Рішення № 51929531, 29.09.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4108/15-ц

№ провадження 2/646/1065/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2015 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Шелест І.М., за участю секретаря Біляєвої Ю.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності на житло та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності на житло та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що йому - ОСОБА_1 належить на праві особистої приватної власності 59/100 часток квартири посімейного типу № 12 по пл. Повстання № 3 в м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 02 листопада 2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, р.№ 9304 та договору дарування частки квартири, посвідченого 27 грудня 2013 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, р.№ 3667. А саме йому належить 48,2 кв.м приватизованої частини квартири, він займає приміщення № 5 площею 23,5 кв.м та № 6 площею 14,6 кв.м (що є прохідними), у спільному користуванні знаходяться кухня, туалет, ванна кімната. В зазначених приміщеннях він проживає з дружиною ОСОБА_3, а також до квітня 2011 року проживав син дружини - відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В родині існували нормальні стосунки, він виховував та утримував неповнолітнього сина своєї дружини.

У квітні 2011 року ОСОБА_4 з доброї волі за взаємної згоди з матірю виїхав зі спірного житлового приміщення до своїх бабусі та дідуся у сел. Хролі Харківського району Харківської області, мешкає там АДРЕСА_1. Це було його особисте волевиявлення і проти того ніхто із членів родини не заперечував. На нове місце проживання відповідач вивіз свої особисті речі: одяг, фотоапарат, компютер. Після того до цього часу відповідач не цікавиться житловим приміщенням, що він залишив. Він не приймає участі у сплаті комунальних послуг, не допомагав нам робити ремонт, навіть не навіщає житло. При спілкуванні з відповідачем він пояснював, що йому не подобається проживати у комунальній квартирі, більш комфортно він почуває себе саме в сел. Хролі, оскільки там квартира із зручностями, площа для його проживання є достатньою. У той самий час, ОСОБА_4 не знімається з реєстраційного обліку за даною адресою, а сплачувати вартість комунальних послуг на даний час позивачу важко. Посилаючись на вимоги ст.ст. 386,391,405 ЦК України просить усунути перешкоди в користування власністю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, додавши до того, що на даний час між ОСОБА_1 та другим співвласником квартири досягнута домовленість про продаж квартири в цілому і після того позивач має намір придбати інше - ізольоване житлове приміщення, поліпшити свої житлові умови. Але той факт, що в квартирі зареєстрований відповідач, перешкоджає у здійсненні цього плану, покупці відмовляються придбати квартиру з зареєстрованою в ній особою.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 в судове засідання не зявились, представник надала суду письмові заперечення, в яких зазначають, що квартира АДРЕСА_2 була придбана під час спільного проживання ОСОБА_1 з матірю відповідача ОСОБА_3, що у 2011 році відповідач разом із своєю матірю ОСОБА_3 переїхав проживати в сел.. Хролі у звязку з неможливістю проживання в спірній квартирі через конфлікти з ОСОБА_1 ОСОБА_8 через кілька місяців мати повернулась до чоловіка, залишивши свого сина, допомоги йому не надає. До заперечень додані медичні документи про стан здоровя ОСОБА_4, а також копії судових рішень, у тому числі про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.08.2013 р. про відмову у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Червонозаводський РВ в м. Харкові Головного управління державної імміграційної служби України в Харківській області, про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні з позовом ОСОБА_1 погодилась, підтвердила обставини, на які посилається позивач, а також пояснила, що квартира, що є предметом спору придбана на кошти ОСОБА_1, що дійсно між подружжям мали місце суперечки, у звязку з чим їх шлюб було розірвано, але було те після відїзду її сина відповідача у справі в сел.. Хролі до бабусі, що відїзд був повязаний з закінчення навчання у школі і як завжди він поїхав до бабусі. Крім того, ОСОБА_3 зазначила, що вже через кілька місяців після розірвання шлюбу вони примирились, зареєстрували шлюб у друге, що ОСОБА_1 завжди дбав про неї та її сина ОСОБА_4, що сімя їх була завжди дружньою, а настроєм відповідача керує її матір ОСОБА_7 Також, ОСОБА_3 зазначила, що вони з чоловіком мають намір поліпшити житлові умови, продати спірну квартиру в цілому, на що є згода іншого власника. Та обставина, що зареєстрований її син ( хоча не проживає і не бажає проживати з ними) перешкоджає здійсненню планів ОСОБА_1 відносно своєї власності.

Суд, вислухавши сторони, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві особистої приватної власності 59/100 частки квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 02 листопада 2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, р.№ 9304 та договору дарування частки квартири, посвідченого 27 грудня 2013 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, р.№ 3667. Квартира посімейного типу спільного заселення складається з чотирьох житлових кімнат житловою площею 65,0 кв.м, загальною площею 82,8 кв.м., де позивач з родиною займає приміщення № 5 площею 23,5 кв.м та № 6 площею 14,6 кв.м (що є прохідними), у спільному користуванні знаходяться кухня, туалет, ванна кімната.

Відповідно довідки КП «Жилкомсервіс» Дільниця № 58 від 05.02.2015 р. (а.с. 17) та акту від 18.02.2015 року (а.с. 17) в зазначених приміщеннях ОСОБА_1 проживає з дружиною ОСОБА_3 та до квітня 2011 року разом з нами проживав син останньої - відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З квітня 2011 року ОСОБА_4 в зазначеній вище квартирі не проживає, виїхав до своїх бабусі та дідуся у сел. Хролі Харківського району Харківської області, мешкає там АДРЕСА_1 в ізольованій квартирі з усіма зручностями, де йому створені добрі умови для проживання, що підтверджується наданими документами: актом тимчасово створеної комісії Пономаренківської сільради Харківського району Харківської області від 14.06.2012 р., актом обстеження побутових умов від 18.01.2013 р., інформації виконкому Пономаренківської сільради Харківського району Харківської області від 18.01.2013 р. № 4.

З пояснень позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_3 вбачається, що поїхав до сел.. Хролі відповідач з власного бажання. На нове місце проживання відповідач вивіз свої особисті речі: одяг, фотоапарат, компютер. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердив, що за проханням ОСОБА_3 приїздив до сел.. Хролі (де проживає у бабусі відповідач) налагоджував компютер ОСОБА_4, який проживає там у окремій кімнаті, де знаходяться його речі.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили суду, що до квітня 2011 р. бачили родину ОСОБА_1 з дружиною та сином, з квітня сина ОСОБА_4 в квартирі немає, він не приходить до житла, не цікавиться ним. У той самий час, позивач у справі посилається на труднощі, які виникають у звязку із сплатою за комунальні послуги: з урахуванням реєстрації проживання відповідача та замалою заробітною платою, яка складає біля 1700 грн., утворюється заборгованість. При тому дружина ОСОБА_3 має поганий стан здоровя, не працює.

Ст. 405 ЦК України передбачає право членів сімї власника житла на користування цим житлом, у той самий час, згідно частини другій зазначеної статті « член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом».

Суд дає оцінку наданій представником відповідача ОСОБА_7 інформації про існування рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.08.2013 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про втрату права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації з підстав наявності поважних причин для непроживання, а саме неприязних стосунків з матірю. При цьому суд враховує, що з моменту ухвалення зазначеного рішення минуло більше двох років. Доказів про наявність поважних причин неможливості проживання, після ухвалення 16.08.2013 року судового рішення, на спірній житловій площі відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, суду не надав, за захистом свого порушеного права до суду не звертався. Крім того, на даний час відповідач досяг повноліття, став дорослою самостійною людиною, але сам у судове засідання не зявився, не дав пояснень суду з якого приводу він не проживає в спірній квартирі.

Ст. 319 ЦК України передбачає: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Крім того, Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 33 Постанови № 5 від 07.02.2014 р. « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначив: « Застосовуючи положення ст. 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не повязані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки».

У даному судовому засіданні встановлено, що спірна квартира є квартирою по сімей-ного заселення і в ній проживають два власники житлового приміщення. Позивач ОСОБА_1 посилається, і це знайшло підтвердження у поясненнях інших допитаних осіб, на свій намір разом з іншим власником житла продати квартиру в цілому та придбати інше ізольоване житлове приміщення. Та у такому наміру є перешкодою реєстрація за даною адресою відповідача ОСОБА_4, який не проживає та не знімається з реєстраційного обліку.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, в тому числі усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном відповідно до ст.391 ЦК України. Способи захисту права власності передбачені також статтями 16, 386 ЦК України.

З оглядом на наведені обставини, суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 3, 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, ст. ст. 386, 391, 405 Цивільного кодексу України, суд:

У х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1 на 59/100 ч. квартири АДРЕСА_2, визнавши ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Суддя І.М. Шелест