Рішення № 51924520, 05.10.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5472/14-ц

Номер провадження 2/623/177/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2015 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бутенка В.М.

при секретарі судового засідання Костенко В.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

за участю: представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом Кредитної спілки «Слобожанський Фінансовий Союз» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майно, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2014 року Кредитна спілка «Слобожанський Фінансовий Союз» звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточненого позову, просить суд: - задовольнити вимоги іпотекодержателя - Кредитної спілки «Слобожанський Фінансовий Союз» до спадкоємця боржника за кредитним договором, про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, реєстровим №3524 від 27.08.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з господарко-побутовими будівлями, розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, будинок 5а (житловий будинок літ. А-1, загальною площею 81,9 кв.м., житловою площею 44,5 кв.м., сарай літ. Б, сарай літ. Г, гараж літ. В, погріб літ. Д, убиральня літ. Е, колодязь літ. К, огорожа № 1,2,3, успадкованого ОСОБА_3.

Визнати право власності Кредитної спілки «Слобожанський Фінансовий Союз» на житловий будинок з господарко-побутовими будівлями, розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, будинок 5а (житловий будинок літ. А-1, загальною площею 81,9 кв.м., житловою площею 44,5 кв.м., сарай літ. Б, сарай літ. Г, гараж літ. В, погріб літ. Д, убиральня літ. Е, колодязь літ. К, огорожа №1,2,3.

Зобовязати ОСОБА_3 передати до Кредитної спілки «Слобожанський Фінансовий Союз» всю технічну та іншу документацію, що необхідна для реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарко-побутовими будівлями, розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, будинок 5а.

Судові витрати покласти на Відповідача.

Позивач мотивує вимоги тим, що 27 серпня 2010 року між Кредитною спілкою «Слобожанський Фінансовий Союз» та членом Кредитної спілки ОСОБА_5 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого Кредитна спілка зобовязався надати кредит у сумі 20 тис. грн, а ОСОБА_5 повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитом у строк та на умовах, визначених кредитним договором. З метою забезпечення належного виконання зобовязання за кредитним договором того самого дня між Кредитною спілкою «Слобожанський Фінансовий Союз» та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку житловий будинок з господарко-побутовими будівлями, розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вулиця Колгоспна, будинок 5а, вартістю 67000 гривень, що належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.2007 року.

Зазначав, що 07 травня 2013 року ОСОБА_5 померла, спадщину після її смерті прийняла ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вулиця Колгоспна, будинок 5а. 12 серпня 2014 року позивачем на адресу ОСОБА_3 було відправлено претензію кредитора на суму 41644 грн 80 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, зокрема неналежне виконання ОСОБА_5 зобовязань за кредитним договором, у звязку з чим утворилась заборгованість, яка складала станом на 03.01.2012 року 41644 грн. 80 коп., що складається із заборгованості за кредитом у сумі 16 644 грн 80 коп., простроченої заборгованості відсотків за користування кредитом у сумі 13 509 грн 38 коп., відсотків по кредиту протягом строку визнання кредиту з підвищеним ризиком у сумі 11 490 грн 62 коп., а також на те, що внаслідок смерті ОСОБА_5 відбулась зміна боржника на ОСОБА_3, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки.

(а.с. 2-3, 83-86)

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пославшись на обставини, які викладенні у позові, та просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилася без поважних причин, про час і місце судового засідання повідомлялася в порядку ч.9 ст. 74 ЦПК України через оголошення у пресі «Слобідський край» від 12.02.2015 року № 18, заяв про розгляд справи за її відсутності не надійшло (а.с. 35).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статей 169, 224 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, перевіривши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей 3, 4, 15 ЦПК України особа має конституційне право на судовий захист своїх цивільних прав і може звернутися із позовом про захист порушеного, оспореного або невизнаного права у спосіб, передбачений ЦК України.

Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст. 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що 27 серпня 2010 року між Кредитною спілкою «Слобожанський Фінансовий Союз» та членом Кредитної спілки гр. ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 270810.03, відповідно до умов якого Кредитна спілка надала кредит у сумі 20 тис. грн, а ОСОБА_5 отримала 20 тис. грн на споживчі цілі та зобовязувалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитом у строк та на умовах, визначених кредитним договором (а.с. 4-5, 6).

Відповідно до п.2.3. Кредитного договору позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п.2.1. цього Договору, тобто до 27.08.2011року.

Пунктом 3.7. указаного кредитного договору передбачено, що за будь яких умов, у разі несвоєчасного надходження (прострочення) планового платежу повністю або частково з четвертого дня прострочення, цей кредит визнається кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком процента ставка за цим кредитом встановлюється у розмірі 120% річних від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

З метою забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобовязань перед банком 27 серпня 2010 року між Кредитною спілкою «Слобожанський Фінансовий Союз», з однієї сторони, і ОСОБА_5, з іншої сторони, укладено іпотечний договір без номера, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 3524 (а.с. 7-8).

Відповідно до пункту 2 цього договору предметом іпотеки є житловий будинок з господарко-побутовими будівлями, розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вулиця Колгоспна, будинок 5а, (житловий будинок літ. А-1, загальною площею 81,9 кв.м., житловою площею 44,5 кв.м., сарай літ. Б, сарай літ. Г, гараж літ. В, погріб літ. Д, убиральня літ. Е, колодязь літ. К, огорожа №1,2,3). Відомості про іпотеку нотаріусом внесено до Державного реєстру іпотек, на відчуження нерухомого майна накладено заборону.

Відповідно до пункту 4 цього договору сторони оцінили предмет іпотеки в 67 000,00 грн.

Пунктами 15 і 16 іпотечного договору визначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі права власності на предмет іпотеки у разі невиконання іпотекодавцем у строк до 27.08.2011 року зобов'язання сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Таке визначення розкриває сутність зобовязання як правового звязку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обовязок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобовязання надано право, що кореспондує обовязку першої. Обовязками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобовязання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов кредитного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, за комісією, а також інші витрати згідно умов.

ОСОБА_5 належним чином грошові зобовязання за кредитним договором перед Кредитною спілкою не виконала, у звязку із чим утворилась заборгованість, яка станом на 03.01.2012 року становить 41644 грн 80 коп., що складається із заборгованості за кредитом у сумі 16 644 грн 80 коп., простроченої заборгованості відсотків за користування кредитом у сумі 13 509 грн 38 коп., відсотків по кредиту протягом строку визнання кредиту з підвищеним ризиком у сумі 11 490 грн 62 коп (а.с. 9).

Судом установлено, що позичальник ОСОБА_5 порушила умови кредитного договору, зокрема, не здійснювала погашення кредиту та процентів за його користування в установлені кредитним договором строки.

Згідно із ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів України поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а відповідно до ч.2 ст.16 ЦК суд може захистити цивільне право або інтерес способом, який може бути встановлений договором або законом.

Одним із найбільш ефективних і дієвих способів забезпечення виконання зобовязання є іпотека, оскільки в результаті іпотеки кредитор отримує матеріальні гарантії щодо виконання зобовязання, а можлива реальна загроза втрати нерухомого майна, яке має значну економічну вартість і характеризується стабільністю в цивільному обороті, є додатковим стимулом для виконання його боржником.

За змістом ч.1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003р. № 898-IV (далі Закон № 898-IV) іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, це вид забезпечення виконання зобовязання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у ст. 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом № 898-IV України «Про іпотеку»: положення ст.23 цього Закону, згідно з яким у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, оскільки у момент передачі майна в іпотеку іпотекодавець не був її власником.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, ч.1 ст. 33 Закону № 898-IV України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону, а саме: у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч.3 ст. 33 Закону № 898-IV України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною третьою ст. 36 цього Закону визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

-передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання в порядку, установленому ст. 37 Закону №898-ІV;

-право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, установленому ст. 38 №898-ІV.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.

За змістом ч.1 ст. 37 Закону №898-ІV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону № 898-IV України «Про іпотеку».

07 травня 2013 року ОСОБА_5 померла, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 08 травня 2013 року було складено відповідний актовий запис №6369 та видано свідоцтво про смерть ОСОБА_6 І-ВЛ № 400618 (а.с. 12).

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно вимогам ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обовязок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обовязку у виді втрати права на спадщину.

10 липня 2014 року позивачем було відправлено претензію кредитора до Ізюмської державної нотаріальної контори, в якій позивач просив повідомити про наявність спадкоємців ОСОБА_5, що прийняли спадщину (а.с. 13).

Листом від 17 липня 2014 року № 1879/02-14 Ізюмська державна нотаріальна контора повідомила позивача, що претензія кредитора від 10 липня 2014 року до спадкоємців громадянки ОСОБА_5, померлої 07 травня 2014 року, щодо погашення заборгованості отримана і направлена приватному нотаріусу Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, так як спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена у приватного нотаріуса (а.с. 14).

23 липня 2014 року позивачем було відправлено претензію кредитора до приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, в якій позивач просив надати інформацію про наявність спадкоємців ОСОБА_5, що прийняли спадщину (а.с. 15).

Листом від 06 серпня 2014 року вих. №141/02-14 приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 повідомила, що після смерті громадянки ОСОБА_5, яка померла 07 травня 2014 року, нотаріусом 17 жовтня 2013 року відкрито спадкову справу 74/2013. Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла онука спадкодавця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає: село Червоний Оскіл, Ізюмського району, Харківської області, вулиця Колпгоспна, буд. 5 (а.с. 16).

Відповідно до копії спадкової справи 74/2013 після смерті ОСОБА_5, яка померла 07 травня 2013 року, із заявою від 17 жовтня 2013 року про прийняття спадщини за законом звернулася онука ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає: село Червоний Оскіл, Ізюмського району, Харківської області, вулиця Колпгоспна, буд. 5. Дочка спадкодавця ОСОБА_8 звернулася із заявою про відмову від спадщини на користь ОСОБА_3 (а.с. 47-56).

Згідно інформаційних довідок Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 17.03.2015 року підтверджується наявність записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вул. Колгоспна, буд. № 5а, (власник ОСОБА_5, дата реєстрації 07.12.2007 року); відомості про іпотеку та обтяження (а.с. 57-59).

12 серпня 2014 року позивачем було відправлено на адресу ОСОБА_3 претензію кредитора на суму 41 644,80 грн (а.с. 17).

За змістом ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Станом на час розгляду справи вимоги кредитора відповідачем не задоволені, жодного платежу зроблено не було.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК суди повинні розглядати питання можливості застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі.

Відповідно до розяснень Верховного Суду України (узагальнення) та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (п.39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»), якщо в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі передбачений такий спосіб звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі ст.16 ЦК має право вимагати застосування його судом. Ця позиція підтримується практикою Верховного Суду України (постанова від 11грудня2013р. №6-124цс13). При цьому резолютивна частина судового рішення повинна містити формулювання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Так, позивач просить суд передати йому, як іпотекодержателю, права власності на предмет іпотеки - житлового будинку, що належав на праві приватної власності ОСОБА_5, яка померла 07 травня 2013 року, та успадковане ОСОБА_3.

Згідно до розяснень п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обовязки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України «Про іпотеку»).

Задовольняючи позовні вимоги Кредитної спілки «Слобожанський Фінансовий Союз», суд виходить з того, що невиконання зобовязань за кредитним договором є підставою для задоволення вимог позивача за рахунок предмета іпотеки.

Таким чином, позовні вимоги про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки підлягають задоволенню з огляду на те, що умовами іпотечного договору (п.п. 15, 16) передбачений такий спосіб задоволення забезпечених іпотекою вимог, як передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (а.с. 7-8).

Керуючись статями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Кредитної спілки «Слобожанський Фінансовий Союз» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майно задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з господарко-побутовими будівлями, розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вулиця Колгоспна, будинок 5а, вартістю 67000 гривень, який належав ОСОБА_5, померлої 07 травня 2013 року, за іпотечним договором від 27 серпня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 3524, та успадкованого ОСОБА_3, врахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 в сумі 41644 грн 80 коп., що складається із заборгованості за кредитом у сумі 16 644 грн 80 коп., простроченої заборгованості відсотків за користування кредитом у сумі 13 509 грн 38 коп., відсотків по кредиту протягом строку визнання кредиту з підвищеним ризиком у сумі 11 490 грн 62 коп., за укладеним кредитним договором від 27 серпня 2010 року № 270810.03 між Кредитною спілкою «Слобожанський Фінансовий Союз» та ОСОБА_5, шляхом набуття права власності Кредитною спілкою «Слобожанський Фінансовий Союз» на предмет іпотеки:

- житловий будинок з господарко-побутовими будівлями, розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вулиця Колгоспна, будинок 5а, (житловий будинок літ. А-1, загальною площею 81,9 кв.м., житловою площею 44,5 кв.м., сарай літ. Б, сарай літ. Г, гараж літ. В, погріб літ. Д, убиральня літ. Е, колодязь літ. К, огорожа №1,2,3).

Правовстановлюючі документи на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вулиця Колгоспна, будинок 5а, на ім'я ОСОБА_5 визнати втративши силу.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,громадянки України, НОМЕР_1, номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Кредитної спілки «Слобожанський Фінансовий Союз» (код ЄДРПОУ 36817359, м. Харків, пр-т. Правди, буд. 7, оф.250) судові витрати на судовий збір в сумі 670 гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку в строк 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізюмським міськрайонний судом Харківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку в строк 10 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області.

Головуючий: суддя В. М. Бутенко