Постанова № 51927450, 02.07.2010, Нововодолазький районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2010 року смт. Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Смірнова О. С.

при секретарі Іванової Т.В.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2М

представників третьої особи - ОСОБА_3ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Липкуватівського аграрного коледжу Нововодолазького району Харківської області до Нововодолазької районної ради Харківської області та третьої особи на стороні відповідача - Нововодолазького підприємства теплових мереж, про визнання не чинним з часу прийняття та скасування Рішення XXVI сесії Нововодолазької районної ради V скликання від 27 лютого 2009 року «Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання» в частині затвердження тарифу на послуги з теплопостачання для бюджетних споживачів села Липкуватівка, з покладанням на відповідача судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Липковатівський аграрний коледж Нововодолазького району Харківської області, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати не чинним з часу прийняття та скасувати Рішення XXVI сесії Нововодолазької районної ради V скликання від 27 лютого 2009 року «Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання» в частині затвердження тарифу на послуги з теплопостачання для бюджетних споживачів села Липкуватівка.

Після відкриття провадження в адміністративній справі позивачем, на виконання вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, було опубліковано оголошення про це в газеті «Вісті Водолажчини» № 21 (9941) за суботу 13 березня 2010 року, з повним дотриманням вимог, встановлених зазначеною статтею.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оспорюване Рішення Нововодолазької районної ради містять всі необхідні ознаки регуляторного акту, встановлені статтею 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а тому є регуляторним актом, в зв'язку з цим, порядок прийняття оспорюванного Рішення регламентується нормами зазначеного Закону, в тому числі частиною 1 статті 9, яка передбачає оприлюднення кожного проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. На думку позивача, всупереч встановленому порядку проект зазначеного Рішення не був оприлюднений, внаслідок чого коледж був позбавлений можливості подати зауваження стосовно завищення, майже вдвічі, теплового навантаження на котельню села Липкуватівка, завищення витрат на оплату праці, планових втрат теплової енергії під час її транспортування, заниження коефіцієнта корисної дії енергетичного

обладнання котельні та іншого; внаслідок недостовірності вихідних даних, покладених Нововодолазьким підприємством теплових мереж до розрахунку планових витрат на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для бюджетних споживачів села Липкуватівка, Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області були надані помилкові Висновки про економічну обґрунтованість планових витрат на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для бюджетних споживачів села Липкуватівка, а Нововодолазькою районною радою - затверджені завищені тарифи на теплопостачання бюджетних споживачів села Липкуватівка. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Липковатівський аграрний коледж вважає зазначене Рішення таким, що прийняте з порушенням процедури його прийняття та порушує права та законні інтереси коледжу, тому що затверджує завищені тарифи на послуги з теплопостачання, розраховані на підставі недостовірних показників, наданих Нововодолазьким підприємством теплових мереж.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Також представник позивача в судовому засідання звернув увагу на те, що частина 1 статті 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» прямо забороняє органам місцевого самоврядування, до яких відноситься Нововодолазька районна рада, приймати регуляторний акт, до яких відноситься оспорюване Рішення, якщо його проект не був оприлюднений. Відповідно до частини 2 статті 13 зазначеного Закону, проект оспорюваного Рішення повинен був оприлюднений шляхом опублікування в друкованому засобі масової інформації розробника цього проекту, тобто в газеті «Вісті Водолажчини», а строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції, згідно частини 6 статті 9 Закону, не може бути меншим ніж місяць та більшим ніж три місяця з дня оприлюднення проекту регуляторного акту. Особливу увагу представник відповідача звернув на те, що коледж поданням позову не переслідував мету ухилитися від оплати за надані йому послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії і на час подання позову коледж в повному обсязі розрахувався на надані послуги за діючими тарифами - метою коледжу є скасування завищених тарифів. На підтвердження того, що тарифи на послуги з теплопостачання для бюджетних споживачів села Липкуватівка, затверджені Рішенням XXVI сесії Нововодолазької районної ради V скликання від 27 лютого 2009 року «Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання» є завищеними, представник позивача навів приклад норм втрат теплової енергії від корисного відпуску теплової енергії, що були затверджені директором Нововодолазького підприємства теплових мереж 18 вересня 2007 року, які начебто встановлені відповідно до КТМ 204 Україна 244-94. По котельні села Липкуватівка вони були затверджені підприємством теплових мереж в розмірі 16,93% (а. с. 4-5), в той час як згідно пункту 3.1.8 КТМ 204 Україна 244-94 втрати теплоти, встановлені розрахунковим методом, не можуть перевищувати 13,00%, більші втрати теплоти можуть бути встановлені лише на підставі випробувань; фактичні втрати теплоти, обчислені за методикою, встановленою пунктом 3.1.8 КТМ 204 Україна 244-94, з урахуванням фактичної протяжності теплотраси котельні села Липкуватівка, приблизно вдвічі менші від затверджених підприємством теплових мереж, а в цілому діючий тариф завищений приблизно на 20%. Представником позивача було також зазначено, що підприємством теплових мереж до цього часу не було надано повного комплекту необхідних документів, на підставі яких можна було обчислити фактичні економічно обґрунтовані витрати на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для бюджетних споживачів села Липкуватівка, а тарифи, за якими коледж сплачує за послуги з теплопостачання, значно перевищують тарифи, що діють в інших вищих навчальних закладах Міністерства аграрної політики України, які опалюються в подібних умовах; внаслідок незрозумілої позиції Нововодолазького підприємства коледж не може належним чином обґрунтувати потребу в додаткових коштах на оплату послуг з теплопостачання. Підсумовуючи викладене, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, Нововодолазька районна рада Харківської області, в своїх запереченнях на позовну заяву вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, прийнятим на підставі чинного законодавства та такими, що відповідає вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Постанови КМУ № 955 від 10.06.2006р., Постанови КМУ № 1548 від 25.12.1996р., Постанови КМУ № 36 від 28.01.2009р., Постанови НКРЕ від 19.02.2009р. № 194, а позовну заяву Липковатівського аграрного коледжу необґрунтованою, мотивуючи це тим, що по-перше, відповідно до повноважень наданих п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)» Національна комісія регулювання електроенергетики встановлює роздрібні ціни на природний газ для потреб населення, граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів за погодженням з Міністерством економіки України: По-друге, відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», функція встановлення цін, тарифів на житлово-комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування; нормативно-правові акти, якими встановлюються або погоджуються тарифи на житлово-комунальні послуги для інших категорій споживачів, крім населення є засобом державного регулювання господарської діяльності у даній сфері, тому їх прийняття відбувається з процедурою встановленою Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»: рішення, яким встановлюються тарифи на житлово-комунальні послуги для населення не підпадають під ознаки регуляторного акту; разом з цим розрахунок тарифів на послуги з теплопостачання проводиться відповідно до «Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої воли», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 955 зі змінами, внесеними згідно з постановами КМУ № 297 від 27.02.2007 та № 1267 від 24.10.2007р. Відповідно до п. 32-1 зазначеного Порядку «У разі зміни протягом установленого строку дії тарифів, ставок, податків і зборів (обов'язкових платежів), цін і тарифів на паливо-енергетичні та матеріальні ресурси запроваджується механізм коригування тарифів. Коригуванню підлягають лише ті індивідуальні складові витрат, із якими відбулися цінові зміни у бік збільшення або зменшення, до сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження зазначеного механізму»; По-третє, згідно листа Держкомпідприємництва України від 17.09.2008 року у разі прийняття рішень органами місцевого самоврядування про зміну тарифів на житлово-комунальні послуги за умови застосування механізму корегування тарифів згідно Постанови Кабінету Міністрів від 10.06.2006 року № 955, прийняття рішень місцевих рал про встановлення (погодження) з корегованих тарифів можливо проводити без дотримання процедури прийняття Регуляторного акту з посиланням на абзац ! 1 статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Тобто як «доведення рішення органів, які і вищестоящими то відношенню до органів, які приймають ці акти». На виконання Постанови КМУ від 28.01.2009 року №-36 (із змінами внесеними Постановою КМУ № 92 від 04.02.2009р.), листа НКРЕ від 31.03.2009 року №-2062/24/17-09, листа Державкою Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Нововодолазькою районною радою було прийняте оспорюване рішення про затвердження тарифів на теплопостачання як таке, що доведене органами, які є вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги Липковатівського аграрного коледжу не визнав, просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні звернув увагу на те, що директор коледжу був присутній на засіданні XXVI сесії Нововодолазької районної ради V скликання, яке відбулося 27 лютого 2009 року, тому був ознайомлений з проектом оспорюваного рішення.

Третя особа на стороні відповідача, Нововодолазьке підприємство теплових мереж, та представники підприємства в своїх запереченнях на позовну заяву вважають оскаржуване рішення обгрунтованим та прийнятим на підставі чинного законодавства, таким, що відповідає вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Постанови КМУ № 955 від 10.06.2006 р., Постанови КМУ № 1548 від 25.12.1990 р. Постанови КМУ № 36 від 28.01.2009р., Постанови НКРЕ № 194 від 19.02.2009 р., з мотивів, що співпадають з позицією відповідача, а заяви Липковатівського аграрного коледжу про необгрунтоване завищення окремих складових планових витрат на послуги з теплопостачання безпідставними, посилаючись на акт перевірки достовірності наданих Нововодолазьким підприємством теплових мереж матеріалів інспектором Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області № 01102 від 11 червня 2009 року.

Представники третьої особи на стороні відповідача у судовому засіданні позовні вимоги Липковатівського аграрного коледжу не визнали, звернули увагу на те, що коледж не звертався до органів прокуратури із заявою про проведення перевірки дотримання Нововодолазькото районною радою чинного законодавства під час прийняття 27 лютого 2009 року XXVІ сесією Нововодолазької районної ради V скликанню Рішення «Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання».

Підсумовуючи викладене, представники третьої особи на стороні відповідача просили відмовити в задоволені лозову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

27 лютого 2009 року XXVI сесія Нововодолазької районної ради V скликання прийняла Рішення «Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання», яким був затверджений тариф на послуги з теплопостачання для бюджетних споживачів села Липкуватівка, до яких відноситься і Липковатівський аграрний коледж.

Встановлення - тарифів відповідно до закону - віднесено пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальні послуг.

Зазначене Рішення є офіційним письмовим документом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який спрямований на правове регулювання господарських відносин, незалежно від того, чи вважається він відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом, тому відповідно до статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері, господарської діяльності» є регуляторним актом, в зв'язку з цим порядок прийняття такого Рішення регламентується нормами зазначеного Закону.

Частина 1 статті 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» прямо забороняє органам місцевого самоврядування приймати регуляторний акт, якщо його проект не був оприлюднений. Відповідно до частини 2 статті 13 зазначеного Закону, проект оспорюваного Рішення повинен був оприлюднений шляхом опублікування в друкованому засобі масової інформації розробника цього проекту, тобто в газеті «Вісті Водолажчини». а строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції, згідно частини 6 статті 9 Закону, не може бути меншим ніж місяць та більшим ніж туй місяця з дня оприлюднення проекту регуляторного акту.

Проект Рішення XXVI сесії Нововодолазької районної ради V скликання від 27 лютого 2009 року «Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання» не був оприлюднений у спосіб, порядку та строки, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Посилання відповідача на Роз'яснення Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Харківській області від 22 вересня 2008 року № 21-20/695-4 (а. с. 15) та на пункт 33-1 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 955 (із змінами наступними змінами та доповненнями) суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Харківській області це є органом який мас право надавати роз'яснення чинного законодавства України.

Зі змісту пункту 33-1 Порядку Формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабін ту Міністрів України від 10 липня 2006 року №955 випливає, ідо механізм коригування тарифів стосується процедури формування (обчислення) тарифів та жодним чином не стосується, а тим більше, не скасовує порядок прийняття або перегляд) тарифів, встановлений Законом України «Про засади державної регулярної політики у сфері господарської діяльності», про що прямо зазначено в пунктах 10 та 40 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води: «У разі зміни ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), розміру мінімальної заробітної плати ставок орендної плати (за об'єктами виробничого призначення), інших обов'язкових платежів і збори, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси для відшкодування в повному обсязі витрат операційної діяльності тарифи переглядаються в установленому законодавством порядку.».

Відповідно до частини 2 сталі 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення., дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність своїх дій. пов'язаних з прийняттям оспорюваного Рішення, належним чином не довів.

В зв'язку з наведеним, суд вважає Рішення XXVI сесії Нововодолазької районної ради V скликання від 27 лютого 2009 року «Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання» таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, тому повинно бути визнано судом не чинним та скасовано.

З урахування викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обгрунтовані і підлягають задоволенню з поєному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Нововодолазької районної ради на користь Липковатівського аграрного коледжу судових витрат у загальній сумі 3 (трьох) гривень 40 копійок, що складаються з 3 (трьох) гривень 40 копійок державного мита.

Керуючись статтями. 4, 7, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Нововодолазький районний суд Харківської області, -

ПОСТАНОВИВ

Адміністративний позов, Липковатівського аграрного коледжу до Нововодолазької районної ради Харківській області до визнання не чинним з часу прийняття та скасування Рішення XXVI сесії Нововодолазької райони ради V скликання від 27 лютого 2009 року «Про затвердження тарифів па послуги з теплопостачання» в частині затвердження тарифу на послуги з теплопостачання для бюджетних споживачів села Липкуватівка - задовольнити в повному обсязі.

Визнати не чинним з часу прийняття та скасувати Рішення XXVI сесії Нововодолазької районної ради V скликання віл 27 лютого 2009 року «Про затвердження тарифів на послуги з теплопостачання» в частині затвердження тарифу на послуги з теплопостачання для бюджетних споживачів села Липкуватівка.

Стягнути з Нововодолазької районної ради на користь Липковатівського аграрного коледжу (код ЄДРПОУ 00705657 поштова адреса: вулиця Доценка будинок 1, село Липкуватівка, Нововодолазький район, Харківська область; поштовий індекс 63221) судові витрати у загальній сумі 3 (трьох) гривень 40 колійок, що складаються з 3 (трьох) гривень 40 копійок державного мита.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Нововодолазький районний суд Харківської області суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скирта подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 2 липня 2010 року.

Суддя Смірнова О. С.