Ухвала суду № 51913973, 05.10.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/395/15 Головуючий у суді І-ї інстанції

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду Деревінський С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Деревінського С.М.,

суддів: Бондарчука Р.А., Ремеза П.М.,

секретаря Піроженко Д.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2015 року.

Цією ухвалою щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Знамянка Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, який розлучений, працює помічником оператора на АЗС, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, такий, що не має судимості,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Кримінальне провадження розглянуто з участю:

- прокурора Чорнобривець В.П.,

- підозрюваного ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді районного суду змінити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що в матеріалах клопотання відсутні докази, що підозрюваний ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 збував наркотичні засоби.

Крім того, в ухвалі слідчий суддя вказав, що ОСОБА_3 неодноразово судимий, однак згідно КПК України судимості погашені і підозрюваний вважаються таким, що не має судимостей. Винуватість у зберіганні наркотичних засобів без мети збуту ОСОБА_3 визнав, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується за місцем проживання, а тому на думку захисника, слідчий суддя районного суду необґрунтовано застосував до підозрюваного такий суворий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляції, просив ухвалу слідчого судді районного суду змінити та застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Заслухавши прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляції в межах, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2015 року задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області Орленка О.І. та до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 12 год. 05 хв. 24.09.2015 року до 12 год. 05 хв. 22.11.2015 року. Визначено розмір застави - 80 мінімальних розмірів заробітних плат, тобто 110240 грн. та покладено на ОСОБА_3 обов'язки у разі внесення застави, передбачені п. 2,4 ч. 5 ст.194 КПК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 повідомлено про підозру у тому, що він, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок систематичної протиправної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, у кінці травня 2015 року, надав згоду на пропозицію свого знайомого мешканця м. Знамянка Кіровоградської області ОСОБА_4 здійснювати спільно з ним систематичну протиправну діяльність з реалізації громадянам за гроші психотропні речовини.

Таким чином, вказані особи вступили між собою у злочинну змову на спільну реалізацію протиправної діяльності, обравши її предметом психотропну речовину - метамфетамін, а способом отримання прибутку - його незаконний збут за гроші особам, які його вживають.

В період з травня по вересень 2015 року ОСОБА_4, систематично, незаконно за грошові кошти придбавав психотропну речовину - метамфетамін, у невстановленої слідством особи, яку зберігав за місцем свого знаходження та періодично передавав її ОСОБА_3 для подальшого збуту мешканцям м. Знам'янки та області.

Частину грошових коштів, отриманих від незаконного продажу психотропної речовини - метамфетамін, з метою продовження злочинної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, ОСОБА_4, діючи спільно й узгоджено з ОСОБА_3, витрачали на придбання чергової партії зазначеної психотропної речовини у невстановленої слідством особи.

З метою викриття та припинення протиправної діяльності групи осіб, працівниками відділу БКОЗ УСБУ в Кіровоградській області, здійснено ряд негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких, задокументовано збут психотропної речовини - метамфетаміну.

Так, 11.07.2015 року о 15 год. 50 хв. ОСОБА_5, діючи узгоджено з ОСОБА_4, біля розважального закладу «Блюз», який розташований по вул. Фрунзе м. Знам'янка Кіровоградської області, незаконно збув за 16000 грн. легендованій особі на прізвище ОСОБА_8 кристалічну речовину золотистого кольору, яка містить психотропну речовину - метамфетамін, масою 1.092 г, обгорнуту у аркуш білого кольору та фольгу, яка була попередньо придбана, перевезена ОСОБА_4 та передана для подальшої реалізації ОСОБА_5

25.09.2015 року під час проведення огляду місця події - території АЗС «Вог Рітейл» м. Знам'янка, у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено два пакунки з фольги від сигарет «Davidoff», поліетиленовий пакет, в яких були кристалоподібні речовини білого та зеленого кольорів, які містять психотропну речовину - метамфетамін. Крім того, було вилучено речовину рослинного походження, яка є небезпечним наркотичним засобом - канабіс (марихуана), масою в перерахунку на суху речовину, становить 2,07 г.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також у незаконному збуті психотропних речовин, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Задовольняючи клопотання слідчого, погоджене прокурором та застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявні ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Також, слідчий суддя, при постановленні ухвали з урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, очевидності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, майнового та сімейного стану підозрюваного визначив розмір застави - 80 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 110240 грн. та поклав на ОСОБА_3 обов'язки у разі внесення застави, передбачені п. 2,4 ч. 5 ст.194 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає. що слідчий суддя зробив правильний висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, а саме на : - протоколах допиту свідків; результатах слідчих (розшукових) дій, зафіксованих в протоколах: - проведення оперативно-розшукового заходу «оперативна закупка», обшуку, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного терміналу, спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічно доступних місцях, придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено.

При цьому, під час апеляційного розгляду, підозрюваний ОСОБА_3 частково визнав свою винуватість і показав, що придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб - канабіс та психотропну речовину - метамфітамін.

Отже, оцінивши докази, додані до клопотання та доводи апеляції захисника у їх сукупності, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України є обґрунтованою.

При цьому звертає увагу, що в апеляції захисник не ставить під сумнів достовірність, належність та допустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 є тяжким, санкцією частини даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Слідчий суддя районного суду обґрунтовано урахував, що підозрюваний ОСОБА_3 розлучений, має на утриманні двох неповнолітній дітей, які разом з ним не проживають, має постійне місце проживання та роботи, винуватість у вчиненому, за обставин, викладених в повідомленні про підозру, визнає частково. Протягом тривалого часу ОСОБА_3 вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, хоча судимість погашена у встановленому законом порядку, але все ж таки підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів.

Проте, ураховуючи викладене та серйозність висунутої проти ОСОБА_3 підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, дало слідчому судді підстави з певною вірогідністю стверджувати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового слідства та суду, у зв'язку з розумінням можливості призначення покарання у виді позбавлення волі та систематичним вживанням наркотичних засобів і психотропних речовин. Також, у разі перебування на волі, підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, про неправдивість показань яких він заявляє в судовому засіданні. Так як ОСОБА_3 вживає наркотичні засоби та психотропні речовини і раніше вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, він може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду дійшов правильного висновку, що у даному кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що встановивши обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та застосував до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи ОСОБА_3

Отже, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обставин цієї справи та серйозністю висунутої проти ОСОБА_3 підозри з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту, спростовуються викладеним.

Крім того, колегія суддів переконана, що слідчий суддя цілком обґрунтовано відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив розмір застави, який достатній для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених п. 2,4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Так, при визначенні розміру застави, слідчий суддя районного суду відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України, в повній мірі врахував обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також дотримався вимог ч. 5 ст.182 КПК України. При цьому, визначений слідчим суддею розмір застави за підозрюваного ОСОБА_3 не є явно завідомо непомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_2, а тому ухвалу слідчого судді районного суду залишає без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 376,422 КПК України, колегія суддів.

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2015 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області Орленка О.І. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто з 12 год. 05 хв. 24.09.2015 року до 12 год. 05 хв. 22.11.2015 року. Визначено розмір застави - 80 мінімальних розмірів заробітних плат, тобто 110240 грн. та покладено на ОСОБА_3 обов'язки у разі внесення застави, передбачені п. 2,4 ч. 5 ст.194 КПК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

С.М.Деревінський Р.А.Бондарчук П.М.Ремез