Рішення № 51922888, 12.08.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3958/14-ц

2/639/110/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 р. Жовтневий районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді - Єрмоленко В.Б.,

при секретарі Слюсаревій О.В.

за участі адвокатів-Дугіної Д.О., ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

відповідачки-Бризгалової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, укладеного 31.08.2011 р. В позовній заяві ОСОБА_2 посилається на те, що у 2010 р., вона приїхала з Білорусії до м.Харкова , де проживає її дочка і онука, має на праві власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Відповідачка є подругою дочки позивачки-Лаврєнко ОСОБА_4 2011 р., після свари з донькою, відповідачка запропонувала свої послуги по забезпеченню ОСОБА_2 доглядом, харчуванням, утриманням квартири в належному стані, а замість цього попросила переоформити на неї квартиру. Після укладення договору, за яким відповідачка зобов'язувалась довічно утримувати ОСОБА_2, а також надавати необхідну допомогу матеріального характеру у вигляді продуктів харчування, лікарських засобів , брати участь у догляді за нею, ОСОБА_3 ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, не забезпечує належним харчуванням та доглядом, приїздила до позивачки не частіше 1-2 рази на місяць, в квартирі не прибирала, свої обіцянки не виконувала, з травня 2013 р. не приходить, тому виникла необхідність розірвати такий договір. В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги та просила повернути в її власність квартиру.

Відповідачка проти задоволення позовних вимог заперечувала та пояснила, що по приїзду в м.Харків ОСОБА_2 необхідна була допомога в оформленні громадянства, розмитнення контейнерів і вона зателефонувала ОСОБА_3-подрузі доньки та попросила їй допомогти в цьому. Крім того, на прохання позивачки , вона зробила косметичний ремонт в набутій ОСОБА_2 квартирі, привела її в належний стан. Згодом, ОСОБА_2 запропонувала укласти з нею договір довічного утримання. Після цього, ОСОБА_3 поклеїла шпалери в квартирі позивачки, замінила керамічну плитку на кухні, засклила балкон, за власні кошти також придбала та завезла деякі меблі, виконувала всі умови договору, забезпечувала позивача харчуванням, медичними препаратами, належним доглядом та необхідною допомогою, але з травня 2014 р. вона не має можливості здійснювати взяти на себе зобовязання, тому як позивачка стала вередувати з приводу завезених їй продуктів, які також передавала доньці, почала ображати, ігнорувати її,докоряти, не відчиняла двері, на сходовому майданчику показово влаштовувала конфлікти, щоб чули сторонні особи, ховалася від неї.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи та надані докази, приходить до наступного.

31.08.2011 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №2768, згідно з яким відповідачка набула право власності на належну відчужувачу квартиру АДРЕСА_2 та зобов'язалася довічно повністю утримувати позивача, щотижнево забезпечувати їй купівлю продуктів харчування за свій рахунок, забезпечувати проведення і прибирання квартири на менше одного разу на тиждень, забезпечувати купівлю ліків та надання медичної допомоги у випадку захворювання за рахунок своїх коштів.

Згідно п. 5 Договору, вартість харчування, одягу, ліків та необхідної допомоги сторони оцінили в розмірі одної мінімальної пенсії щомісячно.

Пунктом 8 Договору також передбачає, що договір може бути розірваний у разі невиконання набувачем взятих на себе обовязків за цим договором.

Відповідно до ст. 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або ї частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

В ч.1 ст. 749 ЦК України встановлено, що у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

За правилами ст. 751 ЦК України матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці.

Таким чином, зміст укладеного між сторонами Договору та вимоги зазначених вище норм матеріального права , які сторонам були розяснені нотаріусом ( п.14 договору) свідчать про те, що при укладанні зазначеного договору відповідач брала на себе всі види зобовязання, тобто як матеріальне забезпечення позивача , а саме: забезпеченням його харчуванням, одягом, ліками, довічним повним утриманням, яке сторони визначили у розмірі однієї мінімальної пенсії щомісячно, так і належним доглядом.

Як передбачено п.1 ч.І ст.755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за вимогою відчужувателя, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

За змістом вказана норма права передбачає, що підставою для розірвання договору довічного утримання є як повне невиконання набувачем взятих на себе обов'язків, так і їх неналежне виконання у порівнянні з умовами договору, при цьому незалежно від вини набувача.

В судовому засіданні свідки позивача, а саме її дочка-Лаврєнко А.В. пояснила, що дійсно вона деякий час не спілкувалася з матірю після сварки. Як в подальшому стало відомо мати уклала з подругою свідка договір довічного утримання. Не заперечує, що ОСОБА_3 привела квартиру у належний стан, зробила ремонт, замінила вікна , встановила двері, засклила разом зі своїм чоловіком балкон, замінила колонку і плитку, поклеїли шпалери, але за рахунок коштів ОСОБА_2 Стверджує, що відповідачка нечасто приходила до матері, за придбані продукти оплату проводила позивачка, зі слів останньої.

Свідок ОСОБА_6 онука повідомила, що вона декілька разів возила позивачку до лікаря, привозила їй продукти, прибирала, відповідачку не бачила, про укладання договору ОСОБА_2 повідомила в січні 2014 р., але що за договір вона підписала було незрозуміло, бо вона його не давала, посилаючись на нібито його втрату.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_7 пояснила, що дочку ОСОБА_2 стала бачити з 2012 р., вона періодично приходила до неї. Свідок ОСОБА_8 також стверджувала, що дочка навідувала позивачку , починаючи з 2013 р.

На підтвердження доводів відповідачки про дотримання умов договору довічного утримання судом допитані свідки, які пояснили, що ОСОБА_3 протягом з 2010 р. по 2013 р. сумлінно виконували по відношенню до ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання. Так, свідок ОСОБА_9 пояснив, що приблизно у 2011-2012 р.р. відповідачкою укладено договір довічного утримання. ОСОБА_3 піклувалася про позивачку, а коли вона хворіла або знаходилася у лікарні, до ОСОБА_2 приходив чоловік відповідачки, приносив продукти по декілька разів на тиждень і тільки з початку 2014 р. між сторонами стали виникати розбіжності. Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтвердили, що відповідачі доглядали позивачку з 2011 р., привозили їй продукти, за допомогою свідків робили ремонт в квартирі, обладнали балкон, встановили вікна, за власні кошти купували будматеріали, привозили меблі, прибирали в квартирі. Допитана з боку позивачки свідок ОСОБА_12- сусідка ОСОБА_2 пояснила, що дійсно в квартирі позивачки у 2011 р. проводився ремонт, завозилися будівельні матеріали, іноді бачила відповідачку, а також дочку ОСОБА_2

Як пояснила позивачка, у 2014 р. вона перебувала у лікарні, але ОСОБА_3 до неї не приходила, необхідну допомогу не надавала. Відповідачка ці обставини підтвердила, стверджуючи, що вона сама була в січні 2014 р. госпіталізована, ОСОБА_2 про себе нічого не повідомила, що змусило ОСОБА_3 її розшукувати. Позивачка не заперечувала цього факту, а також того, що відповідачка до неї телефонувала, але вона не брала слухалку, а декілька разів дзвонила до відповідачки у 2013 р. і розмовляла з нею.

Оскільки між сторонами останнім часом склалися напружені відносини, ОСОБА_3 не має можливості в подальшому виконувати зобовязання, визначені договором, а ОСОБА_2 відмовляється від допомоги відповідачки і спілкування з нею, такі взаємовідносини поставили під сумнів подальше виконання умов договору довічного утримання набувачем.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, ОСОБА_3 не надала суду належних та допустимих доказів належного виконання набувачем зобов'язань за спірним договором, зокрема щодо повного утримання ОСОБА_2 на визначену у договорі суму. Виходячи з положень ст. 57 ЦПК України, такими доказами можуть бути: квитанції за грошовими переказами відповідача на ім'я позивача, фіскальні чеки на придбання для позивача продуктів харчування, ліків, одягу тощо, а також інші фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність обставин, що обґрунтовують заперечення відповідача. Таких письмових доказів щодо матеріального (грошового) утримання відчужувача суду не надано.

Вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про наявність підстав для розірвання укладеного між сторонами договору довічного утримання з підстав неналежного виконання відповідачем обовязків по довічному матеріальному утриманню позивача у розмірі одної мінімальної пенсії щомісячно .

Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (ч.1 ст. 756 ЦК України).

Згідно ст.ст.79,88 ЦПК України з позивачки необхідно стягнути держмито в дохід держави, що недоплачено при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.744, 755, 756 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, посвідчений 31.08.2011 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром №2768.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у розмірі 1376 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ