Вирок № 51915038, 05.10.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/1901/15-к

Провадження № 11кп/782/121/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Стороженко С.О.,

суддів - Сахаріленко О.Г., Белах О.В.,

за участю секретаря Магамедова Ш.Х., прокурора Кім Р.В., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянула в апеляційному порядку, у м. Сєвєродонецьк Луганської області у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження за апеляційною скаргою т.в.о. прокурора Луганської області Уставицького О.М. на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 07 травня 2015 року, яким:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Лисичанська Луганської області, громадянин України, з професійно- технічною освітою, розлучений, маючий на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючий, раніше судимий: - 04.07.2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки; - 08.07.2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.296, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ухвали Перевальского районного суду Луганської області від 18.10.2013 року звільнений 28.10.2013 року з місць позбавлення волі умовно- достроково на не відбутий строк 1 рік 2 місяця 20 днів,зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1, -

засуджено за ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст.76 КК України покладено на ОСОБА_1 наступні обов'язки:-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; - періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Питання про речові докази по справі вирішено згідно ст.100 КПК України.

Судові витрати стягнути згідно ст.124 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що в двадцятих числах жовтня 2014 року, більш точна дата та час в ході досудового слідства не встановлені, ОСОБА_1, знаходячись біля міського звалища, розташованого за мостом в районі кв. Жовтневої революції м. Лисичанська, маючи умисел на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту - для особистого вживання, зірвав верхівкові частини рослини роду коноплі, з яких за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, шляхом сушіння та подрібнення незаконно виготовив наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 6,5 грамів, який став незаконно зберігати за вказаною адресою, а також при собі в одязі з метою особистого вживання до 11.03.2015 року.

11 березня 2015 року в період часу з 12 години 56 хвилин до 13 години 30 хвилин в ході огляду місця події, проведеного у першому під'їзді будинку № 5 по кварталу Жовтневої революції міста Лисичанська, працівниками міліції у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено вищевказаний наркотичний засіб.

В апеляційній скарзі т.в.о. прокурора Луганської області Уставицьий О.М., не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його протиправних дій, просить вирок міського суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Так, згідно постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» незаконне виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин утворює закінчений склад злочину з моменту, коли почали вчиняться дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин, готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препаратах їх концентрації.

Як вбачається з обставин інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України останній зірвав, таким чином, придбав верхівкові частини рослини роду коноплі у період умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі.

Крім того, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел зірвані верхівкові рослини роду коноплі, за місцем свого мешкання шляхом сушіння та подрібнення незаконно виготовив наркотичний засіб, який у подальшому тривалий час, також у період умовно-дострокового звільнення зберігав.

Згідно вимог ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково.

Таким чином, вважає, що суд призначаючи покарання ОСОБА_1 не приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком, тим самим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, чим порушив вимоги принципу призначення покарань за сукупністю вироків.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого, який вважав апеляційну скаргу прокурора такою, що не підлягає задоволенню, вислухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів провадження, обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, проти достовірності досліджених доказів у судовому засіданні не заперечував, і тому судом обґрунтовано визнано недоцільним дослідження інших доказів у провадженні, що не суперечить вимогам ст.349 КПК України.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєному злочині та кваліфікація його дій за ч.1 ст.309 КК України вірні та відповідають фактичним обставинам провадження, є обґрунтованими і ніким з учасників судового провадження не оспорюються, а тому не є предметом апеляційного розгляду.

Поряд з цим, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_1 не приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком, тим самим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, чим порушив вимоги принципу призначення покарань за сукупністю вироків є обгрунтованими.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.407 КПК України у результаті розгляду апеляційних скарг на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені судами першої інстанції, апеляційний суд постановляє свій вирок, скасовуючи повністю чи частково вирок суду першої інстанції.

Згідно ст. 413 КПК України однією з підстав скасування вироку суду при розгляді справи в апеляційному суді є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Як роз'яснено у постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» незаконне виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин утворює закінчений склад злочину з моменту, коли почали вчиняться дії, спрямовані на одержання таких засобів чи речовин, готових до вживання, або на рафінування чи підвищення у препаратах їх концентрації.

Як вбачається з обставин інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України останній зірвав, таким чином, придбав верхівкові частини рослини роду коноплі у період умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі.

Крім того, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел зірвані верхівкові рослини роду коноплі, за місцем свого мешкання шляхом сушіння та подрібнення незаконно виготовив наркотичний засіб, який у подальшому тривалий час, також у період умовно-дострокового звільнення зберігав.

Згідно вимог ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково.

Таким чином, суд призначаючи покарання ОСОБА_1 не приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком, тим самим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, чим порушив вимоги принципу призначення покарань за сукупністю вироків.

У зв'язку з тим, що вищезазначені недоліки вироку суду є суттєвими, стосуються неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, їх усунення можливе лише шляхом постановлення вироку апеляційним судом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасувати та постановити в цій частині новий вирок, а в решті вирок суду, залишити без зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 414, 420 КПК України, колегія суддів, ЗАСУДИЛА:

апеляційну скаргу т.в.о. прокурора Луганської області Уставицького О.М. - задовольнити, частково

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 07 травня 2015 року щодо ОСОБА_1 - скасувати в частині призначення покарання.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду від 08.07.2010 року у вигляді позбавлення волі строком 6 місяців та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного виконання вироку.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же самий строк, з дня вручення йому копії вироку.

Головуючий:

Судді: