маса машини 8005 кг; та свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_8 від 15 липня 2011 року є власником причіп марки ЗПТС-12, 1990 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, заводський номер № НОМЕР_7, маса машини 3800 кг.

Матеріали справи містять дані про те, що 30 квітня 2012 року ОСОБА_3 за попередньою досягнутою домовленістю сторін, видала нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважує ОСОБА_4 або гр.ОСОБА_6, кожен з яких діє самостійно, керувати (без права розпорядження) належними їй транспортними засобами: - трактором колісним марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, об'єм двигуна 9150 см. куб.; - причепом марки ЗПТС-12, 1990 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, заводський номер № НОМЕР_7.

Довіреність видана з правом проходження технічного огляду, з правом проведення поточного або капітального ремонту, з правом проведення сільськогосподарських робіт, виїзду за межи України, та дійсна до 30 квітня 2017 року (а.с. 8).

Згідно ст.328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст. 238, 244 ЦК України довіреність не є правовим оформленням переходу права власності.

До суду позивачка предоставила документи, які свідчать про наявність того факту, що між сторонами під час оформлення довіреності склалися інші правовідносини, а саме: лист та акт приймання-передачі від 30 квітня 2012 року, згідно яких вбачається, що ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 в користування із подальшою купівлею трактор колісний марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3; причіп марки ЗПТС-12, 1990 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, заводський номер НОМЕР_7; дробарка марки ДС-02, модель ДОП-1, Новозибківський верстатобудівельний завод, 2004 р. випуску. ОСОБА_4 зобов'язувався протягом 12 місяців розрахуватися за вищевказане майно в сумі 280000грн з травня місяця; форма оплати може як внесенням грошових коштів, так і поставкою товару - лес кругляк сосна (а.с. 6, 7).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні умови, дотримання який необхідно для дійсності правочину, зокрема встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. При цьому згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. І ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися лише правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно свідоцтв про реєстрацію машин даний трактор колісний і причіп зареєстровані на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 4, 5).

Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року, - перед відчуженням транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.

Крім того відповідно до пунктів 4 і 18 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 8 липня 2009 року, передбачено спеціальний порядок реєстрації транспортних засобів, де відображається і його власник та підстави набуття права власності.

Так, будь-яка державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання транспортних засобів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби. Машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним засоби, яка подається державному інспектору у відповідному районі, у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі. До заяви додаються в обов'язковому порядку документи, що підтверджують право власності.

Продажу тракторів та причепів зокрема передує процедура зняття з обліку машини у зв'язку з відчуженням, а номерний знак власник здає до інспекції. У свідоцтві про реєстрацію машини робиться запис «Знято з обліку для реалізації». Для транспортування знятої з обліку машини інспекція видає номерний знак «Транзит», строк дії якого становить 30 діб (п. 18).

Суд 1 інстанції вірно зазначав, що дані вимоги постанови виконано позивачкою не були - ОСОБА_3 повинна була здати номерні знаки до Державної інспекції сільського господарства та зняти трактор та причіп з обліку для реалізації. Після чого сторони повинні були укласти договір купівлі-продажу машин у відповідній письмовій формі для подальшої їх реєстрації за новим власником.

У відповідності до довідок Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області від 08.09.2013 року №05/47 і від 10.12.2013 року № 05/6063 згідно електронної бази даних, вказана техніка належить на праві власності ОСОБА_3: трактор колісний марка Т-150К, 1996 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_5 від 15.07.2011 року, АДРЕСА_1; причіп марки ЗПТС-12, 1990 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, заводський номер № НОМЕР_7, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_8 від 15.07.2011 року, АДРЕСА_1, тобто за місцем реєстрації та проживання позивачки ОСОБА_3

Судовим розглядом встановлено, що 25.07.2012 року о 22 годині 30 хвилин, на 708 км. автошляху Київ-Харків-Довжанський трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю трактора колісного марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що рухався з причепом марки ЗПТС-12, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 в районі міста Артемівська.

Зазначені транспортні засоби не затримувались, з місця пригоди їх забирав директор ТОВ «Меблевий рай» (м. Артемівськ Донецької області), де транспорт був орендований, і де працює головним бухгалтером власник цього транспорту ОСОБА_3.

За даною дорожньо-транспортна пригодою за участю трактора Т-150К, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом ЗПТС-12, реєстраційний номер НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_7, складені адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП відносно водія та матеріали ДТП були спрямовані до ВДАІ м. Ізюм для подальшого направлення на розгляд до Ізюмського міськрайонного суду (а.с. 169), де він визнаний винним в скоєні ДТП, власником транспортного засобу зазначена ОСОБА_3 (а.с. 47-48), що доводить, що у приватну власність до ОСОБА_4 вказане майно не передавалось.

Відповідно до ч.І ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Крім того, ст. 695 ЦК України визначає особливості оплати товару з розстроченням платежу. Договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

З огляду на зазначене не, колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що видача довіреності на трактор і причіп, без укладення договору купівлі-продажу не може вважатися правочином, що допускає перехід права власності від однієї особи до інших осіб.

Отримання коштів за вказаний трактор і причіп ОСОБА_3 від ОСОБА_4 також не підтверджує цього, оскільки така передача грошових коштів не була оформлена належним чином, як того вимагає Закон.

Позивачка стверджує, що між ОСОБА_4 та нею в усній формі укладено договір купівлі-продажу рухомого майна з умовами розстрочення платежу, що нібито підтверджується розпискою відповідача. Проте закон передбачає для такого виду договорів наступні істотні умови як: ціна товару, порядок, строки і розміри платежів, та умови щодо передачі товару у власність покупця.

Наявний у матеріалах справи лист ОСОБА_4 від 30.04.2012 р., де зазначено, що він взяв саме у користування перелічене майно, та довіреність від 30.04.2012 р., в якій прямо зазначено, що ОСОБА_4 має право керувати без права розпорядження належним ОСОБА_3 транспортними засобами, достовірно підтверджують обставину, що вказане майно у власність ОСОБА_4 не перейшло й доказів наявності згоди сторін щодо такої істотної умови будь-якого договору купівлі-продажу як передачі майна у власність покупця - позивачем не надано.

Згідно зі ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду 1 інстанції, що в установленому порядку договір купівлі-продажу на трактор колісний марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, об'єм двигуна 9150 см. куб., маса машини 8005 кг; на причіп марки ЗПТС-12, 1990 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6, заводський номер № НОМЕР_7, маса машини 3800 кг; на дробарку марки ДС-02, модель ДОП-1, завод виготовлювач Новозибківський верстатобудівельний завод, 2004 року випуску між сторонами не укладався, а тому суд підставно відмовив ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права

При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст. 307, 308, п.1 ч.1 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -