Ухвала суду № 51930081, 30.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 640/7608/15-ц Головуючий суддя І інстанції Лях М.Ю.

Провадження № 22-ц/790/6630/15 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Яцини В.Б.,

суддів - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

за участю секретаря - Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 24 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та заборгованості по аліментам,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 липня 2015 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі ст..116 ЦПК України для звернення до належного суду, яким на думку суду є Краматорський міський суд Донецької області.

Не погоджуючись з тим, що вказана справа територіально підсудна Краматорському міському суді Донецької області, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою повернути справу для розгляду до Київського районного суду м. Харкова. На обґрунтування скарги послалася на те, що суд помилився із застосуванням ст. 116 ЦПК України і не прийняв до уваги те, що позивачка в позовній заяві просить стягнути заборгованість по аліментам і пеню за прострочення їх сплати, тому Київський районний суд при відкритті провадження по цій справі не помилився в питанні її територіальної підсудності.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1, що територіально не відноситься до компетенції Київського районного суду м. Харкова.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2015 року було відкрито провадження по цій справі. При цьому районний суд правильно послався на те, що позивачка, яка мешкає у Київському районі м. Харкова, у своїх позивних вимогах просить стягнути заборгованість по аліментам, що відповідає положенням ст. 110 ЦПК України, за якою позови про стягнення аліментів, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

За правилом загальної територіальної підсудності, ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Ухваливши про направлення позовної заяви ОСОБА_1 до Краматорського міського суду Донецької області районний суд виходив з того, що крім вимог про стягнення заборгованості по аліментам, позивачка поставила питання про стягнення неустойки (непі) за прострочення сплати аліментів у розмірі 1% від суми невиплачених аліментів, аліменти на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 24.11.2011 року вже були стягнуті, був виданий виконавчий лист, що свідчить про наявність спору щодо невиконання зобов'язання, тому у даній справі необхідно застосовувати загальні правила територіальної підсудності, ст. 109 ЦПК України.

При цьому районний суд застосував п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 116 ЦПК України, за якими суд передає справу, розгляд якої по суті ще не розпочався, на розгляд іншому суду, якщо: після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Однак при цьому суд не взяв до уваги, що заявлений по справі позов стосується стягнення заборгованості по аліментам з передбачених ст. 194 СК України підстав і на його зміст не впливає той факт, що рішення про призначення аліментів до сплати вже було ухвалене судом, оскільки підставою позову, який розглядається Київським районним судом м. Харкова, є неналежне виконання відповідачем обов'язку по сплаті аліментів, що свідчить про те, що аліментні правовідносини між сторонами тривають. Наявність вимог про стягнення пені за невиконання визначеного судом обов?язку по сплаті аліментів не змінює зміст спірних правовідносин і на правильно визначену судом при відкритті провадження по справі територіальну підсудність розгляду позову не впливає, оскільки підстава для нарахування пені передбачена законом, ст. 196 СК України, як відповідальність за прострочення сплати аліментів, а не за невиконання зобов?язання за договором.

Оскільки таким чином районний суд помилився зі зміною територіальної підсудності спору і у застосуванні ст. 109, п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, то з передбачених п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підстав апеляційний суд скасовує оскаржену ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання про направлення справи для продовження розгляду до того ж районного суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст.307, ст.ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

УхвалуКиївського районного суду м.Харкова від 24 липня 2015 року - скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 направити до того ж районного суду для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя:

Судді колегії: