Ухвала суду № 51913948, 01.10.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/391/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Кореняк В.К.

Категорія 307 (229-1) Доповідач в колегії апеляційного суду Деревінський С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Деревінського С.М.,

суддів: Ремеза П.М., Онуфрієва В.М.,

секретаря Піроженко Д.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2015 року.

Цією ухвалою щодо:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Знамянка Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, який не одружений, не працює, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, до кримінальної відповідальності притягується вперше,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Кримінальне провадження розглянуто з участю:

- прокурора Чернобривець В.П.,

- захисника ОСОБА_3,

- підозрюваного ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:

У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді районного суду, постановити нову та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є такою, що постановлена з порушенням принципів об'єктивності та неупередженості, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та даним про особу підозрюваного, а тому на думку апелянта підлягає скасуванню, з обранням іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.

Так, апелянт зазначив, що є припущенням твердження слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення та про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню у зв'язку з призовом підозрюваного на військову службі та відсутності на його утриманні осіб, оскільки ОСОБА_4 не має наміру переховуватись від органів досудового слідства і суду. Також підозрюваний ОСОБА_4 не має можливості та бажання впливати на свідків, оскільки їх не знає.

Натомість, відсутність у ОСОБА_4 судимостей та наявність постійного місця проживання є обставинами, що спростовують зазначені висновки слідчого судді.

Апелянт зазначив, що в матеріалах клопотання відсутні докази того, що з метою продовження злочинної діяльності, частину грошових коштів, отриманих від незаконного продажу метамфетаміну, ОСОБА_4 діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_5, витрачав на придбання чергової партії зазначеної психотропної речовини. Усі наведені в клопотанні слідчого докази існування злочинної групи, її діяльності, на думку захисника, не мають відношення до діяння ОСОБА_4

Заслухавши доповідача, думку захисника ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляції, просили ухвалу слідчого судді районного суду скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Заслухавши прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляції в межах, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2015 року задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області Орленка О.І. та до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто з 23 год. 24.09.2015 року до 23 год. 22.11.2015 року. Визначено суму застави - 80 мінімальних розмірів заробітних плат, тобто 110240 грн. та покладено обов'язки на ОСОБА_4 у разі внесення застави, передбачені п. 2,4 ч. 5 ст.194 КПК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у тому, що він, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок систематичної протиправної діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, у липні 2015 року, на пропозицію свого знайомого мешканця м. Знамянка Кіровоградської області ОСОБА_5 здійснювати спільно з ним систематичну протиправну діяльність з реалізації громадянам за гроші психотропних речовин, надав свою згоду.

Таким чином, вказані особи вступили між собою у злочинну змову на спільну протиправну діяльність, обравши її предметом психотропну речовину - метамфетамін, а способом отримання прибутку - його незаконний збут за гроші особам, які його вживають.

З метою викриття та припинення протиправної діяльності цієї групи, працівниками відділу БКОЗ УСБУ в Кіровоградській області, здійснено ряд негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів з використанням легендованої особи, яка діяла у відповідності до постанови про проведення оперативно-розшукового заходу - «оперативна закупка», під час якої 11.07.2015 року, задокументовано збут співвиконавцями групи психотропної речовини - метамфетаміну.

Так, 11.07.2015 року о 15 год. 50 хв., ОСОБА_4, діючи узгоджено з ОСОБА_5, біля розважального закладу «Блюз», який розташований по вул. Фрунзе м. Знам'янка Кіровоградської області, незаконно збув за 16 000 грн. легендованій особі на прізвище ОСОБА_7 психотропну речовину - метамфетамін, масою 1.092г., обгорнуту в аркуш білого кольору та фольгу, яка попередньо придбана, перевезена ОСОБА_5 та передана для реалізації ОСОБА_4

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Задовольняючи клопотання слідчого, погодженого прокурором та застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому не може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя врахував серйозність повідомлення про підозру ОСОБА_4, що свідчить про велику суспільну небезпеку кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, особу підозрюваного, те що на його утриманні не перебуває інших осіб, він, не працює і не навчається, заявив про бажання залишити місце проживання у зв'язку з військовим призовом.

Урахувавши, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, слідчий суддя відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначив розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України - 80 мінімальних розмірів заробітних плат, тобто 110240 грн. та поклав на ОСОБА_4 обов'язки у разі внесення застави, передбачені п. 2,4 ч. 5 ст.194 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про обґрунтованість повідомлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке ґрунтується на зібраних досудовим слідством доказах, а саме на : - протоколах допиту свідків; - результатах слідчих (розшукових) дій, зафіксованих в протоколах: - проведенні оперативно-розшукового заходу «оперативна закупка»; - обшуку; - знятті інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з мобільного терміналу; - спостереженні за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження у публічно доступних місцях; - придбанні психотропної речовини, обіг якої обмежено.

При цьому, під час апеляційного розгляду, підозрюваний ОСОБА_4 визнав повністю свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Отже, оцінивши докази, додані до клопотання та доводи апеляції захисника у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України є обґрунтованою, а доводи апеляції захисника, про його непричетність до злочину, безпідставними.

При цьому звертає увагу, що в апеляції захисник не ставить під сумнів достовірність, належність та допустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 є тяжким, санкцією частини даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Підозрюваний ОСОБА_4 є повнолітньою працездатною особою, на його утриманні не перебуває інших осіб, він, не працює, не навчається, до кримінальної відповідальності притягується вперше, відсутні сталі соціальні зв'язки, які здатні утримувати підозрюваного за місцем проживання. Проте ураховуючи серйозність висунутої проти ОСОБА_4 підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, дало слідчому судді обґрунтовані підстави з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового слідства та суду.

Аналізуючи викладене та доводи апеляції в сукупності, колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду дійшов обґрунтованого висновку, що є всі підстави вважати про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому доводи апеляційної скарги про відсутність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, спростовуються викладеним.

Встановивши обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та застосував до ОСОБА_4 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового слідства або суду.

Обґрунтованість зазначеного висновку слідчого судді, не спростовують доводи апеляції захисника, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше і має постійне місце проживання.

Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи ОСОБА_4

Отже, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обставин цієї справи та серйозністю висунутої проти нього підозри з урахуванням встановленого ризику, на думку колегії, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, оскільки ці запобіжні заходи не зможуть досягти мети застосування запобіжних заходів, визначеної у ст. 177 КПК України.

Також, безпідставними колегія суддів вважає доводи апеляції захисника, щодо неврахування слідчим суддею про наявність на утриманні ОСОБА_4 батьків, так як ці доводи не підтверджені відповідними доказами.

Крім того, колегія суддів переконана, що слідчий суддя цілком обґрунтовано відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив розмір застави, який достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Так, при визначенні розміру застави, слідчий суддя районного суду відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України, в повній мірі врахував обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та встановлений ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а також дотримався вимог ч. 5 ст.182 КПК України. При цьому, визначений слідчим суддею розмір застави за підозрюваного ОСОБА_4 не може визнаватися явно завідомо непомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_3, а тому ухвалу слідчого судді районного суду залишає без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 376, 422 КПК України, колегія суддів.

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2015 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області Орленка .І. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 23 год. 24.09.2015 року до 23 год. 22.11.2015 року. Визначено розмір застави - 80 мінімальних розмірів заробітних плат, тобто 110240 грн. та покладено на ОСОБА_4 обов'язки у разі внесення застави, передбачені п. 2,4 ч. 5 ст.194 КПК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

С.М.Деревінський П.М. Ремез В.М. Онуфрієв