Рішення № 51913876, 29.09.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ 22-ц/781/2441/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Н. Ю.

Доповідач Суровицька Л. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді: Суровицької Л.В.,

суддів: Авраменко Т.М., Кіселика С.А.,

секретар: Кравченко Я.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України про стягнення коштів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України про стягнення коштів. Зазначав, що між ним та відповідачем 07 жовтня 2014 року було укладено договір зберігання № 04/342, за умовами якого він передав відповідачу на зберігання насіння соняшнику в кількості 565 820 кг з вологістю - 8,2 % та сміттєвою домішкою - 6,3 %. Відповідно до п.2.2 договору відповідач довів до базисних норм насіння соняшнику, а саме вологість - 8 %, сміттєва домішка - 3 % , внаслідок чого кількість зерна склала - 545 330 кг. Проте, згідно акту розрахунку № 3/2 від 03 лютого 2015 року він отримав від відповідача 540 360 кг насіння соняшнику, при цьому зниження залікової ваги складає 4 970 кг за рахунок якості в порівнянні з базовими показниками.

Вважає зменшення залікової ваги насіння соняшника на 4 970 кг неправомірним, просив суд стягнути з відповідача на його користь 37 275 грн. на відшкодування збитків, завданих йому, як поклажедавцеві, втратою насіння соняшника (а.с.3-4).

В ході розгляду справи уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача з урахуванням вартості насіння соняшника 49 700 грн. (а.с.60).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 серпня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача на відшкодування збитків 44 233 грн. та розподілено судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено (а.с.95-98).

В апеляційній скарзі ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову (а.с.102-104).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники ДП підтримали доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти цих доводів та просив рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 07 жовтня 2014 року між ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України (далі - Зерновий склад) та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір зберігання № 04/342 за умовами якого ОСОБА_2, як поклажодавець здав на відповідальне зберігання, зокрема олійну культуру - соняшник вагою 565 820 кг із середніми показниками - вологістю 8,2 % та сміттєвою домішкою - 6,3 %, а відповідач зобов'язався зберігати його до 01 липня 2015 року з подальшим відвантаженням від імені та за рахунок поклажодавця.

Згідно п.4.4.1, та п. 4.4.2 договору Зерновий склад зобов'язаний прийняти від поклажодавця майно на зберігання та забезпечити визначення його якості згідно з ДСТУ, якісно провести виконання всіх робіт, згідно з вимогами ДСТУ та НТД на відповідні види зерна, довести його до стану стійкого зберігання.

Згідно п.4.4.6 Зерновий склад зобов'язаний після проведення операцій з майном складати акти доробки, розрахунку та зачистки, згідно з якими здійснюється списання втрат через вологість, засміченість та природні втрати.

На виконання умов вказаного договору, у зв'язку з невідповідністю при передачі на зберігання якісних показників соняшника нормам державних стандартів, Зерновий склад здійснив доробку майна до відповідних показників якості, а саме довів вологість до 8 %, сміттєву домішку до 3% і прийняв на зберігання соняшник заліковою вагою 545 330 кг, що підтверджується складськими квитанціями на зерно (а.с.22-28).

Відповідно до п. 2.3 договору якість майна, що здається на зберігання та повертається із збереження, визначається на підставі лабораторних випробувань, проведених Зерновим складом.

За умовами п.4.4.7. договору зерновий склад зобов'язаний повернути або переоформити майно поклажодавця по його письмовій вимозі, з урахуванням підтверджених втрат.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що Зерновий склад несе повну відповідальність за прийняте на зберігання майно, а також невиправдану нестачу або пошкодження майна.

Згідно акту-розрахунку № 3/2 від 03 лютого 2015 року від ОСОБА_2 на зберігання Зерновим складом було прийнято соняшник із заліковою вагою - 545 330 кг із середньою вологістю 8,0 % та сміттєвою домішкою 3,0 %.

Відвантажено поклажодавцю 540 360 кг із середньою вологістю 7,5 %, сміттєвою домішкою - 2,8 %. За рахунок зниження вологості - 2 940 кг, за рахунок зниження сміттєвої домішки 1 090 кг та природних втрат при зберіганні - 940 кг, загальний убуток (спад) у вазі склав 4 970 кг (а.с.9).

Позовні вимоги щодо відшкодування збитків позивач обгрунтовував тим, що відповідач порушив умови п.2.5 договору зберігання та ч.1 ст.960 ЦК України, а саме провів оздоровчі заходи, які привели до зниження залікової ваги та не повідомив його про їх проведення, тим самим не дав змоги згідно п.2.4 договору провести йому незалежну перевірку якості насіння соняшника та заперечувати відповідачу щодо покращення якісних показників кращими вимогами ДСТУ за рахунок зниження ваги. Відповідач зобов'язаний був повернути йому насіння соняшника зі складу заліковою вагою 545 330 кг та тієї ж якості, в якій майно було прийняте на зберігання.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини , які склались між сторонами, регулюються ч.1 ст.949 ЦК України, ст.957 ЦК України згідно яких зберігач зобов 'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання або відповідну кількість речей такого саме роду та такої саме якості. Суд прийшов до висновку, що відповідач безпідставно зменшив вагу насіння соняшника, що підлягає відвантаженню поклажодавцю.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки такі висновки суду не відповідають обставинам справи, до правовідносин, які склались між сторонами, суд не застосував ті норми матеріального права, які їх регулюють, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 та п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України це є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно ст.24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах.

Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості.

Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Згідно п.п.1.1.,1.3.,2.1. розділу ІІІ Інструкції про ведення обліку та оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики від 13 жовтня 2008 року № 661, після прийняття зерна на зберігання підприємство проводить технологічні операції щодо забезпечення його кількісного та якісного зберігання. Основними операціями із доробки зерна в елеваторах

(складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження.

Як свідчать матеріали справи відповідач двічі за період зберігання здійснив доробку насіння соняшника, а саме його сушіння та очищення, що підтверджується актами доробки.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що протягом терміну зберігання, в разі необхідності та відповідно до приписів державної інспекції сільського господарства Зерновий склад, з метою недопущення зниження якості зерна проводить за свій рахунок оздоровчі заходи (переміщення, охолодження, активне вентилювання та доочистка). У разі проведення оздоровчих заходів, які призведуть до зниження залікової ваги Зерновий склад зобов'язаний попередньо повідомити про їх проведення поклажодавця.

Листом від 16 червня 2015 року № 17-54/1 Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, копіями журналу лабораторних аналізів по доробці зерна форма № 81, журналу нагляду за зерном, що зберігається, форма № 66, спростовуються доводи позовної заяви про те, що підприємство здійснило оздоровчі заходи.

Пунктом 1.2. Інструкції передбачено, що розміщення зерна в елеваторах (складах) проводиться за

принципом формування великих однорідних партій за культурами та їх

якістю (типами, класами тощо), метою використання (зберігання,

застава, перероблення).

Здане зерно зберігається знеособлено в

загальних партіях. На бажання поклажодавця і за наявності вільних

місткостей для зберігання зерно може зберігатися персоніфіковано

(окремо).

Як свідчать складські квитанції і вказана обставина

не заперечується представником позивача, насіння соняшника зберігалось на складі відповідно до п.1.2. Інструкції знеособлено в загальних партіях.

Суб'єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів

складського зберігання із суб'єктами ринку зерна гарантують

забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна

протягом терміну його зберігання. ( ч.2 ст.7 Закону).

Зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або

особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому

договором складського зберігання та законодавством (ст.32 Закону).

Відповідно до ч.2 ст.949 ЦК України річ має бути повернута поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Права зберігача забезпечуються правилом про необхідність враховувати при визначенні якості і кількості речей, що повертаються, їхнього природного погіршення під час зберігання, а також природного збитку (усушка, вивітрювання і т.п.) чи інших змін, викликаних природними властивостями речей. Ці зміни визначаються у відношенні конкретних видів речей, установленими правовими актами, нормами природного збитку, а також звичайними результатами зберігання подібного роду речей, діловими звичаями.

Неминучою механічною втратою насіння соняшника є неврахований розпил, що виникає при переміщенні зернових мас. Втрата сухої речовини за рахунок дихання зерна при зберіганні визнається єдиною виправданою втратою біологічного порядку.

Пунктом 10.4 договору зберігання передбачено, що при відвантаженні насіння соняшника через доведення зернової та сміттєвої домішок до вимог контракту поклажодавця, буде змінена залікова вага за рахунок змін якісних показників зернової та сміттєвої домішок.

Наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 28 січня 1986 року № 23, який є чинним, затверджено норми природних втрат зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав'яних, штучно висушених, і насіння масляничних культур при зберіганні на підприємствах.

Також порядок розрахунку розміру убутку у масі від зниження вологості та від зниження смітної домішки передбачено п.1.12,1.13 Інструкції № 661.

Згідно акту - розрахунку від 03 лютого 2015 року, розмір убутку у масі від зниження вологості склав 0,5 % ( прийнято і доведено вологість до - 8 %, , при відпуску вологість склала - 7,5 %), а розмір убутку в масі від зниження смітної домішки - 0,2 % (прийнято з сміттєвою домішкою - 3 %, а видано - 2,8 %), природний убуток (спад), вираховувався щоденно, всього за 76 днів склав 940 кг, тобто в межах визначених законодавством норм природних втрат.

Товарно-транспортними накладними та актом - розрахунку від 03 лютого 2015 року підтверджено, що Зерновий склад на вимогу поклажодавця повернув насіння соняшника з урахуванням підтверджених втрат.

У товарно-транспортних накладних, оформлених на кожний автомобіль, яким здійснювалось вивезення насіння соняшника, вказано вологість насіння та засміченість відповідно до вимог розділу У Інструкції № 661. Вказані відомості підтверджують середній показник щодо вологості та засміченості насіння соняшника, указаний в акті-розрахунку від 03 лютого 2015 року.

За таких обставин доводи позовної заяви про порушення відповідачем умов договору зберігання, які призвели до завдання поклажодавцеві збитків та вимоги про відшкодування збитків, не ґрунтуються на доказах та на законі.

Зменшення ваги насіння соняшника на 4 970 кг не є невиправданою нестачею, тому підстави для відповідальності відповідача відсутні.

Оскільки позовна заява задоволенню не підлягає, то відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 серпня 2015 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України про стягнення коштів, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя:

Судді: